Рішення № 100609825, 21.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2021Справа № 910/12408/21

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження

справу № 910/12408/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБ`ЄДНАНІ ПРОМИСЛОВІ ІНВЕСТИЦІЇ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранс"

про стягнення 1 494 578,40 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Котова Н.В. (директор).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБ`ЄДНАНІ ПРОМИСЛОВІ ІНВЕСТИЦІЇ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлтранс» про стягнення 1 494 578,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 20/07-ОПІ/ФП безвідсоткової позики (поворотна фінансова допомога) від 20.07.2020, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1 491 000,00 грн, за прострочення сплати якої нараховано 3 578,40 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 відкрито провадження у справі № 910/12408/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.09.2021.

Ухвалою від 02.09.2021 повідомлено сторін про оголошення відкладення в підготовчому засіданні на 16.09.2021.

Ухвалою від 16.09.2021 повідомлено сторін про оголошення відкладення в підготовчому засіданні на 21.10.2021.

20.10.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

В судове засідання 21.10.2021 представник позивача не з`явився.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги визнав, про що подав відповідну заяву, яка долучена судом до матеріалів справи.

Приписами статті 191 ГПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

За результатом розгляду заяви представника відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, обставинам справи та не порушує права чи інтереси інших осіб, а також не суперечить інтересам відповідача, від імені якого дану заяву булло подано представником, відтак дана заява приймається судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду, у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 21.10.2021, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

20 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Об`єднані Промислові Інвестиції» (надалі - позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейлтранс» (надалі - відповідач, позичальник) був укладений Договір безвідсоткової позики (поворотна фінансова допомога) №20/07-ОПІ/ФП (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. договору, позивач надає відповідачу безвідсоткову поворотну фінансову допомогу (надалі - позика) в національній валюті України, еквіваленту 400 000 (чотириста тисяч) євро, за курсом Національного банку України на дату перерахування коштів, а відповідач зобов`язується повернути позику у визначений цим Договором строк.

У п. 2.1. договору сторони погодили, що позика видається Траншами за попередньою згодою Сторін. Кожен Транш видається згідно заявки відповідача, яка має бути розглянута та підписана Позивачем, у разі її погодження протягом 1 (одного) робочого дня з моменту її отримання. Строк користування Траншем складає 1 (один) календарний рік (365 днів) з дати зачислення відповідного Траншу на рахунок Відповідача.

Відповідно до п.4.4. договору, позика вважається повернутою позивачу в момент зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів в національній валюті України, в сумі, еквівалентній 400 000 (чотириста тисяч) євро, за курсом Національного Банку України на дату повернення позики.

Відповідно до п.6.1. Договору, у випадку неповернення зазначеної в п.1.1. Договору суми позики в зазначений в п.2.1. Договору строк, позивач вправі пред`явити Договір до стягнення в строки і порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення йому частини позики, що залишилась несплаченою, зі сплатою пені у розмірі 0,01% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки.

29 грудня 2020 року між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода №2 (надалі - Додаткова угода) до договору відповідно до якої сторони домовились внести зміни та викласти наступні пункти договору у новій редакції:

1. Пункт 1.1. Договору: « 1.1. Позикодавець надає позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу (надалі - позика) в національній валюті України у розмірі 6 109 000 (шість мільйонів сто дев`ять тисяч гривень 00 копійок, а позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим Договором строк.»

2. Пункт 2.1. Договору: « 2.1. Сторони погодили, що позика видається Траншами за попередньою згодою Сторін. позичальник зобов`язується повернути позикодавцю всю суму позики у строк до 31 травня 2021 року.»

3. Пункт 4.4. Договору: « 4.4. Позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування всієї грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок.».

29 січня 2021 року між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода №3 (надалі - Додаткова угода 1) до договору відповідно до якої Сторони домовились внести змінити та викласти наступні пункти Договору у новій редакції:

1. Пункт 2.1. Договору: « 2.1. Сторони погодили, що позика видається Траншами за попередньою згодою Сторін.»

2. Пункт 3.2. Договору: « 3.2. Позика надається з кінцевим терміном погашення 31 липня 2021 року.»

3. Пункт 4.1. Договору: « 4.1. Позика повертається шляхом перерахування в безготівковій формі грошових коштів у наступному порядку: 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок у строк до 31 травня 2021 року. 4 609 000 (чотири мільйони шістсот дев`ять тисяч гривень 00 копійок у строк до 31 липня 2021 року.»

У період с 30 липня 2020 року по 11 грудня 2020 року позивач перерахував на поточний рахунок відповідача позику у розмірі 1 491 000 (один мільйон чотириста дев`яносто одна тисяча) гривень 00 копійок, що підтверджується платіжними дорученнями №2 від 30.07.2020, №3 від 04.08.2020, №4 від 06.08.2020, №6 від 11.08.2020, №16 від 20.08.2020, №18 від 26.08.2020, №19 від 26.08.2020, №20 від 01.09.2020, №21 від 02.09.2020, №22 від 04.09.2020, №23 від 04.09.2020, №27 від 10.09.2020, №30 від 15.09.2020, 0296 від 22.09.2020, №33 від 22.09.2020, №305 від 06.10.2020, №317 від 13.10.2020, №324 від 20.10.2020, №325 від 21.10.2020, №335 від 22.10.2020, №338 від 30.10.2020, №342 від 03.11.2020, №361 від 10.11.2020, №365 від 16.11.2020, №411 від 11.12.2020.

Враховуючи, що Додатковою угодою 1 до Договору було змінено порядок повернення позики, а саме 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривен 00 копійок у строк до 31 травня 2021 року, відповідальність відповідача починається з 01 червня 2021 року та обчислюється від суми простроченої заборгованості у розмірі 1 491 000 (один мільйон чотириста дев`яносто тисяч гривень 00 копійок.

Враховуючи, що відповідач повну суму фінансової допомоги в розмірі 1 491 000,00 грн позивачу не оплатив, останній просить стягнути з відповідача поворотну фінансову допомогу в судовому порядку.

Також, за порушення встановленого договором строку повернення фінансової допомоги позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 578,40 грн пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю цивільно-правовою природою договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (стаття1046 Цивільного кодексу України).

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1052 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, уклавши вказаний договір, позивач та відповідач реалізували своє право на вільний вступ у договірні відносини, вибір контрагента, визначення умов договору та встановлення його змісту, зокрема, погодили предмет договору, взаємні права і обов`язки, суму договору, строк повернення позичальником фінансової допомоги, строк дії договору, відповідальність сторін та інші умови.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, виходячи з умов договору та додаткових угод до нього, строк виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення отриманих грошових коштів є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу фінансову допомогу, обумовлену договором, а відповідачем не надано доказів повного повернення грошових коштів на суму 1 491 000,00 грн, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача поворотної фінансової допомоги в зазначеній сумі підлягає задоволенню.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки розмір пені, визначений за домовленістю сторін у договорі, є нижчим, ніж у випадку застосування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", судом взято до уваги розрахунок позивача, наведений у позовній заяві.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3 578,40 грн пені.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо повернення фінансової допомоги у встановлений строк належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранс" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 13, корп. 1, офіс 1; ідентифікаційний код 43629521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБ`ЄДНАНІ ПРОМИСЛОВІ ІНВЕСТИЦІЇ" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 49 А, оф. 6; ідентифікаційний код 43301694) основний борг у сумі 1 491 000,00 грн, пеню в сумі 3 578 грн 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 22 418 грн 69 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.10.2021.

Суддя А.І. Привалов