Рішення № 10060948, 18.06.2010, Господарський суд Чернігівської області

18.06.10

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"17" червня 2010 року                               Справа №20/81

Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: приватного підприємства „Баядера”

юридична адреса: 84601, вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька область;

поштова адреса: 14026, вул. Квітнева, 17, с. Н.Білоус, Чернігівський район;

до відповідача: Чорнотицького споживчого товариства

16121, вул. Горького,б.6,с.Чорнотичі, Сосницького р-ну, Чернігівської обл.;

предмет спору: про стягнення 11957,23 грн.;

представники сторін:

позивача: Зінченко Є.В. -(довіреність № б/н від 31.12.2009 р.)- представник;

відповідача: не з’явився;

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство „Баядера” (далі - ПП «Баядера») звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Чорнотицького споживчого товариства про стягнення з відповідача згідно договору поставки №160 від 01.01.2010р. –11957,23 грн., з яких основна заборгованість становить 9205,56 грн., та штраф за неналежне виконання зобов’язань 2751,67 грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09.06.2010р. розгляд справи призначено на 17.06.2010р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, представника не направив, відзив на позов не надав, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали від 09.06.2010 року № 1400601644314.

В судовому засіданні 17.06.2010р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 2751,67 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми основного богу на 9205,56 грн., оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що заява позивача від 17.06.2010р. про зменшення позовних вимог прийнята судом, тому суд розглядає позовні вимоги виходячи з суми позову 2751,67 грн.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.01.2010р. між ПП «Баядера»та Чорнотицьким споживчим товариством укладено договір поставки № 160 (далі –Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що постачальник зобов’язується передати, а Покупець прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання на умовах, визначених Договором.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору, позивач передав відповідачу товар на суму 10606,32 грн. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними № 550377 від 11.03.2010р. на суму 1665,78 грн., № 550470 від 11.03.2010р. на суму 2412,48 грн., № 550473 від 11.03.2010р. на суму 2123,82 грн., № 551615 від 18.03.2010р. на суму 807,00 грн., № 551637 від 18.03.2010р. на суму 1553,52 грн., № 551638 від 18.03.2010 року на суму 1267,02 грн., № 551639 від 18.03.2010р. на суму 776,70 грн., що підписані представником відповідача.

Факт поставки товару належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.4.1 Договору, розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією Товару шляхом оплати Покупцем вартості партії товару протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.06.2010р., відповідач погасив суму основного боргу шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача що підтверджується платіжними дорученнями № 131 від 02.06.2010 року на суму 1000,00 грн., № 145 від 07.06.2010 року на суму 2950,56 грн., № 148 від 17.06.2010 року на суму 5255,00 грн.

Згідно ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження по справі, якщо відсутній предмет спору.

Виходячи з вищевикладеного суд припиняє провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 9205,56 грн.

Відповідач повністю не виконав свої зобов’язання за Договором, проте оплата здійснена за поставлений товар не у встановлений Договором строк.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2.2. Договору, у разі якщо заборгованість не буде погашено протягом 15 календарних днів з дати її виникнення, Покупець зобов’язаний сплатити на користь Постачальника штраф у розмірі 30% від суми поставки, строк розрахунків яких було порушено.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 2751,67 грн.

Відповідно до п.1 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи незначну прострочку по сплаті заборгованості близько 1 місяця, а також тяжкий фінансовий стан відповідача, на підставі ст.83 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки до 10% та стягнути з відповідача 27,52 грн. штрафу, в іншій частині нарахованого штрафу слід відмовити.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 119,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Керуючись ст.49, ст.75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Провадження по справі в частині стягнення 9205,56 грн. основного боргу припинити.

3.          Стягнути з Чорнотицького споживчого товариства (с. Чорнотичі, Сосницький район, Чернігівська область, вул. Горького, 6, р/р 26009398187001 ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 353585, код ЄДРПОУ 04593646) на користь приватного підприємства «Баядера»(Чернігівська область, Чернігівський район, с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 17, р/р 26007935000301 в Київській філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, ОКПО 13491057) 27,52 грн. штрафу, а також 119,58 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позову слід відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                               Суддя                               М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 18 червня 2010 року.

                     Суддя                               М.П. Цимбал-Нарожна