Ухвала суду № 100608107, 25.10.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/1696/14-ц

Провадження №6/333/230/21

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2021 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/1696/14-ц за заявою представника боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Чулой Ігоря Семеновича про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява представника боржників за виконавчими провадженнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Чулой І.С. про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, стягувач за виконавчим провадженням – Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», в якій заявник просить суд визнати виконавчий лист №333/1696/14-ц, виданий 24.11.2017 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя, такими, що не підлягають виконанню, посилаючись на те, що 03.11.2017 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя було постановлено ухвалу по справі №333/1696/14-ц, згідно з якою заяву представника ПАТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу задоволено, видано дублікат виконавчого документа №333/1696/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1484113 грн. 28 коп. заборгованості по договору про надання споживчого кредиту №11373386000 від 18.07.2008 року, а також судового збору у сумі 3654,00 грн., поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання строком на три роки. 19.02.2019 року Запорізьким апеляційним судом скасовано ухвалу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 03.11.2017 року. Постановою Верховного Суду від 17.07.2020 року постанову Запорізького апеляційного суду від 19.02.2019 року залишено без змін. 20.02.2020 ОСОБА_2 звернувся до Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя із заявою про закінчення виконавчого провадження із вимогою про повернення виконавчого документу на адресу суду, що його видав. Однак, як випливає з листа Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя від 14.05.2021 року, виконавчий лист до теперішнього часу перебуває на примусовому виконанні, на підставі даного документу відкрито виконавче провадження ВП 62448422, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження ВП 64823513. Отже, у виконавчій службі перебуває на виконані документ, виданий на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано. Крім того, заочне рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 09.07.2014 року набрало законної сили 22.07.2014 року. Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавчі провадження», в редакції чинній на дату винесення судового рішення, виконавчі документи могли бути пред`явленні до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Отже, ПАТ «УкрСиббанк» мав право отримати виконавчий лист і пред`явити його до виконання до 22.07.2015 року. Отже, в межах встановленого законом строку, ПАТ «УкрСиббанк» своїм право на одержання виконавчого листа і пред`явлення його до виконання не скористався і звернувся до суду із заявою про видачу судового рішення і виконавчих листів лише 08.10.2015 року без клопотання про поновлення строків для примусового виконання судового рішення.

Боржники і їх представник, будучи своєчасно і належним чином повідомленими судом про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, від представника боржників (заявника) надійшла до суду заява, в якій він просив розглянути справу без їхньої участі.

Стягувач і державний виконавець, будучи своєчасно і належним чином повідомленими судом про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

30.08.2021 року від представника ПАТ «УкрСиббанк» надійшли заперечення, в яких стягувач просить суд відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає задоволенню. 11.09.2018 року Комунарським відділом державної виконавчої служби м.Запоріжжя було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57171610 на підставі дубліката виконавчого листа №333/1696/14-ц від 24.11.2017 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 12.08.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №57171610 на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконання дублікату виконавчого листа №333/1696/14-ц від 24.11.2017 року, виданого на підставі ухвали суду від 03.11.2017 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 . Виконавче провадження ВП №62448422, яке на даний час відкрито і по ньому здійснюються заходи щодо примусового виконання виконавчого листа №333/1696/14-ц від 16.10.2015 року, стосується стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.432 ЦПК України неявка учасників процесу не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали цивільної справи №333/1696/14-ц і матеріали заяви, суд дійшов таких висновків.

Як випливає з матеріалів справи, заочним рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 09.07.2014 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені задоволено повністю, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1484113 гривень 28 копійок заборгованості по договору про надання споживчого кредиту №11373386000 від 18.07.2008 року, а також 3654 гривні 00 копійок витрат по сплаті позивачем судового збору (том 1 а.с.147-149).

ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду із заявою про видачу судового рішення і виконавчих листів 08.10.2015 року (том 1 а.с.154).

16.10.2015 року на підставі рішення суду і заяви стягувача від 08.10.2015 року судом було видано виконавчий лист №333/1696/14-ц про примусове стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з ОСОБА_2 (том 1 а.с.158).

13.10.2017 року представник позивача звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу по цивільній справі №333/1696/14-ц відносно боржника ОСОБА_2 (том 1 а.с.165).

03.11.2017 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя було постановлено ухвалу по справі №333/1696/14-ц, згідно з якою заяву представника ПАТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу задоволено, видано дублікат виконавчого документа №333/1696/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1484113 грн. 28 коп. заборгованості по договору про надання споживчого кредиту №11373386000 від 18.07.2008 року, а також судового збору у сумі 3654,00 грн., поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання строком на три роки (том 1 а.с.177).

24.11.2017 року на підставі ухвали суду від 03.11.2017 року і заяви стягувача від 22.11.2017 року судом було видано дублікат виконавчого листа №333/1696/14-ц про примусове стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з ОСОБА_2 (том 1 а.с.179).

19.02.2019 року Запорізьким апеляційним судом скасовано ухвалу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 03.11.2017 року, прийнято нову постанову, за якою у задоволенні заяви представника ПАТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу відмовлено (том 1 а.с.248-252).

Постановою Верховного Суду від 17.07.2020 року постанову Запорізького апеляційного суду від 19.02.2019 року в частині вирішення питання про видачу виконавчого листа залишено без змін (том 2 а.с.38-42).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.18 ЦПК України і статті 124 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннями Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Також, з аналізу вказаної правової норми вбачається, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, законодавець пов`язує лише з тим, що: 1) виконавчий лист було видано помилково або 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (такий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16 січня 2018 року у справі №755/15479/14-ц).

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, встановивши, що постановою Запорізького апеляційного суду від 19.02.2019 року, залишеною постановою Верховного Суду від 17.07.2020 року без змін у справі №333/1696/14-ц, було скасовано ухвалу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 03.11.2017 року про видачу дублікату і поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а у задоволенні заяви стягувача про поновлення цього строку відмовлено в повному обсязі, суд дійшов висновку, що заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.18, 432 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд –

У Х В А Л И В:

Заяву представника боржників ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) – адвоката Чулой Ігоря Семеновича про визнання виконавчого документу №333/1696/14-ц, виданого 24.11.2017 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя по цивільній справі №333/1696/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, таким, що не підлягає виконанню, стягувач – Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750, м.Київ, вул.Андріївська, буд.2/12), – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист (дублікат) №333/1696/14-ц, виданий 24.11.2017 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя відносно боржника ОСОБА_2 по цивільній справі №333/1696/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з її проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков