Вирок № 100606716, 18.10.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/8103/21

Провадження №1-кп/359/605/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі суду:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Кузьмич Р.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого - адвоката Мазура М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12021111100000825, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2021 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин Київської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, тобто скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

Так, 30.07.2021 близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 , проходив поблизу будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 . В цей час у нього виник злочинний умисел на викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до домоволодіння ОСОБА_2 .

Відразу після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, та з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, ОСОБА_1 , підійшов до огородженого домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та проник на його територію, перелізши через дерев`яний паркан, звідки діючи умисно, таємно, викрав дві металеві труби діаметром 85 мм, довжиною 3 м. та 2,5 м. кожна, загальною вартістю 600 грн. 71 коп.

Після цього, ОСОБА_1 викрадене майно перекинув через паркан та мав намір перевезти до свого місця проживання, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місці події особами, які виявили злочин.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, що виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, тобто скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 183 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази ОСОБА_1 надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, крім допиту обвинуваченого, - а саме: допиту потерпілого, свідків, дослідження доказів обвинувачення, зважаючи на те, що учасниками судового провадження обставини кримінального правопорушення не оспорювались.

Обвинувачений визнав вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, щиро розкаявся, фактичні обставини не оспорює та у судовому засіданні показав обставини його вчинення, які відповідали зазначеним в обвинувальному акті та пред`явленому йому обвинуваченні. З кількістю та вартістю викраденого ОСОБА_1 погодився повністю. Просив звернути увагу суду, що викрадене майно повернуто потерпілому.

Так, обвинувачений зазначив, що дійсно 30.07.2021 близько 20 год. 00 хв. проходив поблизу будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до огородженого домоволодіння та проник на його територію, перелізши через дерев`яний паркан, звідки таємно викрав дві металеві труби діаметром 85 мм, довжиною 3 м. та 2,5 м. Після цього, викрадене майно перекинув через паркан та мав намір перевезти до свого місця проживання, однак був затриманий на місці події особами, які виявили злочин.

Крім цього, судом досліджено докази обвинувачення, що характеризують особу ОСОБА_1 , процесуальні витрати та речові докази у справі. Судовий розгляд здійснено у відповідності до пред`явленого обвинувачення, і підстав для його зміни не встановлено.

При встановлених обставинах, оцінюючи досліджені докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і досліджених доказів достатньо для визнання ОСОБА_1 винним у його вчиненні, зважаючи на надані ним покази в ході судового розгляду.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, характер суспільної небезпеки скоєного ним, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ж ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Даний злочин є умисним, а також суспільно небезпечним, оскільки посягає на право власності інших громадян. Дії обвинуваченого не були доведені до кінця, оскільки були зупинені особами, які виявили вчинення злочину, а тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст. 15 КК України, як закінчений замах на вчинення злочину є вірною.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття та сприяння органу досудового слідства в розкритті злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, не встановлено.

Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 вказує на те, що останній раніше не судимий, однак притягається до відповідальності за вчинення тяжкого злочину проти власності, має місце реєстрації та місце постійного проживання в м. Борисполі, суспільно корисною працею не займається, офіційно не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання та реєстрації не перебуває. Крім того, обвинувачений за місцем реєстрації та проживання характеризується з посередньої сторони.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Відповідно до ст. 69 КК України вбачається, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При цьому, суд враховує, що майно, що намагався викрасти ОСОБА_1 становить вартість близько 600 грн., таке майно повернуто власнику, оскільки злочин до кінця доведено не було, а останній жодних претензій до обвинуваченого не має.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання у виді визначеного загальною частиною КК України у вигляді мінімального строку позбавлення волі, який, на думку суду, повинен становити, з урахуванням положень ст. 69 КК України, один рік.

До такого висновку суд приходить зважаючи на те, що ОСОБА_1 раніше взагалі до будь-якої відповідальності не притягався, відомостей з цього приводу стороною обвинувачення не надано. Термін покарання, хоч і мінімально визначений санкцією статті - позбавлення волі в три роки, в тому числі і з можливістю застосування іспитового строку, на думку суду, в даному випадку з урахуванням обставин вчинення злочину, відсутністю негативних наслідків для потерпілої сторони, вартість викраденого, відношення самого обвинуваченого до скоєного, є неспівмірними, а тому є доцільним застосування покарання нижче від найнижчої межі з урахуванням мінімально можливого терміну покарання визначеного загальною частиною КК України.

З урахуванням викладеного вище, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , щирого каяття останнього та позиції прокурора, який орієнтував суд на застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, а таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати становлять 150 грн. 00 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи, що підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави України.

Запобіжний захід по відношенню до обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання на даний час немає.

На підставі викладеного та ст. 5, 15, 50, 65-66, 68, 69-1, 75, 76, ч. 3 ст. 185 КК України, та керуючись ст.100, 122, ч.2 ст.124, ст. 318, ч.3 ст.349, ст.ст. 342-351, 358, 363-368, 361, 382 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто 18.10.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), - на користь Держави України (рахунок отримувача: UA378999980313090115000010004; отримувач коштів: Борисп. УК/Бориспіль/24060300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 24060300), - 150 (сто п`ятдесят) грн. 00 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази після набрання вироком суду законної сили, а саме: дві металеві труби, які передані на відповідальне зберігання потерпілому, - залишити у користуванні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копія вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілому та прокурору.

Головуючий - суддя: С.М.Вознюк