Рішення № 100605238, 26.10.2021, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/652/21

Провадження № 2/499/375/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 жовтня 2021 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука О.О., за участю секретаря судового засідання Кирилової С.Ф., розглянувши у судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, у залі суду, цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий.

26 серпня 2021 року ОСОБА_2 (далі - також представник) в інтересах Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - також позивач) подала до суду позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - також відповідач) простягнення з відповідача, в порядку регресу майнової шкоди у розмірі 17692 гривні 68 копійок, та судові витрати у розмірі 2270 гривень (далі - також позовна заява).

У позовній заяві представник позивача зазначає таке: 27 липня 2020 року близько 13 годині 45 хвилин відповідач в місті Одеса по вулиці Розкидайлівська, 59, керуючи автомобілем DAF XF (тягач), державний номер НОМЕР_1 , з причепом KRONES DC 27, державний номер НОМЕР_2 (далі - також автомобіль 1)перед початком руху, перестроювання, не переконався у безпечності руху, чи не створить перешкоду іншому транспортному засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення (далі - також ДТП) з автомобілем ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_3 (далі - також автомобіль 2) під керуванням ОСОБА_3 (далі - також ОСОБА_3 ); внаслідок ДТП автомобіль 2 отримав механічні пошкодження; постановою Приморського районного суду міста Одеси від 16 вересня 2020 року відповідач визнаний винним в вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КупАП (далі - також постанова від 16 вересня 2020 року); відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; ОСОБА_3 повідомив позивача про ДТП та звернувся з заявою про отримання відшкодування; вартість матеріального збитку завданого ОСОБА_3 внаслідок ДТП становить 16342 гривні 68 копійок; позивачем були понесені додаткові витрати пов`язані з визначенням розміру шкоди у розмірі 1350 гривень, тому представник просить стягнути з відповідача на користь позивача 17692 гривень 68 копійок (далі - також позовна заява).

Відповідач не подав до суду відзив проти позову.

2. Суд з приводу неявки сторін у судовому засіданні, зазначає таке.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явилися, представник позивача подала до суду заяву в якій зазначила, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи, та просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав, хоча повідомлений про час, дату і місце судового розгляду справи.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 13 вересня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а учасникам справи роз`яснено право подати до суду відзив, відповіді на відзив, заперечення та обов`язок подати до суду докази (а.с. 54-56).

Увалюю Іванівського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача (а.с. 64).

26 жовтня 2021 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі.

З постанови від 16 вересня 2020 року, яка набрала законної сили 28 вересня 2020 року, по справі №522/1418 вбачається, що 27 липня 2020 року близько 13 годині 45 хвилин відповідач в місті Одеса по вулиці Розкидайлівська, 59, керуючи автомобілем 1 перед початком руху, перестроювання, не переконався у безпечності руху, чи не створить перешкоду іншому транспортному засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем 2, чим порушив вимоги пункту 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що спричинило механічні пошкодження автомобілів. За постановою від 16 вересня 2020 року відповідач вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав (а.с. 10).

17 серпня 2020 року ОСОБА_3 повідомив ТДВ “СК”Ю.Ес.А” про настання страхового випадку та просив виплатити страхове відшкодування (а.с.11).

З повідомлення ТДВ “СК”Ю.Ес.А” ОСОБА_3 вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована ( а.с. 35).

30 вересня 2020 року ОСОБА_3 повідомив позивача про настання страхового випадку та просив виплатити страхове відшкодування (а.с. 13).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з 02 березня 2011 року ОСОБА_3 є власником автомобіля 2 (а.с. 14).

За звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 28 вересня 2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 16342 гривні 68 копійок (а.с. 15-25).

Позивач на підставі довідки №1 від 23 жовтня 2010 року (далі - також довідка), платіжним доручення № 2543617 від 27 жовтня 2020 року (далі - також платіжне доручення) виплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 16342 гривні 68 копійок (а.с.30-31).

За актом виконаних робіт від 28 вересня 2020 року №7005 витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження по визначенню відновлювального та матеріального збитку заподіяного ОСОБА_3 становлять 1350 гривень, які позивач за платіжним дорученням №2543978 від 06 листопада 2020 року виплатив ОСОБА_4 (а.с. 32, 32).

11 червня 2021 року позивач направив відповідачу претензію про відшкодування збитків у порядку регресу у розмірі 17692 гривня 68 копійок (а.с. 34).

5.Норми права, які застосував суд такі.

Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (частина 2 статті 4 Цивільного кодексу України, далі - також ЦК).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (частина 1 статті 979 ЦК).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (частина 1 статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», далі - також Закон).

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (частина 1 статті 6 Закону).

СМТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону(пункти а підпункту 38.2.1 статті 38 Закону).

МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі (підпункт 1 пункту 41.1 статті 41 Закону).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, далі – також ЦПК).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82 ЦПК).

6. Мотиви з яких виходив суд задовольняючи позовні вимоги.

Системний аналіз норм зазначених у пункті 5 мотивувальної частини цього рішення свідчить, що в разі, якщо водій транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність страховик має підстави для регресного позову до відповідача.

Суд вважає доведеним належними та допустимими доказами факт завдання ОСОБА_3 матеріальних збитків унаслідок пошкодження його транспортного засобу під час ДТП, яка відбулася з вини відповідача, а також понесення позивачем витрат пов`язаних з страховим відшкодуванням.

Суд відмічає, що право регресної вимоги у позивача виникло з моменту виплати страхового відшкодування, тобто з 27 жовтня 2020 року, оскільки відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Позивач з метою досудового врегулювання спору, направив відповідачу претензію про відшкодування збитків у порядку регресу в загальному розмірі 17692 гривні 68 копійок, яку відповідач залишив без жодного реагування.

Зрештою, суд зазначає, що з огляду на приписи наведених норм у відповідача виникає обов`язок відшкодувати позивачу завдані збитки.

7. Висновок суду такий.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити.

8. Розподіл між сторонами судових витрат такий.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК).

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2270 гривень, які суд стягує з відповідача на користь позивача, оскільки позовна заява задоволена повністю.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: будинок 8, Русанівський бульвар, міста Київ, ЄДРПОУ 21647131) до ОСОБА_1 (зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу у загальному розмірі 17692 (сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто дві) гривні 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України сплачену суму судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Іванівського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду, відповідачем у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а позивачем у загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення.

Повне судове рішення складене 26 жовтня 2021 року.

СуддяО. О. Кравчук