Рішення № 100603726, 21.10.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5688/21

Провадження № 2-о/645/184/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді – Шарка О.П

секретаря судових засідань – Христенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління Фонду соціального страхування України в Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення – факту нещасного випадку на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою, заінтересовані особи – Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління Фонду соціального страхування України в Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якому просить суд встановити факт нещасного випадку на виробництві, який стався 14.10.1983 року під час роботи поваром в ОРС трест Зимахімстрой.

В обгрунтування заяви заявник зазначив, що він був прийнятий 09.04.1981 року до ОРС трест Зимахімстрой на роботу на посаду повара, працював у місті Зима Іркутської області, що на той час було територією Радянського Союзу, 14.10.1983 року, працюючи ц м`ясному цеху на обробці м`яса, під час виконання трудових обов`язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого травмовано праве око, цей випадок визнано пов`язаним з виробництвом, про що складено відповідний акт форми Н-1 за №5, факт трудового каліцтва також підтверджується копією довідки№13528 та довідкою лікувально- трудової експертної комісії про встановлення третьої групи інвалідності по трудовому каліцтву та з акту огляду МСЕК про встановлення 50% стійкої втрати працездатності – безстроково. З метою реалізації свого права на соціальний захист, він направив документи, що підтверджують право на відшкодування шкоди, завданої трудовим каліцтвом до Фонду соціального страхування Російської Федерації – Іркутського регіонального відділення Фонду соціального страхування, у відповідь йому повідомлено, що форма Акту Н-1 не відповідає формі, затвердженій «Положенням про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві», затвердженого постановою президіям все радянської центральної ради професійних спілок від 13 серпня 1982 року №11-6, при цьому рекомендовано встановити факт трудового каліцтва у судовому порядку. Встановлення факту необхідно заявнику для забезпечення його соціального захисту – відшкодування шкоди, завданої трудовим каліцтвом.

У судовому засіданні заявник підтримав заяву у повному обсязі, просив її задовольнити, надав суду пояснення, аналогічні викладеним вище.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явились, надали суду заяви з проханням розглянути заяву у їх відутність.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За нормою ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пункт п`ятий частини другої ст. 293 ЦПК України, визначає, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною другою ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи.

Згідно роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», із змінами та доповненнями, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що викладені Постанові Пленуму Верховного суду України №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року із змінами та доповненнями (ч.2 п.2), не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати

працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про

закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти,

одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, той факт, що заявник у своїй заяві просить встановить факт нещасного випадку на виробництві, який не встановлються судовим рішенням в порядку окремого провадження, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 18, 19, 293, 315, 316, 317, 318, 319, 352, ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд –

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління Фонду соціального страхування України в Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення – факту нещасного випадку на виробництві – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано в нарадчій кімнаті

Повний текст іршення виготовлено 27 жовтня 2021 року

Головуючий-суддя: