Ухвала суду № 100600189, 23.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10519/21

Провадження № 2-з/638/481/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2021 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвіра Д.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про забезпечення позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому позивач просить суд:

- стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі – 28 065,57 доларів США, а саме суми заборгованості за кредитом – 19 491,14 доларів США, та суми заборгованості за відсотками – 8 574,43 доларів США.

21 жовтня 2021 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме на трикімнатну квартиру, загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що позивачем вчинено усі можливі дії щодо добровільного погашення відповідачами заборгованості, навіть усупереч своїм фінансовим інтересам, за наявної значної суми заборгованості у розмірі 28 065,57 доларів США, та позивач вважає, що невжиття вищевказаного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки іншого майна за рахунок якого можливе задоволення вимог, за відповідачами не зареєстровано, тому арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 , буде ефективним способом захисту його порушеного права.

22 жовтня 2021 року матеріали вищевказаної заяви про забезпечення позову канцелярією суду передані на розгляд судді Цвірі Д.М.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З`ясовуючи питання співмірності заявленого виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, суд, з урахуванням кон`юнктури ринку по м. Харкову, щодо вартості нерухомого майна, приходить до висновку про невідповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, у виді накладення арешту на трикімнатну квартиру, загальною площею 55,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , заявленим позовним вимогам про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у сумі 28 065,57 дол. США.

Крім того, суд зазначає, що інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заявленого позивачем заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім формального посилання на те, що без застосування вказаного позивачем виду забезпечення позову існує певна ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення, і як наслідок, порушення прав позивача, заява про забезпечення позову не містить зазначення будь-яких обґрунтованих мотивів підтверджених належними та допустимими доказами, на підтверджених таких обставин, що у сукупності із неспівмірністю заявленого виду забезпечення позову предмету спору, свідчить про відсутність правових підстав для її задоволення.

Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про забезпечення позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).

Суддя Д.М. Цвіра