Рішення № 10059764, 09.06.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2010 р.           Справа № 12/31.

За позовом Приватного підприємства “Володимир-Буд” с.Стрілецький Кут, Кіцманського району, Чернівецької області

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області

про визнання недійсною постанови

Суддя Бутирський А.А.

Представники:

Від позивача –Сарафенюк Р.І. –юрисконсульт (довіреність від 04.01.2010 року)

Від відповідача –Дрищенюк М.М. –головний спеціаліст (довіреність від 01.08.2008 року)

В засіданні приймали участь

Рішення прийнято 09.06.2010 року у зв’язку з оголошенням перерви у судовому засіданні 31.05.2010 року

Спір вирішується поза межами двохмісячного строку, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторін

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство “Володимир-Буд” с.Стрілецький Кут, Кіцманського району, Чернівецької області звернулося з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про визнання недійсною постанови відповідача №1-233/09Ч від 25.05.2009 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що ним виконано вимоги припису відповідача від 27.04.2009 року. Крім того, позивач вказує на те, що будівельно-монтажні роботи проводились до 17.03.2008 року, а спірна постанова прийнята 25.05.2009 року, тобто з порушенням приписів ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що на момент проведення перевірки будівельні роботи проводились, що підтверджується актом перевірки. Також відповідач вказує на те, що спірна постанова прийнята відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” за виконання робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам та проектним рішення, а не за невиконання припису, як стверджує позивач. Крім того, відповідач вказує на те, що на момент проведення перевірки позивач здійснював будівельні роботи.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2009 року працівниками інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області проведена перевірка відповідача щодо об’єкта будівництва, розташованого по проїзду Смотрицькому, 2, у м.Чернівці, про що складено відповідний акт.

Даним актом зафіксовано порушення вимог СНиП 3.01.03-84 “Геодезичні роботи”, ДБН А.3.1-5-96 “Організація будівельного виробництва, ст. 9 Закону України “Про архітектурну діяльність” тощо.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято постанову №1-233/09Ч про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 25.05.2009 року, якою на позивача накладено штраф у сумі 98115,21 грн. за виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт (абз. 5 ч. 1 Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”).

Ст. 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами. Таким чином штраф, що застосований відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” до позивача є адміністративно-господарською санкцією.

Згідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з акту №3 від 17.03.2008 року перевірки проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва “Житлового комплексу для суддів Апеляційного та місцевих судів міста по пров. Смотрицького, 2 в м.Чернівці”, комісією в складі замовника - Територіального управління державної судової адміністрації України в Чернівецькій області та представника авторського нагляду ЧФ «НДІпроектреконструкція», за участю представника позивача, в ході перевірки проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва «Житлового комплексу для суддів Апеляційного та місцевих судів міста по прав. Смотрицькиго, 2 в місті Чернівці»встановлено, що на час здійснення перевірки приватним підприємством «Володимир-Буд»на рівні першого поверху першої черги будівництва будівельно-монтажні роботи припинено, будівельні матеріали та спецтехніка на будівельному майданчику відсутні.

Факт припинення робіт з 17.03.2008 року підтверджується також листом Територіального управління державної судової адміністрації України в Чернівецькій області від 18.03.2008 року, яке вимагає негайного поновлення будівельно-монтажних робіт.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції могли бути застосовані до позивача в такому випадку не пізніш як через один рік з дня порушення правил здійснення господарської діяльності, тобто не пізніше 17.03. 2009 року.

З огляду на вищевказане, застосування постановою №1-233/09Ч про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 25.05.2009 року штрафної санкції є незаконним, оскільки здійснено поза межами строку притягнення до відповідальності, встановленого ст. 250 ГК України.

За результатами розгляду справи суд прийшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом, з підстав, що наведені вище. Відмітка в акті перевірки про початок цегляної кладки стін третього поверху не є беззаперечним доказом здійснення будівництва.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області №1-233/09Ч від 25.05.2009 року.

3. Стягнути з інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області, м. Чернівці, вул.Целана, 11, код 35583095, на користь Приватного підприємства “Володимир-Буд”, ідентифікаційний код 33129437 с.Стрілецький Кут, Кіцманського району, Чернівецької області –85,00 грн. державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя А.А. Бутирський Рішення підписано і оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11.06.2010 року.