Рішення № 10059594, 01.06.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2010 р.           Справа № 3/44. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт Пак Сістемс», м. Чернівці

до Відкритого акціонерного товариства «Чернівецький міський молочний завод», м. Чернівці

про стягнення заборгованості –5981,05 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –Унгурян О.В., довіреність №1 від 01.02.2010 року

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прінт Пак Сістемс»звернулося до відкритого акціонерного товариства «Чернівецький міський молочний завод»з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 5981,05 грн., з яких 5796,30 грн. основної заборгованості, 134,25 грн. інфляційних та 50,50 грн. річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті вартості товару, отриманого за видатковою накладною № ПП-0000197 від 03.12.2009 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 09.04.2010 року порушено провадження у справі з призначенням розгляду справи на 11.05.2010 року.

Ухвалою від 11.05.2010 року, за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 01.06.2010 року.

На день вирішення спору, представник позивача у судове засідання не з’явився. Присутнім у судовому засіданні представником відповідача подано письмове клопотання про надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки, як зазначає представник відповідача, відповідачем не було отримано копії позовної заяви.

Разом з тим, таке твердження відповідача спростовується наявними в матеріалах справи доказами направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками, а саме квитанцією №4632 від 06.04.2010 року. Однак, судом безпосередньо у судовому засіданні, надано представнику відповідача для ознайомлення письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Представником відповідача, після такого ознайомлення заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою мирного вирішення спору.

Суд, заслухавши представника відповідача встановив відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи з зазначених представником відповідача мотивів та /крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що він не був позбавлений можливості звернутися до позивача з пропозицією про укладення мирової угоди за час знаходження справи у провадженні господарського суду, починаючи з 09.04.2010 року.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

Згідно з видатковою накладною №ПП-0000197 від 03.12.2009 року, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 6090,30 грн. вартість якого відповідачем оплачено частково на суму 294 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем, станом на день розгляду справи, становить 5796,30 грн. і її наявність самим відповідачем не заперечується.

Позивачем було пред'явлено відповідачу вимогу про оплату вартості поставленого йому товару, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією претензії № 17 від 25.03.2010 року.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічні норми містяться і в статтях 205, 207 Цивільного кодексу України, в яких визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства України, суд дійшов висновку про те, що факт поставки товару за видатковою накладною № ПП-0000197 від 03.12.2009 року є самостійною угодою укладеною сторонами у спрощений спосіб.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, враховуючи, що відповідачем в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, в добровільному поряду заборгованість не погашено, позовна вимога про стягнення з відповідача 5796,30 грн. заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з поданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування інфляційних та річних починається в строк через сім днів від дня поставки (09.12.2009 року) по 31.03.2010 року, що не узгоджується з вимогами частини другої статті 625 ЦК України, оскільки прострочення боржника, у відповідності до частини 2 статті 530 ЦК України, має місце з часу закінчення семиденного строк від дня пред'явлення вимоги, тобто з 01.04.2010 року.

За таких умов, позовні вимоги в частині стягнення 134,25 грн. інфляційних та 50,50 грн. трьох процентів річних задоволенню не підлягають.

Судові витрати, при цьому, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Чернівецький міський молочний завод»(м. Чернівці, вул. Коломийська, 4а, код 04447862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт Пак Сістемс», (м. Чернівці, вул. Трояндова, 6, код 34439017) 5796,30 грн. заборгованості, 98,05 грн. державного мита та 228,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову –відмовити.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя                                                                      О.В. Гончарук