Рішення № 100594479, 26.10.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/11110/21

Провадження №2/592/2261/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді - Катрич О.М.

за участю секретаря судового засідання - Дядечко Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом представника позивача- адвоката Созонова Володимира Петровича в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», треті особи: державний виконавець Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ганненко Аліна Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис № 239988 від 26.06.2021, яким стягнуто заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» у розмірі 18342,60 грн.

Зазначає, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис незважаючи на те, що цьому не передувало звернення до позивача з письмовою вимогою про добровільну сплату заборгованості, виконавчий напис вчинено до суми, яка не є безспірною, а також не на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Просить визнати виконавчий напис № 239988 вчинений 26.06.2021 приватним нотаріусом приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути судові витрати на загальну суму 3 862 грн., які складаються із судового збору та витрат на правову допомогу.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Созонов В.П. надав заяву про розгляд справи без його участі, позов просить задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій позовні вимоги визнає, а судові витрати у виді судового сбору просить зменшити наполовину. Що стосується витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн., просить суд відмовити в такому стягненню, зменшити такі витрати до 1 225 грн.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис № 239988 від 26.06.2021, яким стягнуто з позивача заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» у розмірі 18342,60 грн. (а.с. 7).

16.08.2021 року ст. державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ганненко А.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. (а.с.8-11)

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Отже, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» чітко регламентовані строки, в межах яких можуть бути вчинені виконавчі написи: в даному випадку - не більше трьох років з дня виникнення права вимоги. Отже, ураховуючи, що законом інший строк давності не встановлено, тому застосуванню підлягають положення саме Закону України «Про нотаріат», як спеціального закону.

На час вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги, тому підстави для вчинення виконавчого напису згідно ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» відсутні.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат»).

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу II "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі за текстом - Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються,

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 року. передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Тобто, Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року було дозволено вчиняти виконавчі написи на звичайних кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, а не тільки на нотаріально посвідчених договорах, як це було до того.

Отже, станом на дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Також, відсутні докази, які б підтверджували факт безспірності заборгованості перед відповідачем (стягувачем).

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В той же час, жодними належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України доводи позивача відповідачем спростовані не були, а навпаки визнані, а приватний нотаріус письмових пояснень по суті заявлених вимог та обставин суду не надав. За таких обставин, є всі правові підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Разом з цим, на підставі ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тому суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, розмір якого становить 454,00 грн., а решту стягнути на його користь з відповідача, разом із сумою судового збору в розмірі 454,00 грн., сплаченого при поданні заяви про забезпечення позову, а всього 908 грн., оскільки розгляд заяви про забезпечення позову вже було проведено до визнання позову відповідачем. (а.с.1, 21)

Як убачається із договору б/н про надання правової допомоги від 27.08.2021 року та довідки від 30.08.2021 року, позивачем сплачено гонорар адвоката в сумі 2 500 грн. (а.с.14-15)

Що ж стосується клопотання відповідача щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу, то до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою. Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17).

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 2500 грн. 00 коп. є завеликими для даної категорії і складності справи і не відповідають критерію реальності таких витрат, оскільки у справі не проводилось судові засідання в яких брав би участь представник позивача, тому суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги представника позивача- адвоката Созонова Володимира Петровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 239988 від 26.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" 18 342 грн. 60 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції № 67907755.1 від 01.09.2021 у розмірі 454 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Катрич