Рішення № 10059323, 15.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №07/991

За позовом приватного підприємства “ВК і К”

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 5734грн. 47коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Чаричанський Я.В. за довіреністю від 26.03.2010р.;

від відповідача: не зявився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 5734грн. 47коп., у тому числі: 5169грн. 47коп. основного боргу за поставлений товар, 237грн. 30коп. інфляційних втрат та 327грн. 70коп. пені за прострочення виконання грошового зобовязання.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання за договором поставки від 25.11.2009р. №393 щодо оплати поставленого йому позивачем товару.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому 28.05.2010р. поштового відправлення з ухвалою господарського суду від 20.05.2010р. про призначення судового засідання на 9 годину 45 хвилин 15 червня 2010 року. Проте ні сам відповідач ні його представник в судове засідання не зявилися і не повідомили суд про причини незявлення.

Незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмову докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2009р. приватне підприємство “ВК і К”, як постачальник, та фізична особа - підприємець ОСОБА_1, як покупець, уклали договір поставки №393, згідно з яким приватне підприємство “ВК і К” зобовязалося поставити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, а остання - прийняти і оплатити товар, асортимент, кількість та ціну якого сторони домовилися визначати у накладних.

Згідно з п.п. 2.4 та 2.6 договору поставки від 25.11.2009р. №393 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зобовязалася здійснювати оплату товару шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника або внесенням готівкових коштів в його касу з відстрочкою платежу на 10 банківських днів.

Відповідно до п. 5.3 договору поставки від 25.11.2009р. №393 у разі порушення строків оплати, вказаних у п. 2.6 цього договору, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, діючої на дату порушення строків оплати.

На виконання договору поставки від 25.11.2009р. №393 приватне підприємство “ВК і К” передало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, а остання прийняла товар на загальну суму 17169грн. 47коп., що підтверджується накладними від 28.11.2009р. №436184 і від 09.12.2009р. №439691.

Приватне підприємство “ВК і К” та фізична особа - підприємець ОСОБА_1 провели звірку розрахунків за період з 01.10.2009р. по 18.12.2009р., за результатами якої склали відповідний акт, згідно з яким сторони визнали поставку приватним підприємством “ВК і К” за вказаними вище накладними товару на загальну суму 17169грн. 47коп. та наявність у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість за товар на вказану суму.

30 грудня 2009р. приватне підприємство “ВК і К” надіслало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 лист від 30.12.2009р. №923 з вимогою сплатити борг за товар у сумі 17169грн. 47коп.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 свої зобовязання щодо оплати отриманого у приватного підприємства “ВК і К” за вказаними накладними товару належним чином не виконала, сплативши постачальнику лише частину його вартості у сумі 12000грн., що підтверджується довідками відділення філії “Полтавська дирекції” акціонерного товариства “Індустріально Експортний банк” від 11.06.2010р. №05-22/169 та від 14.06.2010р. №05-22/170. Відповідно сума боргу відповідача перед позивачем становить 5169грн. 47коп. (17169грн. 47коп. 12000грн.).

За прострочення оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу 237грн. 30коп. інфляційних втрат за січень, лютий і березень 2010р. та 327грн. 70коп. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за дні прострочення з 24.12.2009р. по 16.04.2010р.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином зобовязання за договором поставки від 25.11.2009р. №393 щодо оплати позивачу вартості поставленого ним товару, тому позивач вправі вимагати стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також передбаченої договором пені.

Заявлена до стягнення сума основного боргу відповідає фактичній його сумі. Стягувані суми інфляційних втрат і пені нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем зобовязання щодо оплати поставленого позивачем товару, вимогами законодавства і умовами договору поставки від 25.11.2009р. №393.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату державного мита у сумі 102грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного підприємства “ВК і К” (вул. Дружби, буд. 17, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27505, ідентифікаційний код 13745730) - 5169грн. 47коп. основного боргу, 237грн. 30коп. інфляційних втрат, 327грн. 70коп. пені, 102грн. витрат на сплату державного мита і 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко