Рішення № 10059322, 15.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №07/993

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива”

до дочірнього підприємства “Агрофірма “Байс - Агро”

про стягнення 6039 грн. 50 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 6039грн. 50коп., у тому числі: 5000грн. основного боргу за поставлений позивачем відповідачу засіб для оброблення насіння гороху “Нива Б”, 685грн. інфляційних втрат та 354грн. 50коп. процентів річних.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання щодо оплати поставленого йому позивачем засобу для оброблення насіння гороху “Нива Б”.

Позивач звернувся до господарського суду із клопотанням про розгляд справи без участі його представника.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому 26.05.2010р. поштового відправлення з ухвалою господарського суду від 18.05.2010р. про призначення судового засідання на 11 годину 15 хвилин 15 червня 2010 року. Проте представник відповідача в судове засідання не з’явився і не повідомив суд про причини нез’явлення.

Нез’явлення представників позивача і відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” за видатковою накладною від 09.04.2006р. №РН-0000095 передало дочірньому підприємству “Агрофірма “Байс - Агро”, а останнє прийняло через свого представника Подолян В.Г., який діяв на підставі довіреності від 10.04.2006р. ЯЛШ №725612, 150 літрів засобу для оброблення насіння гороху “Нива Б” загальною вартістю 8100грн.

25 липня 2007р. дочірнє підприємство “Агрофірма “Байс - Агро” сплатило товариству з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” на його рахунок в установі банку 2100грн. боргу за отриманий засіб для оброблення насіння гороху “Нива Б”.

22 грудня 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” надіслало дочірньому підприємству “Агрофірма “Байс - Агро” рекомендованим листом претензію від 22.12.2008р. №291 з вимогою сплати борг за поставлений засіб для оброблення насіння гороху “Нива Б” у сумі 6000грн.

16 січня 2009р. дочірнє підприємство “Агрофірма “Байс - Агро” сплатило товариству з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” на його рахунок в установі банку 1000грн. боргу за отриманий засіб для оброблення насіння гороху “Нива Б”. Відповідно непогашена сума боргу відповідача перед позивачем становить 5000грн. (8100грн. –2100грн. –1000грн.).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” та дочірнє підприємство “Агрофірма “Байс - Агро” провели звірку розрахунків станом на 31.12.2009р., за результатами якої склали відповідний акт, згідно з яким сторони визнали поставку товариством з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” за вказаною вище накладною засобу для оброблення насіння гороху “Нива Б” на загальну суму 8100грн. та наявність у дочірнього підприємства “Агрофірма “Байс - Агро” заборгованості на 5000грн.

30 січня 2010р. товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” надіслало дочірньому підприємству “Агрофірма “Байс - Агро” рекомендованим листом претензію від 29.01.2010р. №32 з вимогою сплатити боргу за поставлений засіб для оброблення насіння гороху “Нива Б” у сумі 5000грн. Проте цей борг відповідач не сплатив.

За прострочення оплати поставленого засобу для оброблення насіння гороху “Нива Б” позивач нарахував відповідачу 685грн. інфляційних втрат за період з лютого 2009р. по березень 2010р. і 354грн. 50коп. три проценти річних за період прострочення з 01.02.2009р. по 31.03.2010р.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статті 202, 204-206, 208, 218 Цивільного кодексу України містять, зокрема, такі норми:

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

У письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

9 квітня 2006р. товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” і дочірнє підприємство “Агрофірма “Байс - Агро” вчинили усний правочин у вигляді договору купівлі-продажу засобу для оброблення насіння гороху “Нива Б”, який був виконаний під час його вчинення товариством з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” щодо передачі засобу для оброблення насіння гороху “Нива Б” і дочірнім підприємством “Агрофірма “Байс - Агро” щодо прийняття цього засобу від продавця.

Недодержання сторонами письмової форми правочину не має наслідком його недійсність.

Умова про строк виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу не є істотною умовою такого договору.

За правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України оплату придбаного засобу для оброблення насіння гороху “Нива Б” дочірнє підприємство “Агрофірма “Байс - Агро” мало здійснити протягом семи днів від дня пред’явлення товариством з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” письмових вимог від 22.12.2008р. та від 29.01.2010р.

Дочірнє підприємство “Агрофірма “Байс - Агро” зобов’язання щодо оплати придбаного засобу для оброблення насіння гороху “Нива Б” належним чином не виконало, оплативши її частково в сумі 3100грн. з порушенням строку.

Таким чином, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Заявлені позивачем до стягнення суми інфляційних втрат і трьох процентів річних, нараховані у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем усного договору купівлі-продажу та вимогами законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 102грн. витрат на сплату державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства “Агрофірма “Байс - Агро” (вул. Леніна, 1, смт. Бабанка, Уманський район, Черкаська область, 20351, ідентифікаційний код 30334495) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” (Красноярське шосе, 4км., с. Суворівське, Лакський район, Автономна Республіка Крим, 96526, ідентифікаційний код 25131513) –5000грн. основного боргу, 685грн. інфляційних втрат, 354грн. 50коп. процентів річних, 102грн. витрат на сплату державного мита і 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ М.В. Дорошенко