Рішення № 10059304, 16.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          м. Черкаси                    Справа №17-12/1583

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Бурба Л.В. –по довіреності,

відповідача – Білошицький В.Г. - директор, Оберемок І.І., Кузьмінський О.О. –по довіреності,

прокуратури –Синецька О.Ю. –прокурор відділу прокуратури Черкаської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17-12/1583 за позовом першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Круг-Древпром»

простягнення 162 352 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Пред’явлено позов першим заступником прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-Древпром»про стягнення 162 352 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.07.2009 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.11.2009 року, у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2010 року касаційне подання прокурора Черкаської області задоволено частково, рішення господарського суду Черкаської області від 28.07.2009 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.11.2009 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Розпорядженням голови суду від 27.04.2010 року справу передано для подальшого розгляду судді Боровику С.С.

У судових засіданнях 25.05.2010 року та 16.06.2010 року представник позивача та прокурор позов з підстав викладених у позовній заяві підтримали і просили задовольнити.

Представники відповідача в судові засідання 25.05.2010 року, 16.06.2010 року з’явилися, проти позову заперечили посилаючись на те, що тирса, яка утворилася на території підприємства не є відходами в розумінні статті 1 Закону України «Про відходи»та Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, сам факт засмічення земельної ділянки відходами, що призвело або може призвести до забруднення земельної ділянки, позивачем не доведений, розрахунок розміру шкоди виконаний неправильно, відсутня вина відповідача та факт нанесеної шкоди навколишньому природному середовищу, відсутній склад правопорушення з боку відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

23.01.2009 року працівниками позивача Деркач О.А. і Позняковим О.В. проведено планову перевірку відповідача на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складено акти перевірки і обстеження засміченої земельної ділянки. В зазначених документах містяться висновки позивача, згідно з якими основним видом діяльності відповідача є оброблення деревини, виробництво дерев’яної тари; на підприємстві утворюються відходи деревини (щепки, тирса, залишки деревини); договора на утилізацію та вивіз відходів не представлені; журнал обліку руху відходів не ведеться; ліміт на утворення та розміщення відходів відсутній, що є порушенням статей 17, 32, 33 Закону України “Про відходи”. На відкритій земельній ділянці по пров. Пацаєва, 15 в м. Черкаси здійснюється накопичення відходів деревини (тирса, тріски, залишки деревини), загальною площею 20*4 = 80 м2 і висотою 2,5 м., що призводить до її засмічення.

Згідно розрахунку позивача, проведеному у відповідності до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за № 285/2725, розмір шкоди від засмічення земельної ділянки відходами виробництва по пров. Пацаєва, 15 в м. Черкаси складає 162 352 грн.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 002573 від 23.01.2008 року та постанови про накладення адміністративного стягнення № 002154 від 26.01.2009 року, складених працівником позивача Деркач О.А., керівник відповідача Білошицький В.Г. визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 52 КУпАП, яке полягає в допущенні ним як відповідальною особою псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель виробничими відходами, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Зазначена постанова позивача про накладення адміністративного стягнення № 002154 від 26.01.2009 року Білошицьким В.Г. в адміністративному і судовому порядку не оскаржувалась, виконана, проте, він її вважає незаконною з підстав відсутності в його діях ознак визначеного позивачем правопорушення.

09.07.2009 року працівником позивача Деркач О.А. за завданням прокуратури Черкаської області проведено позапланову перевірку відповідача, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.07.2009 року, яким встановлено, що земельна ділянка, на якій раніше було засмічення, знаходиться у належному стані, тирса і залишки деревини відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором оренди землі від 13.09.2006 року земельна ділянка загальною площею 16 065 кв. м. по пров. Пацаєва, 15 в м. Черкаси, яка за функціональним використанням відноситься до категорії земель промисловості, передана в строкове платне користування товариству з обмеженою відповідальністю «Нікос»під комплекс будівель і споруд промислової бази.

Згідно договору оренди майна від 01.01.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Нікос” передало, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно (нерухомість та обладнання), розташоване по пров. Пацаєва, 15 в м. Черкаси, для здійснення господарської діяльності.

За змістом ст.ст. 1 ч. 1 п. 1, 17, 33 ч. 4, 42 ч. 1 п. “б” Закону України “Про відходи”, відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення, та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; обов’язки суб’єктів господарювання у сфері поводження з відходами, передбачені цим законом; зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання; особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності, зокрема, за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини та економічних збитків, самовільне розміщення чи видалення відходів.

Відповідно до частини 4 статті 68, частини 1 статті 69 Закону України Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, статті 43 Закону України “Про відходи” підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та про відходи в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року за № 422/13689, змінено та викладено в новій редакції «Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за № 285/2725. Відповідно до розділу 3 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель; при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Обчислення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель здійснюється вищеназваними уповноваженими органами згідно приписам розділу 5 Методики.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Черкаській області (далі - Інспекція), затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 19.02.2007 року № 55, основними завданнями інспекції, зокрема, є здійснення державного контролю за: додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну безпеку у сфері поводження з відходами суб’єктами господарювання; забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин ( п. 4 п.п. 1 абз. а, в). Для виконання зазначених функцій Інспекція має право: обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог про охорону навколишнього природного середовища, поводження з відходами; виконувати в установленому порядку відбір проб, інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин на об’єктах, що обстежуються; обмежувати чи зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ і організацій та експлуатацію об’єктів (у тому числі будівництво); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення в межах повноважень, визначених законом; давати обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства; викликати громадян для одержання усних або письмових пояснень у зв’язку з порушенням ними вимог законодавства; здійснювати відповідно до закону фотографування, звукозапис, кіно-відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання та розкриття порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. 5 п.п. 1-3, 6, 7, 9, 16, 17).

Згідно з абзацами 2, 11 статті 1 Закону України «Про відходи»(в редакції від 23.12.2004 року, чинної на момент вчинення правопорушення) відходи –відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Утилізація відходів –використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Відповідно до Державного класифікатора відходів ДК 005-96, затвердженого наказом Держстандарту України № 89 від 29.02.1996 року, відсіви щепи технологічної та тирса деревинна є відходами виробництва деревини і виробів з деревини та корку (група 20).

У зв’язку з цим не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що виявлена працівниками позивача тирса, яка в подальшому була використана, не є відходами в розумінні абзацу 2 статті 1 Закону України «Про відходи».

Крім того, наявність договорів купівлі-продажу щепи технологічної і тирси від 02.01.2008 року № КД 02/01-8 і від 10.01.2008 року № 10/01-08 КП свідчить про використання відповідачем відходів (щепа, тирса, залишки деревини) в господарській діяльності як товар для продажу, проте не спростовує факт засмічення відповідачем земельної ділянки в м. Черкаси по пров. Пацаєва, 15 в січні 2009 року, що зафіксовано в акті перевірки від 23.01.2009 року.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування позадоговірної (деліктної) відповідальності, яка є видом цивільно-правової відповідальності, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до пункту «а»частини 1 статті 32 Закону України «Про відходи»з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Судом встановлено, що відповідач на момент здійснення перевірки не мав дозволів (лімітів) на утворення та розміщення промислових відходів, що є порушенням вимог статті 33 Закону України «Про відходи». Цей факт зафіксовано в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 23.01.2009 року. Тобто наявна вина відповідача у заподіянні державі збитків.

Відповідно до розділу 3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на висновок Черкаського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції від 08.05.2009 року, згідно з яким в зразках ґрунту, відібраних 21.04.2009 року на місці колишнього складування тирси на території виробничої бази відповідача по пров. Пацаєва, 15 в м. Черкаси, вміст забруднювачів нижче гранично допустимої концентрації, обстежена ділянка не є забрудненою і придатна для вирощування рослинної продукції, оскільки: предметом даного спору є відшкодування шкоди, заподіяної саме засміченням земельної ділянки, а не її забрудненням; факт засмічення земельної ділянки встановлюється актом перевірки (протоколом про адміністративне правопорушення), а не висновком проектно-технологічного центру чи іншої науково-дослідної установи; висновок від 08.05.2009 року не спростовує факт засмічення відповідачем земельної ділянки по пров. Пацаєва, 15 в м. Черкаси в січні 2009 року, а лише констатує факт придатності обстежуваної земельної ділянки для вирощування рослинної продукції. При цьому, вказана земельна ділянка відноситься до категорії земель промисловості (пункт 2.1 договору оренди землі від 13.09.2006 року), що виключає можливість її використання для вирощування продукції рослинництва без зміни цільового призначення.

Також вважаються безпідставними посилання відповідача на те, що відповідальність за засмічення земельної ділянки повинно нести ТОВ «Нікос»як землекористувач земельної ділянки згідно договору оренди землі від 13.09.2006 року, а відповідач –ТОВ «Круг-Древпром»є лише орендарем майна (нерухомість та обладнання), розташованого по пров. Пацаєва, 15 в м. Черкаси, оскільки: основним видом діяльності відповідача є оброблення деревини, виробництво дерев’яної тари, відповідно до статті 17 Закону України “Про відходи” суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; і) своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення відходів; л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

З урахуванням викладеного, завдана державі шкода в сумі 162 352 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі, підстав для звільнення його від відповідальності суд не вбачає.

Відповідно до статті 49 ГПК України, з відповідача в доход бюджету підлягають стягненню судові витрати, від сплати яких позивач звільнений, - державне мито в сумі 1623,52 грн. та 312,50 грн. (діяла ставка станом на момент подання позову - 03.06.2009 року) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-Древпром»(м. Черкаси, пров. Пацаєва, буд. 15, р/р 2600001004201 в ЧФ ВАТ «Кредобанк», МФО 354466, код ЄДРПОУ 34076507) на користь:

- бюджету в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області до спеціального фонду Черкаської міської ради (р/р № 31515921700002, ОКПО 22809222, банк отримувача - ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24062100) ? 162 352 грн. шкоди;

- в доход державного бюджету України на рахунок 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації –22090200, символ звітності банку - 095, отримувач –УДК м. Черкаси, код 22809222 через ДПІ у м. Черкаси –державне мито в сумі 1623,52 грн.; на р/р 31210259700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, ЄДРПОУ 22809222, УДК в м. Черкаси – 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 16.06.2010 року.