Рішення № 10059147, 02.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №08/796

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача Вольська Є.І. представник за довіреністю,

від відповідача ОСОБА_2 - підприємець,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ-РІЕЛТІ»

до

відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 51823,47 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТ-РІЕЛТІ»звернулось до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 51823,47 грн., з яких: 29675,72 грн. заборгованість по орендній платі, 3022,39 грн. заборгованості по комунальних послугах, 12857,64 грн. -50% річних, 2 846,57 грн. інфляційних, 19125,36 грн. пені, та відшкодування у звязку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заявою від 01.06.2010 позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 28262,45 грн. заборгованості по орендній платі, 3265,16 грн. заборгованості по компенсації витрат на комунальні платежі, 12280,42 грн. -50% річних, 2730,71 грн. інфляційних та 3292.44 грн. пені.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому суд вважає заяву про зменшення розміру позовних вимог прийняти.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з обставин викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково в сумі 12900 грн. в іншій частині позову просить відмовити.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення, представників сторін, судом встановлено наступне.

27 березня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ДТ-Ріелті»(Орендарем Позивач по справі) в особі директора Тарана Д.В., який діє на підставі Статуту та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Суборендарем Відповідач по справі), який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради 30.05.2003 було укладено договір оренди нерухомого майна № 27-03-07/Ч16 (Далі Договір), за умовами якого Орендар передав, а Суборендар прийняв у тимчасове платне користування на строк визначений у даному договорі частину нежитлового приміщення (далі Приміщення) загальною площею 24,4 кв. м., яке розташоване у будівлі торгового комплексу «Плазма»за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 145.

Відповідно до п. 8.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Перший термін використання приміщенням становить 364 календарних днів.

Після закінчення першого терміну оренди використання приміщення може бути продовжений за дотримання умов передбачених статтею 9 Договору. Додатковими угодами №1 від 01.03.2008 та №7 від 15.12.2008 сторони вносили зміни до п. 8.1 Договору, якими продовжували строк дії Договору по додатковій угоді №1 на 364 дні календарних днів який починає спливати з 01.03.2008 та по додатковій угоді №7 з дати підписання акту приймання-передачі і закінчується 28.02.2010 року.

20.04.2007 сторонами підписаний акт приймання-передачі приміщення.

Статтею 10 Договору сторони погодились, що у відповідності з умовами даного Договору Суборендар виплачує Орендарю наступні платежі: орендна плата, компенсація Орендодавцю його витрат на комунальні послуги і в тому числі: витрат на комунальні послуги (опалення, газопостачання, водопостачання, каналізація); витрат на електроенергію.

Орендар зобовязаний сплачувати орендну плату у розмірах та у термін, які визначаються договором. Орендна плата починає нараховуватися з моменту передачі приміщення за актом приймання - передачі.

Відповідно до п. 13.2 Договору сторони домовились, що розмір орендної плати за один місяць визначається як сума у гривнях, яка обчислюється за формулою: Орендна плата = Індекс К1*ІндексК2*Площа приміщення *Орендна ставка + ПДВ. Орендна ставка за п.13.3 Договору становить 303 грн. у т.ч. ПДВ, що на дату укладання Договору еквівалентно 60 доларів США.

Орендна плата сплачується щомісячно, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, який передує оплачуваному місяцю. Орендар зобовязаний уплатити орендну плату не пізніше терміну, вказаного в Договорі, незалежно від факту отримання Орендарем рахунків на оплату ( пункт 13.5 Договору).

У разі прострочення Орендарем виконання зобовязання, яке передбачає здійснення платежів на користь Орендодавця, і, якщо якийнебудь платіж до Договору буде прострочено Орендарем, Орендар зобовязаний сплатити Орендодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також штрафну неустойку у повному розмірі який розраховується, виходячи з подвійної облікової ставки, яка встановлюється НБУ і діє у період прострочення, від відповідної суми простроченого зобовязання за кожен календарний день прострочення, незалежно від відшкодування збитків, а також 50% річних за користування чужими коштами ( п. 31.1 Договору).

В подальшому додатковою угодою №1 від 01.03.2008 сторони внесли зміни до пункту 13.9 статті 13 Договору «Орендна плата. Забезпечувальний платіж»виклали у наступній редакції: У разі дострокового розірвання Договору з ініціативи Орендаря авансовий платіж за останній місяць терміну оренди не зараховується до орендної плати, а використовується Орендодавцем в якості компенсації збитків понесених внаслідок дострокового розірвання Договору».

Додатковими угодами №6В від 01.07.2008 та №7 від 15.12.2008 та №8 від 01.06.2009 сторони змінювали розмір орендної ставки і пункт 13.3 Договору виклали в наступній редакції: Орендна ставка з 01.07.2008 року становить 7898, 20 грн. в т. ч. ПДВ 1316,37 грн., з 01.01.2009 по 31.05.2009 та 01.06.2009 по 31.12.2009 орендна плата встановлена в сумі 6666 грн. в т.ч. ПДВ 1111,00 грн. за всю площу приміщення на місяць.

Додатковою угодою №7 від 15.12.2008 статтю 8 та статтю 9 з Договору оренди виключили та змінили формулу розрахунку орендної плати, яка зазначена в пунктах 2.3, 2.4 вищевказаної додаткової угоди.

31.08.2009 Позивач направив Відповідачу повідомлення №106 про розірвання договору оренди в звязку з простроченням сплати орендних платежів більше трьох місяців в якому було зобовязано позивача погасити заборгованість та повернути орендоване приміщення за актом приймання - передачі. 30.09.2009 приміщення передано Позивачу за актом приймання - передачі, який підписаний сторонами. Відповідач гарантійним листом від 30.09.2009 обіцяв погасити заборгованість по орендних та комунальних платежах в період з 25.11.2009 по 05.12.2009.

На адресу Відповідача була направлена претензія № 125 від 09.02.2010 яка залишена без відповіді та задоволення.

Невиконання Суборендарем зобовязань щодо строків та порядку сплати орендної плати, які встановлені п.п. 13.6, 13.12 Договору, стало підставою для звернення Позивача до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своїм змістом Договір суборенди нежитлового приміщення №27-03-07/Ч16 від 27.03.2007 року є договором найму (оренди) і відповідає вимогам статті 283 ГК України та статті 759 ЦК України, якими встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 762 ЦК України та пункту п.13.5 Договору орендна плата та інші платежі згідно п. 10.1.1,10.1.2 Договору сплачуються щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Пунктом 13.3 Договору сторони погодили та встановили орендної плати, яка сплачується щомісячно, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, який передує оплачуваному місяцю.

Додатковими угодами №6В від 01.07.2008 та №7 від 15.12.2008 та №8 від 01.06.2009 сторони змінили орендну ставку з 01.07.2008 року плата становить 7898, 20 грн., з 01.01.2009 по 31.12.2009 орендна плата встановлена в сумі 6666 грн. на місяць.

В порушення вимог закону та положень Договору Відповідач не виконував умови Договору належним чином, тому у нього виникла заборгованість по орендній платі та комунальних платежах. Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача по сплаті орендних платежів за Договором становить 28262,45 грн. та 3265,16 грн. компенсації витрат на комунальні послуги, які підлягають до стягнення. Наявність заборгованості підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме: копією договору суборенди, додатковими угодами від 01.03.200801.07.2008, 15.12.2008 та 01.06.2009, розрахунком суми боргу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення зобовязання боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 31.1 Договору встановлено, що у разі прострочення Орендарем виконання зобовязання, останній сплачує 50% річних за користування чужими коштами.

Позивачем на підставі вищезазначених положень законодавства та пункту 31.1 Договору нараховано інфляційні у сумі 2730,71 грн., а також 50% річних у сумі 12280,42 грн., які він також просить стягнути з Відповідача.

Оскільки, факт порушення умов Договору в частині своєчасного та повного розрахунку за оренду підтверджується матеріалами справи, то відповідно суд вважає позовні вимоги про стягнення інфляційних та 50% річних обґрунтованими. З врахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення інфляційних у розмірі 2730,71 грн. та 50% річних у розмірі 12280,42грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 31.1 Договору сторони встановили, що у разі прострочення Орендарем виконання зобовязання, Орендар зобовязаний сплатити Орендодавцю штрафну неустойку у повному розмірі який розраховується, виходячи з подвійної облікової ставки, яка встановлюється НБУ і діє у період прострочення, за кожен календарний день прострочення, незалежно від відшкодування збитків,

За несвоєчасне внесення плати за використання орендованого приміщення та надання комунальних послуг відповідно до п.п. 13.5, 15.3 Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»Позивач нарахував Відповідачеві 3292,44 грн. пені, які також підлягають до задоволення.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, Відповідачем не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, тому суд вважає позовні вимоги задовольнити повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 498,31 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ - Ріелті»(м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30 В, ідентифікаційний номер 34663127) 28262,45 грн. заборгованості по орендній платі, 3265,16 грн. заборгованості по комунальних платежах, 12280,42 грн. -50% річних, 2730,71 грн. інфляційних, 3292,44 грн. пені, 498,31 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко