Рішення № 10059117, 03.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2010 р.                                         Справа № 06/383

          Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Клочко А. О.

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився,

від відповідача: Литовченко С. В. –підприємець,

розглядає справу:

за позовом приватного підприємства виробнича фірма "Агро"

до фізичної особи-підприємця Литовченко Сніжани Вікторівни           

про стягнення 107 022 грн. 55 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення –107022 грн. 55 коп., у тому числі: 80054 грн. 89 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача товару, 12769 грн. 82 коп. пені, 3104 грн. 83 коп. 3% річних, 11093 грн. 01 коп. інфляційні.

До прийняття рішення по справі позивач подав заяву від 19.05.2010р., якою уточнив та зменшив позовні вимоги, просить стягнути 99522 грн. 14 коп., у тому числі 80054 грн. 89 коп. боргу, 12769 грн. 82 коп. пені за прострочення платежу, 1276 грн. 49 коп. 3% річних, 5420 грн. 94 коп. інфляційні.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 7 500 грн. 41 коп. (річні, інфляційні) відмовився.

Відповідач відзивом на позов та в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що частина отриманого товару в процесі реалізації виявилася неналежної якості та була зроблена переоцінка. Неякісний товар на суму 46329 грн.. 53 коп. був списаний, про що був складений акт від 29.04.2010р. та просить в позові відмовити.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

16.01.2009 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 25.

У відповідності з цим договором Постачальник (позивач) зобов’язується виготовити та поставити Покупцю (відповідачу) товар, а Покупець зобов’язується прийняти товар і своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного договору.

Згідно п. 3.2 договору приймання товару по кількості і якості здійснюється покупцем у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості № П-6 від 15.06.1965р. та з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7 від 25.04.1966р.

Згідно п. 3.3 договору при встановленні невідповідності якості або кількості поставленого товару Покупець зобов’язаний викликати представника Постачальника для участі в прийманні товару та складання акту.

Згідно п. 3.4 договору у разі виявлення скритих дефектів в межах строків реалізації товару, Покупець зобов’язаний поставити до відому Постачальника про виявлені дефекти, але не пізніше п’яти днів з моменту їх виявлення. Покупець зобов’язаний надати Постачальнику належним чином оформлений акт, в якому в обов’язковому порядку повинні бути вказані: найменування товару, дата його виготовлення, дата його отримання, номер видаткової накладної, дата кінцевого терміну реалізації, вид дефекту. У випадку нескладання відповідного акту товар поверненню, обміну не підлягає.

Згідно п. 3.5 договору Постачальник не відповідає за недоліки товару. Якщо вони виникли після його передачі Покупцеві у разі порушення Покупцем умов зберігання товару, дії третіх осіб або непереборної сили.

Згідно п. 4.2 договору, розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється в безрозрахунковому порядку не пізніше 24 днів з моменту поставки партії товару.

Згідно п. 7.2 договору, у разі несвоєчасної оплати товару Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Позивач повністю виконав умови договору, здійснив поставку товару по видаткових накладних № Z 000000037 від 19.01.2009, № Z 000000038 від 19.01.2009 згідно довіреності № 225653 від 19.01.2009 на загальну суму 232804 грн. 89 коп.

Відповідач прийняв товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних. Накладні підписані уповноваженим представником відповідача.

06.03.2009 відповідач листом повідомив, що 19.01.2009 він отримав товар на суму 232804 грн. 89 коп. Заборгованість за отриманий товар становить 127304 грн. 89 коп.

31.08.2009 відповідачу направлена претензія про стягнення залишкової частини боргу в сумі - 92154 грн. 89 коп. Претензія залишена без відповіді.

Після отриманої претензії відповідач частково перерахував кошти в сумі –12100 грн. 00 коп.

Згідно розрахунку позивача недоплата становить –80 054 грн. 89 коп.

Факт отримання товару підтверджено видатковими накладними, довіреністю, актами звірки від 31.05.2009р, від 31.08.2009р. та частковою оплатою.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач на підставі договору № 25 від 16.01.2009, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22.11.1996 року та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, проценти річних та суму інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

Заявою від 19.05.2010р. позивач уточнив та зменшив позовні вимоги (інфляційні на суму –5672 грн. 07 коп. , річні на суму - 1828 грн. 34 коп., всього на суму 7500 грн. 41 коп.).

Отже, в частині стягнення 7 500 грн. 41 коп. (річні, інфляційні) позивач відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, п. 4 ст. 80 ГПК України. Господарський суд роз’яснив наслідки відповідних процесуальних дій.

Суд погоджується з уточненим розрахунком позивача при нарахуванні пені, інфляційних, річних. (система ЛІГА:ЗАКОН).

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 99522 грн. 14 коп. (80054 грн. 89 коп. борг + 12769 грн. 82 коп. пеня + 1276 грн. 49 коп. 3% річних + 5420 грн. 94 коп. інфляційні).

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 7500 грн. 41 коп. (річні, інфляційні) провадження слід припинити.

Доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, судом не приймаються, оскільки відповідач прийняв товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних. Накладні підписані уповноваженим представником відповідача.

При прийнятті товару по видаткових накладних № Z 000000037 від 19.01.2009, № Z 000000038 від 19.01.2009 згідно довіреності № 225653 від 19.01.2009 відповідачем порушені умови договору.

Приймання товару по кількості і якості здійснено покупцем з порушенням Інструкцій № П-6, № П-7 (п.3.2 договору).

При встановленні невідповідності якості або кількості поставленого товару відповідач не викликав представника Постачальника (п. 3.3 , п.3.4 договору).

Також порушені вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості № П-6 від 15.06.1965р. (п.4 –п.14, п.16 –п.18) та вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7 від 25.04.1966р. (п.4 –п.14, п.16 –п.20).

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті документи, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не довів наявність тих обставин, на підставі яких він просить у позові відмовити.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, п.4 ст.80, ст.82 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Литовченко Сніжани Вікторівни, м. Черкаси, вул. Пацаєва, 26, кв. 35, ідентифікаційний код 2993212880 на користь приватного підприємства виробнича фірма "Агро", м.Луганськ, Ленінський район, вул. Оборонна, 107, код ЄДРПОУ 30877035 –80054 грн. 89 коп. боргу, 12769 грн. 82 коп. пеня, 1276 грн. 49 коп. 3% річних, 5420 грн. 94 коп. інфляційні, 995 грн. 22 коп. витрат по сплаті держмита, 219 грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 7500 грн. 41 коп. (річні, інфляційні) провадження припинити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                     І.А.Анісімов

Рішення підписано 03.06.2010