Рішення № 10059109, 03.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси                              Справа №17/707

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Крупка Н.О., Ворона О.В. –по довіреності,

відповідача –Байдаченко А.В., Мухінський В.О. –по довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/707

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміравідгодівля»

додочірнього підприємства «Золотоніський комбікормовий завод»

простягнення 97045,99 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміравідгодівля»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Золотоніський комбікормовий завод»(далі-відповідач) 102411,12 грн. заборгованості, з яких: 91517 грн. основної заборгованості, 732,26 грн. - 3% річних, 4303,82 грн. інфляційних та 5858,04 грн. пені.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору купівлі-продажу № 26\01 від 26 січня 2010 року.

У судовому засіданні 13.05.2010 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити.

У судовому засіданні 27.05.2010 року представник позивача підтримав подану ним заяву № 38 від 14.05.2010 року про зміну розміру позовних вимог та заяву № 44 від 26.05.2010 року про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, в якій просить у зв’язку зі сплатою відповідачем 10000 грн. стягнути з нього 97045,99 грн., з яких: 81517 грн. основної заборгованості, 1 092,13 грн. - 3% річних, 5699,83 грн. інфляційних та 8 737,03 грн. пені, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 26.05.2010 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, буд. 66-Б).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 14.04.2010 року про порушення провадження у справі, від 13.05.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, він в судове засідання 27.05.2010 року з’явився, просив відкласти розгляд справи задля ознайомлення з матеріалами справи, тому суд оголошував перерву до 03.06.2010 року.

В судове засіданні 03.06.2010 року представник відповідача з’явився, проти позову заперечив з тих підстав, що заборгованість перед позивачем виникла не по договору купівлі-продажу № 26\01 від 26 січня 2010 року, відсутня довіреність на отримання товару, при цьому підтвердив отримання товару по накладним, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд, з урахуванням поданої представником позивача заяви № 44 від 26.05.2010 року про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 26/01 від 26 січня 2010 року, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товар: кукурудза фуражна, 400 тон +/- 10%, по ціні 1350 грн. за одну тону включаючи ПДВ, сума договору 540000 грн.

Пунктом 3 договору встановлено, що Покупець зобов’язаний розрахуватися з Продавцем за отриману (поставлену) партію товару протягом 1 (одного) банківського дня з моменту прийняття товару. Форма розрахунку –безготівкова, Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок Продавця.

За правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він свої зобов’язання за договором виконав, передавши відповідачу товар на загальну суму 536517,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000002 від 26 січня 2010 року, № РН-0000003 від 27 січня 2010 року, № РН-0000004 від 28 січня 2010 року, № РН-0000005 від 29 січня 2010 року, № РН-0000006 від 01 лютого 2010 року (а.с.8-12) і довіреністю № 42 від 27 січня 2010 року виданою на ім’я Батира Володимира Віталійовича.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 3 договору встановили, що оплата за кожну отриману партію товару здійснюється відповідачем у безготівковій формі протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання товару.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по кожній видатковій накладній окремо, а саме: № РН-0000002 від 26 січня 2010 року – 27 січня 2010 року, № РН-0000003 від 27 січня 2010 року –28 січня 20010 року, № РН-0000004 від 28 січня 2010 року - 29 січня 2010 року, № РН-0000005 від 29 січня 2010 року –30 січня 2010 року, № РН-0000006 від 01 лютого 2010 року –02 лютого 2010 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, сплатив лише 445000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 2995 від 12 березня 2010 року, № 893 від 11 березня 2010 року, № 2988 від 09 березня 2010 року, № 2930 від 26 лютого 2010 року, № 343 від 17 лютого 2010 року, № 2832 від 09 лютого 2010 року, № 307 від 05 лютого 2010 року, № 292 від 04 лютого 2010 року, № 2810 від 02 лютого 2010 року, № 2799 від 01 лютого 2010 року, № 2789 від 29 січня 2010 року, № 285 від 29 січня 2010 року, № 2783 від 28 січня 2010 року, № 838 від 28 січня 2010 року, № 281 від 28 січня 2010 року, № 837 від 28 січня 2010 року, № 271 від 27 січня 2010 року, № 270 від 26 січня 2010 року (а.с.16-33) та Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31 березня 2010 року (а.с.14).

Після порушення провадження у справі відповідач 21.05.2010 року додатково сплатив заборгованість в сумі 10000 грн., тому станом на момент прийняття рішення по справі заборгованість відповідача складає 81517 грн., і саме цю суму просить стягнути позивач у своїй заяві № 44 від 26.05.2010 року про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, тому суд задовольняє позов в цій частині повністю.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 6 договору, згідно з яким за порушення строків оплати за товар, визначених пунктом 3 цього договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення враховуючи день оплати.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Оскільки відповідач повинен був оплатити поставлений товар протягом 1 (одного) банківського дня з моменту прийняття товару (пункт 3 договору), то після закінчення цього терміну в разі неоплати товару позивач по кожній накладній окремо має право нараховувати 3 % річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом і враховуючи часткову оплату заборгованості встановив окремо періоди нарахування 3% річних, інфляційних та пені за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 1092,13 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –1011,20 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 1011,20 грн., в іншій частині позову про стягнення 3% суд відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

154 96902.02.201013 %(154 969*3%*1день/365)=12,74

134 96903.02.2010-04.02.201023 %(139 969*3%*2дні/365)=22,19

119 96905.02.201013 %(119 969*3%*1день/365)=9,86

104 96906.02.2010-09.02.201043 %(104 969*3%*4дні/365)=34,51

99 96910.02.2010-17.02.201083 %(99 969*3%*8днів/365)=65,73

89 96918.02.2010-26.02.201093 %(89 969*3%*9днів/365)=66,55

79 96927.02.2010-09.03.2010113 %(79 969*3%*11днів/365)=72,30

64 96910.03.2010-11.03.201023 %(64 969*3%*2ні/365)=10,68

54 96912.03.201013 %(54 969*3%*1день/365)=4,52

44 96913.03.2010-21.05.2010703 %(44 969*3%*70днів/365)=258,73

34 96922.05.2010-27.05.201063 %(34 969*3%*6днів/365)=17,24

46 54803.02.2010-27.05.20101143 %(46 548*3%*114днів/365)=436,15

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 8737,03 грн., встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –6914,24 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 6914,24 грн., в іншій частині позову про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

154 96902.02.2010110.25 %0.0562%(154 969*1*0,0562/100)=87,09

134 96903.02.2010-04.02.2010210.25 %0.0562%(134 969*2*0,0562/100)=151,71

119 96905.02.2010110.25 %0.0562%(119 969*1*0,0562/100)=67,42

104 96906.02.2010-09.02.2010410.25 %0.0562%(104 969*4*0,0562/100)=235,97

99 96910.02.2010-17.02.2010810.25 %0.0562%(99 969*8*0,0562/100)=449,46

89 96910.02.2010-17.02.2010910.25 %0.0562%(89 969*9*0,0562/100)=455,06

79 96927.02.2010-09.03.20101110.25 %0.0562%(79 969*11*0,0562/100)=494,37

64 96910.03.2010-11.03.2010210.25 %0.0562%(64 969*2*0,0562/100)=73,03

54 96912.03.2010110.25 %0.0562%(54 969*1*0,0562/100)=30,89

44 96913.03.2010-21.05.20107010.25 %0.0562%(44 969*70*0,0562/100)=1769,08

34 96922.05.2010-27.05.2010610.25 %0.0562%(34 969*6*0,0562/100)=117,92

46 54803.02.2010-27.05.201011410.25 %0.0562%(46 548*114*0,0562/100)=2982,24

Позивач користуючись своїм правом встановив періоди нарахування інфляційних за невиконання грошового зобов’язання з лютого 2010 року по травень 2010 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 5699,83 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –4842,92 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 4842,92 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованостіСума боргу(грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

лютий 2010 року154 969101,92944,41

(154 969*101,9/100=-157913,41)

березень 2010 року99 969100,9899,72

(99 969*100,9/100=-100868,72)

квітень 2010 року54 96999,7-164,91

(54 969*99,7/100=-54804,09)

лютий 2010 року46 548101,9884,41

(46 548*101,9/100=-47432,41)

березень 2010 року46 548100,9418,93

(46 548*100,9/100=-46966,93)

квітень 2010 року46 54899,7-139,64

(46 548*99,7/100=-46408,36)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 94285,36 грн., з яких: 81517 грн. основної заборгованості, 1011,20 грн. –3% річних, 4842,92 грн. інфляційних, 6914,24 грн. пені.

При цьому не приймаються до уваги посилання представника відповідача на те, що заборгованість перед позивачем виникла не по договору купівлі-продажу № 26\01 від 26 січня 2010 року, оскільки між сторонами інших правовідносин ніж по вказаному договору № 26\01 на протязі 2010 року не існувало, і відповідач за правилами статей 33, 34 ГПК України цього не довів.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 942,85 грн. та 217,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з дочірнього підприємства «Золотоніський комбікормовий завод»(Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, буд. 66Б, р/р 26001116124500 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35002242) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміравідгодівля»(Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Вознесенське, р/р 2600801721319 в ЧФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 354789, код ЄДРПОУ 02779068) –81517 грн. основної заборгованості, 1011,20 грн. –3% річних, 4842,92 грн. інфляційних, 6914,24 грн. пені, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 942,85 грн. та 217,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 03.06.2010 року.