Рішення № 10059094, 20.05.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №14/731

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю представників за довіреностями –Іванченка П.О. (від позивача), Скляренка О.О. (від відповідача), розглядає у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачатовариства з обмеженою відповідальністю «Гідроекологія»

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»

про стягнення 116872,41 грн., –

ВСТАНОВИВ:

1.Заявлено позов про стягнення 116872,41 грн. (з них: 87196,26 грн. основного боргу, 10295,53 грн. інфляційних за період з 26.03.2009 по 01.03.2010, 3291,62 грн. три проценти річних за період з 26.03.2009 по 15.01.2010, 16089,00 грн. пені за період з 26.03.2009 по 26.09.2009) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором строк за отримане відповідачем обладнання, а також стягнення судових витрат –11650 грн. за послуги адвоката, 1168,72 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У ході розгляду справи позивач зменшив свої вимоги на 15580,46 грн. основного боргу та на 5540,24 грн. пені і просив стягнути основний борг у сумі 71615,80 грн. та пеню у розмірі 10548,76 грн. за період з 26.03.2009 по 26.09.2009.

У решті заявлені вимоги підтримав. На запитання суду пояснив, що розрахунок витрат на послуги адвоката складає 10 відсотків від суми позову відповідно до існуючої судової практики їх стягнення, інших документів на їх підтвердження не має.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні позов не визнали повністю і на його заперечення вказав, що позивачем безпідставно не враховано у розмір оплати платіжне доручення на суму 2954,51 грн.; що пеня нарахована безпідставно, оскільки додатковий договір стягнення пені не передбачає, а первісний був виконаний повністю; що, крім того, розрахунок пені здійснений без урахування зміни облікової ставки НБУ; що адвокатські послуги є завищеними, що у зв’язку з невірним визначенням суми основного боргу невірно розраховані інфляційні та річні.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

2.Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

2.1.Згідно з договором від 08.05.2008 №Х-33 та додатків 1-3 (в т.ч. специфікація –додаток 1) до нього на суму 792286,80 грн. (далі –Договір), відповідач сплатив позивачу 752672,46 грн. (суму передбачену пунктами 3.1.1 і 3.1.2 договору), однак в обумовлений сторонами п.4.1 договору строку позивач обладнання не поставив. Згідно з додатковою угодою №1 від 22.12.2008 та додатків 5 і 6 (в т.ч. специфікація –додаток 5) до неї, сторони дійшли згоди про збільшення суми договору за обладнання до 1592982,00 грн. (з урахуванням вже здійсненої оплати) та про нові строки здійснення доплати за обладнання у його пунктах 4.1 –4.3.

2.2.При цьому суд відмічає, що у додатковій угоді:

не вказано про зміну строку поставки, з обчисленням якого згідно з договором він настав 19.11.2008 (через 75 робочих днів, починаючи з 21.07.2008, по 6 робочих днів у тижні);

не встановлено відповідальності у вигляді пені за прострочення збільшеного розміру оплати за обладнання згідно з новими умовами оплати (пункти 4.1 –4.3);

сума плати 1053746,05 грн. (200000+640309,54+213436,51), визначена у пунктах 4.1–4.3 додаткової угоди, не відповідає залишку боргу 840309,54 грн., визначеному сторонами у п.4 цієї ж додаткової угоди. Враховуючи зміст додаткової угоди та загальну суму поставки обладнання суд приходить до висновку про укладення сторонами додаткової угоди на сплату 840309,54 грн.

у пунктах 4.2 –4.3 нечітко сформульовані умови оплати (відсутнє зазначення розміру часток помісячної плати чи механізму їх визначення, відсутнє зазначення дат настання строку чи однозначний механізм її обчислення), у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що строком сплати усієї вказаної у додатковій угоді суми є 31.03.2009, а першим днем прострочення 01.04.2009.

2.3.По видатковим накладним від 19.01.2009 №ГЭ-0000005, №ГЭ-0000031, від 03.02.2009 №ГЭ-0000021 позивач передав відповідачу обладнання на суму 1592982,00 грн. Відповідачем було сплачено за договором за період:

із 13.05.2008 по 22.12.2008 суму 752672,46 грн.;

із 13.05.2008 по 12.03.2010 суму 1515785,74 грн. (1505785,74+10000);

із 13.05.2008 по 20.05.2010 суму 1521366,20 грн..

3.Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними договором з додатками, додатковою угодою з додатками, рахунком-фактурою, накладними, довіреністю, витягами з банківського реєстру, платіжними дорученнями про перерахування коштів, витягом із установчих документів позивача, письмовими поясненнями сторін, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців про місцезнаходження відповідача, а також зафіксованими у протоколі судового засідання поясненнями представника позивача.

4.Заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 71615,80 грн. обрахована з урахуванням сум внесків, зроблених відповідачем у різні періоди, є обгрунтованою, відповідає обставинам справи. Невиконання відповідачем взятого на себе зобов’язання у строки, встановлені п.4.1-4.3 додаткової угоди до договору, є правовою підставою для стягнення заявленої суми основного боргу у примусовому порядку.

Із суми зменшених вимог основного боргу (15580,46 грн.) відповідачем 10000 грн. було сплачено до моменту пред’явлення позову та 5580,46 грн. сплачено 13.04.2010 після здачі позовної заяви на пошту (12.04.2010), тому в першій частині вимог судові витрати покладаються на позивача, у другій –на відповідача. Провадження у справі в частині зменшених вимог на суму 15580,46 грн. підлягає припиненню по п.1-1 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

5.Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати сплати відповідачем заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції. Із заявлених у позовній заяві періоду прострочення і сум прострочення фактично є простроченими: у період з 01.04.2009 по 03.04.2009 сума 440309,54 грн., у період після 01.04.2009 прострочені суми та періоди прострочення у розрахунках позивача, доданих до позовної заяви, вказані вірно.

5.1.У зв’язку з цим розрахунок 3% річних за період з 04.04.2009 по 15.01.2010 на суму 3038,29 грн. (3291,62–253,33) є вірним, тому із поданого позивачем розрахунку суд вибирає правильно розраховані суми та стягує з відповідача 3038,29 грн. річних. Нарахування ж 3% річних за період з 26.03.2009 по 03.04.2009 на суму 253,33 грн. є невірним, у зв’язку з чим у цій частині позовні вимоги необхідно залишити без розгляду з підстав вказаних нижче.

5.2.Також відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати стягнення інфляційних за весь час прострочення. Однак розрахунок інфляційних на суму 10295,53 грн. за період з 26.03.2009 по 31.10.2009 є невірним, оскільки до розрахунку включено період відсутності прострочення (з 26 по 31.03.2009) та оскільки розрахунок інфляційних здійснено не за місяць у цілому, а за певну кількість днів у місяці. При цьому врахування здійснених протягом місяця проплат мало б відбуватись таким чином, що інфляційні за окремий місяць розраховуються на найбільшу суму боргу, прострочення якої існувало у цьому окремому місяці більше 15 днів. Правильними є розрахунки інфляційних здійснені в цілому за місяці підряд листопад 2009 –лютий 2010 року, тому із тому із поданого позивачем розрахунку суд вибирає правильно розраховані суми та стягує з відповідача інфляційні за період з 01.11.2009 по 28.02.2010 у розмірі 4098,21 грн. (87,19+784,76+1569,53+1656,73), у стягненні 1232,87 грн. інфляційних за період з 26.03.2009 по 31.03.2009 необхідно відмовити, у решті вимог на суму 4964,45 грн. інфляційних за період з 01.04.2009 по 31.10.2009 позовну заяву необхідно залишити без розгляду з підстав вказаних нижче.

5.3.Так, у зв’язку з невірністю розрахунків інфляційних та 3% річних, доданих до первісної заяви, позивачу судом пропонувалось надати обгрунтовані розрахунки (про що представник зазначив у розписці від 06.05.2010), однак зазначені вимоги суду виконані не були. Відповідач заперечив розрахунок позивача, однак власного розрахунку не надав.

До функцій суду віднесено оцінка наявних у справі доказів та перевірка обгрунтованості і правильності розрахунків, але не проведення «перерахунків» належних до стягнення сум за позивача. Суд вважає, що позивач без поважних причин не надав суду обгрунтованого розрахунку сум інфляційних та 3% річних у зв’язку з чим вимоги про їх стягнення на вищеназвані суми відповідно до п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України залишає без розгляду (п.18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344). Судові витрати позивача в цій частині не відшкодовуються. Позивач не позбавлений права повторно пред’явити зазначені вимоги в установленому порядку після усунення допущених порушень.

6.Заяву про зменшення суми пені на 5540,24 грн. суд розцінює як відмову від заявлених вимог, яку суд приймає, оскільки вона не порушує прав і інтересів сторін, у зв’язку з чим провадження у справі в цій частині необхідно припинити по п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. В решті вимог про стягнення пені на суму 10548,76 грн. за період з 26.03.2009 по 26.09.2009 необхідно відмовити, оскільки умови договору, за невиконання яких сторонами було передбачено пеню у п.9.3 були виконані по п.3.1.2 та змінені додатковою угодою по п.3.1.3, і при зміні розміру та строків оплати у додатковій угоді відповідальність у вигляді пені відповідно до ч.1 ст.548 та ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України сторони не встановили, а акта законодавства, на підставі якого нараховано пеню без установлення забезпечення договором, позивачем не вказано.

7.Приймаючи до уваги роз’яснення Вищого господарського суду України, дані у п.11 листа від 13.02.2002 №01-8/155, 14.12.2007 №01-8/973 п.11 оцінюючи ті обставини, що докази фактичних витрат адвоката на вказані ним у розрахунку потреби не надані, що ступінь складності юридичної оцінки фактів є простим, що кількість вчинених для виконання доручення дій і проведених судових засідань незначні, а також порівнюючи фаховий досвід, необхідний для підготовки справи, враховуючи затрати часу для представництва інтересів, проведені обчислення суми позову, кількість фактів у справі та матеріалів, які підлягають оцінці, суд вважає вказаний і сплачений позивачем (відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів від 17.03.2010 №017 та від 18.03.2010 та №019 на суму 11650 грн.) розмір витрат неспіврозмірним, у зв’язку з чим обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи на момент винесення цього рішення сумою 2500 грн. (позовна заява з розрахунками - 1000 грн., участь адвоката у судових засіданнях - 1000 грн., заяви адвоката про уточнення вимог - 500 грн.).

При цьому судом визначено розмір судових витрат за послуги адвоката по цій справі виходячи з обставин участі адвоката у цій справі стосовно відповідача, який не є стороною по договору про надання юридичних послуг від 17.03.2010 №236, однак їх визначення судом не тягне недійсність останнього чи зміну його умов для сторін (відповідача і адвоката).

8.Суд відхиляє доводи відповідача про необхідність врахування у суму оплати коштів, перерахованих позивачу згідно з платіжним дорученням від 22.09.2009 №3126 на суму 2954,51 грн., оскільки цільове призначення платежу вказано «за балласт зг. з рах. №ГЭ-000326 від 08.09.09», у рахунку-фактурі №ГЭ-000326 від 08.09.2009 посилання на здійснення оплати згідно з договором не міститься, специфікації до договору та додаткової угоди (додатки 1 і 5) накладні на передачу обладнання не містять такого предмета як «балласт», тому суд вважає, що цими документами оформлені інші правовідносини між цими ж сторонами. Включення цієї проплати до акту звірки взаємних розрахунків від 17.11.2009 не може бути доказом оплати саме за договором, оскільки в це й же акт включені і інші правовідносини сторін –з поставки хімікатів, що не заперечується сторонами.

Суд відхиляє доводи позивача про загальносудову практику стягнення за послуги адвокати 10% від суми позову, оскільки докази цьому не надані, а суду про таку практику не відомо.

9.Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

10.Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2817,57 грн. (843,33 грн. витрат на оплату державного мита, 170,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1803,95 грн. витрат за послуги адвоката).

При цьому: розмір суми з якої обчислено судові витрати складає 84332,76 грн. (5580,46 + сума задоволених позовних вимог); до належних по справі судових витрат витрати на послуги адвоката включені у розмірі, визначеному судом.

Позивачем згідно з платіжним дорученням від 22.02.2010 №132 сплачено 1406,00 грн. державного мита при необхідному у даній справі згідно з чинним законодавством розмірі 1168,72 грн., у зв’язку з чим йому підлягає поверненню 237,28 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.193 ч.1 Господарського кодексу України, ст.526, ст.625 Цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»(Черкаська обл., м.Золотоноша, вул. Шевченка, 24, ідентифікаційний код 35233190) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроекологія»(м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 24, ідентифікаційний код 25478659) 71615,80 грн. основного боргу за матеріальні цінності, 4098,21 грн. інфляційних, 3038,29 грн. 3% річних, 2817,57 грн. судових витрат –разом 81569,87 грн.

2.Припинити провадження у справі про стягнення 15580,46 грн. основного боргу у зв’язку відсутністю предмета спору

3.Прийняти відмову позивача від позову і припинити провадження у справі про стягнення 5540,24 грн. пені.

4.Залишити без розгляду вимоги щодо стягнення 253,33 грн. 3% річних за період з 26.03.2009 по 03.04.2009 та 4964,45 грн. інфляційних за період з 01.04.2009 по 31.10.2009.

5.У решті вимог за позовною заявою відмовити.

6.Повернути товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроекологія» 237,28 грн. надлишку сплаченого державного мита та видати довідку на його повернення.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя Ю.А. Хабазня

Повний текст рішення підписано 27.05.2010