Рішення № 10058869, 14.06.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2010 р.Справа № 6/699-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Морепродукти-Плюс” м. Хмельницький

до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів

про стягнення 5893,18 грн., з яких 2305,63 грн. основного боргу, 2828,08 грн. інфляційні витрати та 759,47 грн. 3% річних

Суддя О.Є. Танасюк

За участю представників сторін:

позивача : Целуйко С.М. директор згідно наказу №14-К від 26.02.2008р.

відповідача : не зявився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 6114,60 грн., з якої 2305,60 грн. основного боргу за поставлену продукцію (рибопродукти) у відповідності до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 10/08/08 від 10.08.2008р., 3020,20 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 788,80 грн. 3% річних. На підтвердження позовних вимог подано накладні на відпуск товару, розрахунок заборгованості, в тому числі суми інфляційних, річних.

Представник позивача в засіданні суду 14.06.2010р. в порядку ст. 22 ГПК України подав письмову заяву про уточнення позовних вимог від 14.06.2010р., згідно якої просив зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 5893,18 грн., з якої 2305,63 грн. основної заборгованості, 759,47грн. 3% річних та 2828,08 грн. інфляційних. Подані уточнення про зменшення позовних вимог судом прийняті.

Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, його представник в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованим листом. При цьому, письмового відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Морепродукти Плюс” м. Хмельницький, як субєкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстроване Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 26.06.2003р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки управління статистики в у Старокостянтинівському районі № 302073 від 26.02.2010р.

ОСОБА_1, як субєкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець зареєстрована виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради 19.11.1996р., згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за НОМЕР_2 від 31.05.2010р.

10.08.2008р. між ТзОВ „Морепродукти Плюс” (постачальник) та ПП ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, постачальник зобовязувався систематично постачати і передавати у власність покупця певний товар, а покупець зобовязувався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, предметом поставки є продукти харчування. Конкретний асортимент поставки визначається за погодженням сторін, загальна сума товарів, які підлягають поставці вказана в накладних.

Поставка товару здійснюється по узгоджених сторонами цінами. Ціни на товар встановлюються в національній валюті на дату відвантаження і вказуються в накладній по кожній товарній позиції, також вказується загальна вартість партії. (п. 3.1.-3.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору покупець здійснює оплату в готівковій або безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 14 календарних днів.

На виконання умов зазначеного договору, позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-0001800 від 16.08.2008р. на суму 5961,92 грн., № РН-0001843 від 22.08.2008р. на суму 9013,01 грн., № РН-0001914 від 04.09.2008р. на суму 10524,50 грн., № РН-0001943 від 08.09.2008р. на суму 8011,64 грн., та № РН-0001944 від 09.09.2008р. на суму 9298,45 грн., всього на суму 42809,52 грн.

09.09.2008р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого підтвердили заборгованість в сумі 42809,52 грн.

Відповідач частково провів розрахунок за поставлений товар (морепродукти) на загальну суму 40503,89 грн., залишок несплаченої заборгованості станом на 13.04.2010р. становить 2 305,63 грн.

У звязку із цим, у відповідача наявна заборгованість в сумі 2 305,63 грн., яку позивач просить стягнути. При цьому, крім основного боргу в сумі 2305,63 грн., позивач просить стягнути інфляційні витрати в сумі 2828,08 грн. (за період прострочення з 30.08.2008р. по 13.04.2010р.) та 759,47 грн. 3% річних згідно поданого розрахунку, всього 5893,18 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу від 10.08.2008р., згідно умов якого позивач зобовязувався систематично постачати і передавати у власність покупця певний товар, а покупець зобовязувався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.3. договору купівлі-продажу від 10.08.2008р., покупець здійснює оплату в готівковій або безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 14 календарних днів.

На виконання умов зазначеного договору, позивач передав відповідачу товар (морепродукти), що підтверджується видатковою накладною № РН-0001800 від 16.08.2008р. на суму 5961,92 грн., № РН-0001843 від 22.08.2008р. на суму 9013,01 грн., № РН-0001914 від 04.09.2008р. на суму 10524,50 грн., № РН-0001943 від 08.09.2008р. на суму 8011,64 грн., та № РН-0001944 від 09.09.2008р. на суму 9298,45 грн., всього на суму 42809,52 грн. Однак, видаткові накладні № РН-0001914 від 04.09.2008р. , № РН-0001943 від 08.09.2008р. та № РН-0001944 від 09.09.2008р. не містять підпису повноважного представника відповідача, відповідно неможливо встановити моменту отримання товару відповідачем.

Відповідач починаючи з 04.12.2008р., частинами перераховував на розрахунковий рахунок позивача кошти, що підтверджується поданими до матеріалів справи банківськими квитанціями, зокрема від 04.12.2008р. у сумі 4000,00 грн., 15.01.2009р. у сумі 7800,00грн., 30.01.2009р. у сумі 7548,00грн., 15.05.2009р. у сумі 9990,00грн., 22.05.2009р. у сумі 9990,00грн., остання проплата була здійснена відповідачем 08.07.2009р. у сумі 1175,89 грн. При цьому, сплачувались кошти згідно договору купівлі-продажу від 10.08.2008р. без розмежування за якими конкретно видатковими накладними, тому залік коштів в рахунок виконання зобовязання за договором бухгалтерією позивача здійснено самостійно по мірі зарахування коштів на рахунок позивача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як видно із даної норми індекс інфляції та 3 % річних нараховується на суму боргу за весь період прострочення і сплачується боржником незалежно від вини , а 3% річних є фактично платою за користування чужими коштами.

Аналізуючи наданий позивачем уточнений розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, позивачем заявлено до стягнення інфляційні витрати в сумі 2828,08 грн. та 3% річних в сумі 759,47 грн., за період прострочення з 30.08.2008р. по 13.04.2010р. зобовязань за всіма видатковими накладними.

Враховуючи те, що видаткові накладні № РН-0001914 від 04.09.2008р., № РН-0001943 від 08.09.2008р. та № РН-0001944 від 09.09.2008р. не містять підпису повноважного представника відповідача , за ними неможливо встановити момент отримання товару відповідачем, відповідно, термін порушення грошових зобовязань , тому нарахування інфляційних витрат та 3% річних , суд вважає, правомірно позивачем здійснено лише за простроченими сумами за видатковими накладними № РН-0001800 від 16.08.2008р. та № РН-0001843 від 22.08.2008р.( тобто з урахування сплачених сум).

Враховуючи викладені норми, судом проведено перерахунок суми індексу інфляції , зокрема:

-по видатковій накладній № РН-0001800 від 16.08.2008р., із суми 5961,92грн. за період з 30.08.2008р. по 14.05.2009р. (9 місяців) сума індексу інфляції становить 860,31грн.,

-по видатковій накладній № РН-0001800 від 16.08.2008р., із суми 4458,51грн. за період з 15.05.2009р. по 22.05.2009р. сума індексу інфляції становить 22,29грн.,

-по видатковій накладній № РН-0001843 від 22.08.2008р., із суми 9013,01грн. за період з 05.09.2008р. по 21.05.2009р. (9 місяців) сума індексу інфляції становить 1300,59грн.,

-по видатковій накладній № РН-0001843 від 22.08.2008р., із суми 5531,49грн. за період з 22.05.2009р. по 08.07.2009р. (2 місяці) сума індексу інфляції становить 88,81грн.,

-по видатковій накладній № РН-0001843 від 22.08.2008р., із суми простроченого боргу 2305,63грн. за період з 08.07.2009р. по 13.04.2010р. (10 місяців) сума індексу інфляції становить 183,16грн.

Таким чином, правомірним є нарахування індексу інфляції в розмірі 2455,16грн, тому у стягненні інфляційних витрат у сумі 372,92грн. суд вважає за необхідне відмовити із вищевикладених підстав.

При обрахунку вищезазначеної суми інфляційних втрат судом враховано рекомендації листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, згідно якого індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця , а в середньому на місяць .

Щодо 3% річних, з урахуванням сум погашення боргу відповідачем, суд вважає правомірними нарахування по видатковій накладній № РН-0001800 від 16.08.2008р., зокрема :

5961,92 х 3%/ 365 х 257 (30.08.2008р. 14.05.2009р.) = 125,93грн.

4458,51 х 3%/ 365 х 7 (15.05.2009р. - 22.05.2009р.) = 2,56грн.,

по видатковій накладній № РН-0001843 від 22.08.2008р. , зокрема:

9013,01 х 3%/ 365 х 258 (05.09.2008р. -21.05.2009р.) = 191,12 грн.

5531,49 х 3%/ 365 х 47 (22.05.2009р .- 08.07.2009р.) = 21,37 грн.

2305,63 х 3%/ 365 х 279 (08.07.2009р. 13.04.2010р.) = 52,86 грн.

Таким чином, правомірним є нарахування 3% річних в розмірі 393,84 грн, тому у стягненні 3% річних у сумі 365,63 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача з урахуванням поданого уточнення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню в сумі 5154,63 грн., з яких 2305,63грн. основного боргу за поставлену продукцію, 2455,16 грн. інфляційних витрат та 393,84 грн. 3% річних, в решті позову в сумі 738,55 грн. суд вважає за необхідне відмовити із вищевикладених підстав.

У відповідності до ст.49 ГПК України, витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1,12,44, 49,82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Морепродукти-Плюс” м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Старокостянтинів про стягнення 5893,18 грн. задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідет. код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Морепродукти-Плюс” м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88/4 кв. 76 (р/рах. 26004000000623 в Хмельницькій філії АБ „Факторіал банк”, МФО 315579, код ЄДРПОУ 32995393) 2305,63грн. (дві тисячі триста пять гривень 63 копійки) основного боргу, 2455,16грн. (дві тисячі чотириста пятдесят пять гривень 16 копійок) інфляційних, 393,84грн. (триста девяносто три гривні 84 коп.) 3% річних, 102 грн. (сто дві гривні 00 копійок) витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя