Рішення № 100588055, 19.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року м. Київ № 640/12677/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Ус М.С., за участі представника позивача -Шляхетського А.Л., представника відповідача - Гаркуші Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Державної аудиторської служби України,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання

вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28 Ідентифікаційний код 30019775) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 4 Ідентифікаційний код 40165856) про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-12-29-006952-a від 22 квітня 2021 року в частині за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій ТОВ "САП-Інжиніринг" та ТОВ "Нафтогазхім Сервіс".

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржуваний висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-12-29-006952-a, що затверджений заступником Голови Державної аудиторської служби України 22.04.2021 р., порушує права AT «Укргазвидобування», суперечить ст. 19 Конституції України, ст. ст. 8, 22, 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та не відповідає критерієм законності, визначеним у. ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку із чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Так, представником позивача наголошено на тому, що у Замовника були відсутні підстави для відхилення пропозиції ТОВ «САП-Інжиніринг» та ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» з підстав накладення на пропозицію не кваліфікованого електронного підпису, оскільки останніми було накладено удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та відповідає вимогам, затверджених п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 р. №193, що дозволено Учаснику та повинно бути визнано Замовником. З урахуванням викладеного, в діях Замовника відсутні порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, у зв`язку із чим відсутні підстави для вжиття заходів, шляхом відміни торгів. Таким чином, позивач зауважив, що оскаржений висновок про результати моніторингу закупівлі не відповідає критеріям обґрунтованості, своєчасності та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що учасники ТОВ «САП-Інжиніринг» та ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» подали свої тендерні пропозиції з накладенням електронних цифрових підписів. Під час перевірки зазначених електронних цифрових підписів на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистих ключів «незахищений/удосконалений», що свідчить про накладення на тендерні пропозиції учасників ТОВ «САП-Інжиніринг» та ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» електронних підписів, які не можуть вважатися кваліфікованими та, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу ІІІ Тендерної документації. Проте на порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" не відхилило тендерних пропозицій учасників ТОВ «САП-Інжиніринг» та ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» як таких, що не відповідають встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасників відповідно до законодавства та допустив їх до оцінки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021 року ухвалено здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2021 року закінчено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 19.10.2021 року представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, представник відповідача щодо позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 19.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, AT «Укргазвидобування» було проведено процедуру закупівель (з оприлюдненням оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі») 20Т-208 42980000-9 - Газогенератори (Комплекс блочного обладнання для підготовки газу на ДКС Пасічна).

Відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 26.03.2021 року № 87 було розпочато моніторинг даної процедури закупівлі, за результатами якого 22.04.2021 в електронній системі публічних закупівель ProZorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-29-006952-a) оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-29-006952-a, затверджений заступником Голови Державної аудиторської служби України Олександром Шкуропатом 22.04.2021 року.

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель відповідно до пункту 4 частини другої статті 8 Закону № 922.

У спірному висновку вказано про порушення Акціонерним товариством "Укргазвидобування" вимог пункту 16 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на встановлені порушення, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України» відповідачем зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом недопущення таких порушень в подальшому, та відповідно до частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформації та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись із таким висновком, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-XII).

Статтею 5 Закону № 2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Як визначено приписами ч.1 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із підстав, визначених цією статтею.

Згідно із приписами ч.3 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Положеннями ч.4 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною 6 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Так, у оскаржуваному Висновку відповідачем зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерних пропозицій ТОВ «САП-Інжиніринг» та ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» установлено порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" .

Щодо накладання учасником кваліфікованого електронного підпису на тендерну пропозицію та щодо встановлених на думку Відповідача, у оскаржуваному Висновку порушень Позивачем вимог абзацу третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

У відповідності до положень статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі, зокрема:

- зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції.

Також підставою для відхилення тендерної пропозиції є те, що тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації (пункт 2 частини першої статті 31 Закону).

Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що учасники ТОВ «САП-Інжиніринг» та ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» подали свої тендерні пропозиції з накладенням електронних цифрових підписів. При цьому, під час перевірки зазначених електронних цифрових підписів на сайті Центрального засвідчуваного органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистих ключів «незахищений/удосконалений», що свідчить про накладення на тендерні пропозиції учасників ТОВ «САП-Інжиніринг» та ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» електронних підписів, які не можуть вважатися кваліфікованими та, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу III тендерної документації. Проте, на порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників ТОВ «САП-Інжиніринг» та ТОВ «Нафтогазхім Сервіс», як таких, що не відповідають встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасників відповідно до законодавства та допустив їх до оцінки.»

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-15 (далі-Закон № 851-15).

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 5 Закону № 851-15, електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Щодо твердження Відповідача, що учасником-переможцем не накладено кваліфікований електронний підпис, встановлено наступне.

На тендерні пропозиції ТОВ «САП-Інжиніринг» та ТОВ «Нафтогазхім Сервіс» дійсно накладений удосконалений електронний підпис, що підтверджується результатами перевірки підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify), згідно яких: Тип підпису: удосконалений; Тип носія особистого ключа: незахищений.

Зазначене (тип, підпису, тип носія особистого ключа, сертифікат) дає змогу здійснити висновок про те, що підпис, яким підписано тендерну пропозицію Учасників, є удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, що відповідає вимогам, затвердженим пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1.7 пункту 1 тендерної документації Позивачем було встановлено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", шляхом накладення учасником кваліфікованого електронного підпису на тендерну пропозицію.

Тобто, у тендерній документації Позивачем була передбачена умова про обов`язкову наявність у тендерних пропозиціях учасників накладеного електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. Тендерна документація не містить вимог щодо наявності виключно кваліфікованого електронного підпису, а тому твердження Відповідача про відсутність кваліфікованого підпису є необґрунтованим та безпідставним.

Згідно пп. 23 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Підпунктом 1 п. 3 Постанови КМУ від 03 березня 2020 року за №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» встановлено, що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім:

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону:

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом;

застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів);

використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об`єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов`язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;

вчинення в електронній формі правочинів. що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.

Підпунктом 3 п. З вищезазначеної Постанови зазначено, що результати надання електронних довірчих послуг, пов`язаних із створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням удосконалених електронних підписів чи печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, визнаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, які надають електронні публічні (зокрема адміністративні) послуги, та користувачами електронних довірчих послуг.

Тобто, учасники процедури закупівлі можуть використовувати удосконалені електроні підписи для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток.

Отже, усе вищезазначене дає змогу стверджувати, що підпис, який накладено на тендерні пропозиції ТОВ «САП-Інжиніринг» та ТОВ «Нафтогазхім Сервіс», є удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та відповідає вимогам, затверджених п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 р. № 193.

При цьому, суд зазначає, що експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України "Про електронні довірчі послуги" щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.

Згідно з існуючим законодавством з 1 січня 2022 року приватні суб`єкти господарювання зобов`язані будуть використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів.

Таким чином учасники публічних закупівель можуть наразі підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами, якщо інше не передбачено тендерною документацією Замовника.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відповідність тендерної документації вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність висновку відповідача про порушення позивачем абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 05.05.2021 року №397796, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-12-29-006952-a від 22 квітня 2021 року в частині за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій ТОВ "САП-Інжиніринг" та ТОВ "Нафтогазхім Сервіс".

Присудити здійснені Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28 Ідентифікаційний код 30019775) документально підтверджені судові витрати у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 4 Ідентифікаційний код 40165856).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Повний текст рішення 25.10.21 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа