Рішення № 100587796, 12.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року м. Київ № 200/8250/19-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах недієздатної ОСОБА_2 з позовом до Міністерства охорони здоров`я України (далі - відповідач, МОЗ України) з вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду її звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян», зобов`язання відповідача розглянути по суті звернення та подати звіт про виконання судового рішення.

Позов обґрунтовано тим, що 16 травня 2019 року позивач, діючи в інтересах неповнолітньої дитини, звернулась до МОЗ України із заявою про надання інформації щодо результатів здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо ТОВ «Хеппідент», запланованих з 20 по 25 травня 2019 року.

Зазначену заяву отримано МОЗ України 20 травня 2019 року, проте зареєстровано офіційно лише через кілька днів, але відповіді по суті не надано, чим порушено положення статті 40 Конституції України, а також вимоги Закону України «Про звернення громадян».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року, адміністративну справу №200/8250/19-а передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до провадження суддею Клименчук Н.М.

Відповідачем 26 липня 2019 року подано відзив на позовну заяву, з якого вбачаються твердження, що позивач передчасно звернулася до суду з адміністративним позовом, оскільки МОЗ України надано відповідь на її звернення листом від 26 червня 2019 року за №17-06/К-6568/7313-зв, яку направлено простою поштою за адресою, зазначеною у зверненні, при цьому позивач отримала зазначену відповідь, у зв`язку з чим відсутній предмет спору.

Позивачем 28 листопада 2019 року подано відповідь на відзив, а також заяву про зменшення позовних вимог, виходячи з якої остаточно позивачем заявлено такі позовні вимоги: визнати протиправною бездіяльність МОЗ України щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 у строки, встановлені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».

Також у заяві зазначено, що відповідь по суті звернення від 16 травня 2019 року позивачем отримано, водночас, питання щодо порушення МОЗ України строків, передбачених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», що свідчить на думку позивача про протиправну бездіяльність, залишається.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ОСОБА_1 16 травня 2019 року направлено до Міністерства охорони здоров`я України заяву, у якій Позивач просила повідомити її про результати здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо ТОВ «Хеппідент», запланованих на травень 2019 року.

З наданої відповідачем до суду реєстраційно-контрольної картки судом встановлено, що зазначену заяву зареєстровано 22 травня 2019 року, встановлено термін виконання до 21 червня 2019 року.

Водночас, позивачем надано роздруківку з офіційного сайту Укрпошти (трек-номер 0408000787212), з якого вбачається, що МОЗ України отримано заяву позивача 20 травня 2019 року о 16 год. 49 хв.

Отже, заяву ОСОБА_1 зареєстровано МОЗ України на два дні пізніше дати її фактичного надходження.

Відповідь №17-06/К-6668/7.313-зв по суті звернення ОСОБА_1 за підписом начальника Управління ліцензування та контролю якості надання медичної допомоги МОЗ України Слонецького І. датовано 26 червня 2019 року.

Однак, направлено зазначену відповідь Позивачу лише 11 липня 2019 року, про що свідчить поштовий штемпель відділення поштового зв`язку №21.

Позивачем підтверджено обставини отримання відповіді від МОЗ України, проте зазначено про порушення Відповідачем термінів, визначених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», у чому вбачає протиправну бездіяльність останнього.

У свою чергу Відповідач у відзиві обставини порушення термінів реєстрації заяви, надання відповіді Позивачу та її невчасного відправлення жодним чином не пояснює, разом з тим, проти позову заперечує та просить відмовити Позивачу у задоволенні позову.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно статті 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно із статтею 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Встановлені судом обставини у даній справі свідчать про те, що підготовка відповіді на звернення ОСОБА_1 від 13 травня 2019 року (відправлено поштою 16 травня 2019 року) та її надсилання позивачу 11 липня 2019 року свідчать про порушення відповідачем як 15-денного, так і загального місячного строку, відведеного Законом України «Про звернення громадян» на розгляд звернення громадян, та розцінює такі обставини як протиправну бездіяльність.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованими та доведеними твердження Позивача про допущення МОЗ України» протиправної бездіяльності, яка виявилася в порушенні терміну розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 травня 2019 року, направленої поштою 16 травня 2019 року та зареєстрованої МОЗ України 22 травня 2019 року, у зв`язку з чим вбачає правові підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про звернення громадян», особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Відповідно до статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Ураховуючи зазначене, суд вважає, що у даному випадку позивачем обрано вірний спосіб захисту своїх прав, що також узгоджується з вимогами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання бездіяльності протиправною - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 13 травня 2019 року, направленого поштовим зв`язком 16 травня 2019 року та зареєстрованого 22 травня 2019 року за № К-6568, з порушенням строків, встановлених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Міністерство охорони здоров`я України: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925.

Суддя Н.М. Клименчук