Рішення № 10058646, 15.06.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2010 р.Справа № 17/891-10 Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» м. Славута

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Миля»с. Підлісний Олексинець Городоцького району

про стягнення заборгованості в розмірі 60123,00 грн. –основного боргу, 6111,95 грн. –пені, 4647,50 грн. –інфляційних втрат

Головуючий суддя Димбовський В.В.

судді Муха М.Є., Шпак В.О.

Представники сторін:

позивача: не з’явився

відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 60123,00 грн. –основного боргу, 6111,95 грн. –пені, 4647,50 грн. –інфляційних втрат. В обгрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки насіння ячменю №1122н від 30.03.2009р., не розрахувався за поставлений товар, в результаті чого утворилась заборгованість.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 27.05.2010р. наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду на викладене, оскільки неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

30.03.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» м. Славута та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зелена Миля»с. Підлісний Олексинець Городоцького району укладено договір поставки насіння ячменю №1122н, відповідно до умов якого ТОВ «Суффле Агро Україна»(продавець) зобов’язалося продавати, а ТОВ «Зелена Миля»(покупець) купувати насіння ячменю пивоварного (п. 1.1.).

Відповідно до п. п. 3.3., 3.4. даного договору насіння постачається на умовах EXW (місце поставки –складські приміщення продавця) та вивозиться транспортом покупця. Базис поставки застосовується у відповідності до Інкотермс 2000. При реалізації насіння надаються наступні документи: від покупця –доручення на отримання товару; від продавця –товарна накладна, податкова накладна, сертифікат на насіння (копія), рахунок.

Пунктом 4 договору поставки сторони обумовили ціну та порядок розрахунків, а саме: базова ціна на товар, що підлягає поставці за даним договором, встановлюється в додатку №1 до даного договору за 1 тону на умовах поставки EXW (складські приміщення продавця).

Відповідно до додатку №1 до договору №1122н від 30.03.2009р. сторони погодили ціну товару, а саме: сорт Себастьян R-1, ціна товару складає 103698,00 грн., а також домовились про наступні умови оплати: платіж у розмірі 103698,00 грн. сплачується покупцем до 30.09.2009р. Сторони можуть погодити оплату шляхом поставки пивоварного ячменю урожаю 2009 року на склад продавця (п. п. 2, 3 додатку).

Згідно п. 5.2. договору товар вважається переданим по кількості і якості за умови підписання ТТН покупцем.

На виконання умов договору поставки насіння ячменю №1122н від 30.03.2009р. ТОВ «Суффле Агро Україна»(позивач у справі) поставило ТОВ «Зелена Миля»(відповідач у справі) насіння ячменю Себастьян R-1, на загальну суму 103698,00 грн. згідно видаткової накладної №S-00000604 від 03.04.2009р. через Королівського Олеся Павловича за довіреністю серії ЯПЛ №978641 від 03.04.2009р.

Відповідно до видаткових накладних №РН-0000140 від 28.09.2009р. на суму 21987,00 грн. та №РН-0000169 від 29.09.2009р. на суму 21588,00 грн. ТОВ «Зелена Миля»(відповідач у справі) поставило ТОВ «Суффле Агро Україна»(позивач у справі) ячмінь пивоварний „Себастьян” на загальну суму 43 575,00 грн.

29.04.2010р. позивач - ТОВ «Суффле Агро Україна»надіслав відповідачу - ТОВ «Зелена Миля»заяву №287 про зарахування зустрічних однорідних вимог, про що свідчить поштовий опис вкладення у цінний лист від 31.04.2010р. та повідомив про часткове погашення заборгованості за договором поставки №1122н від 30.03.2009р. в розмірі 43575,00 грн. і зазначив, що заборгованість ТОВ «Зелена Миля»перед ТОВ «Суффле Агро Україна»складає 60123,00 грн. Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог отримана відповідачем 06.05.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №783065 від 06.05.2010р.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки щодо оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 6111,95 грн. за період з 01.10.2009р. до 31.03.2010р.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 4647,50 грн. –інфляційних втрат за період з 01.10.2009р. до 31.03.2010р.

Таким чином, в зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 60123,00 грн. –основного боргу, 6111,95 грн. –пені, 4647,50 грн. –інфляційних втрат.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини між ТОВ «Суффле Агро Україна»та ТОВ «Зелена Миля»виникли на підставі договору поставки насіння ячменю №1122н та додатку №1 до даного договору, відповідно до умов якого ТОВ «Суффле Агро Україна»зобов’язалося продавати, а ТОВ «Зелена Миля»купувати насіння ячменю пивоварного.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи видаткової накладної №S-00000604 від 03.04.2009р. ТОВ «Суффле Агро Україна»поставило ТОВ «Зелена Миля»насіння ячменю на загальну суму 103698,00 грн. Вказана накладна підписана повноважними представниками та скріплена печатками сторін.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач - ТОВ «Суффле Агро Україна»- виконав взяті на себе зобов’язання згідно договору поставки насіння ячменю №1122н та додатку №1 до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Необхідно зазначити, що в п. 2 додатку №1 до договору №1122н від 30.03.2009р. сторони погодили умови оплати товару: платіж у розмірі 103698,00 грн. сплачується покупцем до 30.09.2009р. Слід вказати, що додаток №1 містить, зокрема, посилання на те, що за погодженням сторін можливі інші варіанти розрахунків, а саме: згідно п. 3 додатку сторони можуть погодити оплату шляхом поставки пивоварного ячменю урожаю 2009 року на склад продавця.

Матеріали справи містять видаткові накладні №РН-0000140 від 28.09.2009р. на суму 21987,00 грн. та №РН-0000169 від 29.09.2009р. на суму 21588,00 грн., відповідно до яких ТОВ «Зелена Миля»(відповідач у справі) поставило ТОВ «Суффле Агро Україна»(позивач у справі) ячмінь пивоварний Себастьян на загальну суму 43 575,00 грн. Крім того, в матеріалах справи наявна заява позивача - ТОВ «Суффле Агро Україна»№287 від 29.04.2010р., надіслана відповідачу - ТОВ «Зелена Миля» та отримана ним 06.05.2010р., яка свідчить про волевиявлення на зарахування зустрічних однорідних вимог і відповідно до якої позивач повідомив відповідача про часткове погашення заборгованості за договором поставки №1122н від 30.03.2009р. в розмірі 43575,00 грн. та зазначив, що заборгованість ТОВ «Зелена Миля»перед ТОВ «Суффле Агро Україна»складає 60123,00 грн.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов’язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов’язанні є кредитором у другому). Можливе також часткове зарахування, коли одне зобов’язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов’язання. В такому випадку зобов’язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч. 2 ст. 601 ЦК України).

Оскільки, позивачем у відповідності до умов додатку №1 до договору поставки зараховано в погашення заборгованості відповідача за договором поставки №1122н від 30.03.2009р. суму 43575,00 грн., і відповідач зобов’язання щодо оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 60123,00 грн., яка підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 60123,00 грн. є правомірною.

Що стосується нарахування інфляційних втрат, колегія суддів приймає до уваги приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, необхідно відмітити, що прострочка в оплаті згідно договору поставки №1122н від 30.03.2009р. та додатку №1 до договору розпочинає перебіг з 01.10.2009р. та рахується по 31.03.2010р. (кінцева дата, визначена в розрахунку позивачем).

Отже, інфляційні втрати за період жовтень 2009р. –березень 2010р. на суму боргу в розмірі 60123,00 грн. складають 4509,23 грн., а саме:

за жовтень 2009 року (індекс інфляції 100,9) –541,11 грн.

за листопад 2009 року (індекс інфляції 101,1) –661,35 грн.

за грудень 2009 року (індекс інфляції 100,9) –541,11 грн.

за січень 2010 року (індекс інфляції 101,8) - 1082,21 грн.

за лютий 2010 року (індекс інфляції 101,9) –1142,34 грн.

за березень 2010 року (індекс інфляції 100,9) –541,11 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості нарахування пені, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Отже, забезпечення виконання зобов’язання може мати місце лише тоді, коли це встановлено законом або передбачено договором.

Однак, договором поставки №1122н від 30.03.2009р. та додатком №1 до договору відповідальність у вигляді сплати пені за порушення строків оплати за поставлений товар не передбачена.

Таким чином, на відповідача не може бути покладена відповідальність у вигляді сплати пені за несвоєчасне виконання зобов’язання.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 60123,00 грн. та 4509,23 грн. –інфляційних втрат.

В решті позову належить відмовити.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» м. Славута до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Миля»с. Підлісний Олексинець Городоцького району про стягнення заборгованості в розмірі 60123,00 грн. –основного боргу, 6111,95 грн. –пені, 4647,50 грн. –інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Миля»(с. Підлісний Олексинець Городоцького району, код ЄДРПОУ 34312627, п/р 26004052406282 в Хмельницькій філії КБ „Приватбанк”, МФО 315405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (м. Славута, вул. Острозька, буд. 138, код ЄДРПОУ 34863309, п/р 2600570164 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) 60123,00 грн. (шістдесят тисяч сто двадцять три гривні) - основного боргу, 4509,23 грн. (чотири тисячі п’ятсот дев’ять гривень двадцять три копійки) –інфляційних втрат, 646,32 грн. (шістсот сорок шість гривень тридцять дві копійки) - витрат по оплаті державного мита та 215,19 грн. (двісті п’ятнадцять гривень дев’ятнадцять копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Головуючий суддя                                        

Суддя М.Є. Муха

Суддя В.О. Шпак

Віддруковано 3 примірника: 1 –до справи, 2 –позивачу, 3 –відповідачу.