Рішення № 10058252, 02.06.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2010 р.Справа № 11/923-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький

до Комітету самоорганізації населення мікрорайону Ружична, м.Хмельницький

про стягнення 4415,86 грн.

Суддя

Представники сторін:

Від позивача: Докієн В.В. - за довіреністю № 114 від 12.01.2010р.

Від відповідача: Гриценюк Л. М. - голова комітету.

Суть спору:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4415,86 грн., з яких 4145,66грн. -сума основного боргу, 152,85грн. -пеня, 22,35грн. -3% річних, 95,00 грн. - інфляційні втрати та судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності №1360 від 05.01.2009р. укладеного між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький та Комітетом самоорганізації населення мікрорайону Ружична, м.Хмельницький.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову, обґрунтовуючи наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов, позовні вимоги визнає повністю.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:

05 січня 2009р. між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький та Комітетом самоорганізації населення мікрорайону Ружична, м.Хмельницький було укладено договір на постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності №1360.

За умовами договору пункту 1 (позивач) постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 5,2 кВт, а споживач (відповідач) зобов'язується оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п.2.3.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, за умовами додатків 10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"

Відповідно до додатку №10 до договору №1360 від 05 січня 2009року за користування електричною енергією відповідач (споживач) повинен самостійно здійснювати повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 до договору з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 10-го числа розрахункового періоду в розмірі 100% від договірної величини планової оплати за поточний місяць.

Кінцевий розрахунок проводиться при оплаті першого платіжного доручення в слідуючому розрахунковому місяці на підставі одержаного рахунку.

В ході виконання даного договору встановлено, що у січні місяці 2010 року відповідач згідно рапорта спожив 1800 кіловат годин та 12 кіловат годин втрат у мережі по тарифу 0,6271 грн., разом спожито 1812 кіловат годин , згідно використаної електроенергії видано рахунок №1360 від 18.01.2010р. на суму 1363 грн. 58 коп., залишок неоплоченої суми становить -1363 грн. 58 коп.

У лютому місяці 2010року відповідач згідно рапорта спожив 1800 кіловат годин та 12 кіловат годин втрат у мережі, по тарифу 0,6428 грн., разом спожито 1812 кіловат годин, згідно використаної електроенергії видано рахунок №1360 від 16.02.2010р. на суму 1397грн. 70 коп., залишок неоплоченої суми становить - 1397 грн. 70 коп.

У березні місяці 2010року відповідач згідно рапорта спожив 1800 кіловат годин та 12 кіловат годин втрат у мережі по тарифу 0,6428 грн., разом спожито 1812 кіловат годин, згідно використаної електроенергії видано рахунок №1360 від 16.02.2010р. на суму 1397грн. 70 коп., залишок неоплоченої суми становить - 1397 грн. 70 коп.

Однак, відповідач станом на день звернення позивача із позовом до суду наявну заборгованість у добровільному порядку непогасив, в наслідок чого йому нараховано 4145,66грн. -сума основного боргу, 152,85грн. -пеня, 22,35грн. -3% річних, 95,00 грн. - інфляційні втрати. Загальна сума боргу становить - 4415,86грн., що підтверджується розрахунками заборгованості, пені, інфляційних та 3%-річних доданих до позовної заяви.

Пунктами 4.2.1 вище зазначеного Договору передбачено, що за внесення платежів, за поставлену елетроенергію з порушенням термінів, визначених додатком №10 до договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 5% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, також інфляційні втрати за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ч.і ст. 173 ст. 174 Господарського кодексу України - господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності ст. 11, ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

05 січня 2009р. між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м.Хмельницький та Комітетом самоорганізації населення мікрорайону Ружична, М.Хмельницький було укладено договір на постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності №1360.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати отриманих послуг у добровільному порядку не виконав, в наслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 4145,66 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).

Стаття 546 ЦК України, передбачає забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених п.2.3.3 - 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, також інфляційні втрати за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Крім суми основного боргу за період з січня 2010р. по квітень 2010р. включно, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 152,85грн. -пеня, 22,35грн. -3% річних, 95,00 грн. - інфляційні втрати.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних, річних та пені, вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, -суд

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Комітету самоорганізації населення мікрорайону Ружична, м.Хмельницький про стягнення 4415,86 грн. задоволити.

Стягнути з Комітету самоорганізації населення мікрорайону Ружична, м.Хмельницький, вул.Кам'янецька,172 код: 22785540 на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія " Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м.Хмельницький вул.Свободи, 57/2 код: 22764703 - 4415,86 грн., з яких 4145,66грн. -сума основного боргу, 152,85грн. -пеня, 22,35грн, --3% річних, 95,00 грн. - інфляційні втрати, 102 грн. витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                      

Віддрук.3 прим.:

1-до справи

2-позивачу

3-відповідачу