Рішення № 10058197, 02.06.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2010 р.Справа № 22/19/12/2071 За позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора м. Нетішин в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький

до Відкритого акціонерного товариства „Хмельницький цукровий завод” м. Хмельницький

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмельницька міська рада м. Хмельницький

про стягнення 602277,90 грн.

Суддя                     Заверуха С.В.

Представники сторін

Позивача: Сліпчук О.П.- представник за довіреністю від 16.10.2009

Відповідача: Дідур М.В. - представник за довіреністю №4 (присутній в судовому засіданні 18.05.2010 р.)          

                     Євтушенко О.М. - в.о. директора ВАТ "Хмельницький цукровий завод"

За участю третьої особи: Демчук Л.Г. - представник за довіреністю №02-11-910 від 11.07.06р.

          Від прокуратури: не з'явився

Суть спору: Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, у якому просить суд стягнути з відповідача - відкритого акціонерного товариства „Хмельницький цукровий завод” 602277,90 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами та зазначає, що працівниками Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області було здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Хмельницький цукровий завод”. Під час перевірки було встановлено забруднення жомовокислими водами земельної ділянки прибудинкових територій по вул. Заводській, 42 та 44 м. Хмельницького. Позивач вважає, що дане забруднення стало можливим внаслідок бездіяльності посадових осіб відповідача, оскільки не проводилися заходи по очищенню обвідного каналу жомової ями від побутових відходів та сміття, що призвело до забиття дренажної труби та виливу жомових вод з жомової ями. Представник позивача в судовому засіданні надав уточнення позовних вимог, у яких зазначає, що забруднення жомовокислими водами земельної ділянки прибудинкових територій по вул. Заводській, 42 та 44 м. Хмельницького підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 000854/321 від 07.12.2007 року, актом відбору проб ґрунтів № А-07-12-07-32 від 07.12.2007 року, протоколом вимірювань показників складу та властивостей проб грунтів № П-07-12-07-32 від 25.12.2007 року, поясненнями Петрука В.П., Хруща І.В., Ковальчука А.С. Даний факт, на думку позивача, підтверджується також актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 000538/93 від 14.06.2007 року, відповідно до якого було перевищено терміни зберігання жому, який зберігався більше 6 місяців, постановою про притягнення до адміністративної відповідальності голову правління ВАТ “Хмельницький цукровий завод” № 000743/102 від 16.06.2007 року, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 000831 від 20-26 вересня 2007 року, відповідно до якого виявлено численні порушення в частині поводження з відходами, а саме не ведення обліку відходів жому, відсутність ліміту на розміщення відходів. На думку позивача, у 2006 році жом взагалі не вивозився, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 001272 від 30.11.2007 року, відповідно до якого з моменту попередньої перевірки кількість жому збільшилася більше ніж в 2 рази при відсутності ліміту на розміщення відходів. Відповідно до останнього акту внесено припис № 001272/08 від 07.12.2007 року про очищення жомової ями від жому, однак останній не було виконано. Вказане є порушенням ст.ст. 17,33 ЗУ "Про відходи". Представник позивача наголошує, що, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 000353/77 від 05.06.2007 року, відповідно до якого встановлено засмічення території, що межує з жомовою ямою “Хмельницький цукровий завод”, що також є порушенням ст.ст. 17,33 ЗУ "Про відходи". На думку позивача, наявний прямий причинний зв'язок між протиправною бездіяльністю посадових осіб відповідача в частині належного утримання місця видалення відходів, що призвело до розлиття жомових вод з жомової ями. У письмових поясненнях стверджується, що 07 грудня 2007 року було відібрано проби згідно ГОСТ 17.4.3.01-83, ГОСТ 17.4.4.02-84 та НД "Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. Якість довкілля. Відбір проб ґрунтів та відходів при здійсненні хіміко-аналітичного контролю просторового (загального і локального) забруднення об'єктів навколишнього природного середовища в районах впливу промислових, сільськогосподарських, господарсько-побутових і транспортних джерел забруднення. Інструкція". За візуальними ознаками, тобто видимими плямами на ґрунті була визначена забруднена ділянка і було закладено пробні площадки, на яких були відібрані об'єднані проби за моделлю випадкового відбору (методом конверта). В ході досліджень були виявлені показники хімічних речовину ґрунті. В подальшому було проведено порівняння з ГДК (гранично допустимі концентрації) та складено протокол результатів вимірювань.

Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор 22.04.2010р. на адресу суду надіслав письмові пояснення, у яких повідомляє, що службові особи ВАТ "Хмельницький цукровий завод" неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, протягом 2007року не проводили заходів по очищенню обвідного каналу жомового господарства заводу від побутових відходів та сміття, що призвело до забиття дренажної труби та виливу жомокислих вод з жомової ями. Внаслідок чого, сталося забруднення жомокислими водами земельної ділянки Хмельницької міської ради, а саме прибудинкових територій біля будинків №42 та №44 по вул. Заводській, загальною площею 2155м.кв. Згідно п.п.5 п.2 посадової інструкції заступника головного інженера ВАТ "Хмельницький цукровий завод", заступник головного інженера зобов'язаний слідкувати за технічним станом конструкцій будівель і споруд заводу, періодично, за участю спеціалістів, проводити обстеження будівель і споруд на предмет справного технічного стану. Наказом голови правління ВАТ "Хмельницький цукровий завод" "Про призначення відповідальних працівників за стан охорони праці, техніки безпеки, санітарний стан підпорядкованих дільниць" від 11.06.07р. №28, призначено відповідальну особу за жомову яму, територію жомової ями та вагові №1, 2. Оскільки, обвідний канал є технологічною спорудою та знаходиться на території жомового господарства (територія жомової ями) ВАТ "Хмельницький цукровий завод", працівники вищевказаного підприємства зобов'язані стежити за його функціонуванням.

Крім того, в поясненні від 12.03.2010 р. прокурор зазначає, що відповідачем порушено п. "в" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 68,69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 42,43.Закону України "Про відходи".

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вони не підтверджені поданими доказами. Вказує на те, що в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №000854/321 від 07.12.2007р., акт відбору проб грунтів №А-07-12-32 від 7.12.2007 року, протокол вимірювання показників складу та властивостей проб грунтів №П-07-12-07-32 від 25.12.2007р., розрахунком розміру шкоди та поясненнями. Згідно із приписами ст.33 ГПК України, обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими заходами доказування. 07.07.2007р. стався витік жомопресових вод з обвідного каналу жомової ями відповідача внаслідок засмічення дренажної труби. По-перше відповідач не має жодного відношення до засмічення дренажної труби, засмічення сталося переважно пластиковими та скляними пляшками, які відповідач не використовує у своїй діяльності, Одразу, після виявлення засмічення, наслідки вказаної аварії були ліквідовані протягом 3-х годин шляхом збору побутового сміття та видалення води із затопленої земельної ділянки.

Згідно ст.ст. 42,43.Закону України "Про відходи" та ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність (у тому числі і цивільна) настає лише у випадку недотримання правил поводження з відходами, що призвело до забруднення навколишнього природного середовища цими відходами. Проте жодним документом представленим позивачем до суду не вказано, які саме правила були порушені та в чому це порушення полягає.

Не усунуті дані недоліки Хмельницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою і в доповненні (Вх № 01-24/3020 від 22.03.2010р.). Посилання позивача на ст. 211 Земельного Кодексу України не є підставою для стягнення на думку відповідача, оскільки дана норма закону повинна підтверджуватися спеціальними нормами про порушення правил та норм природоохоронного законодавства. Не можна погодитися із твердженням позивача, що вказана жомопресова вода спричинила, чи могла спричинити забруднення земель, як на це вказує позивач із наступних причин: вказана вода використовується підприємством при виробництві цукру, та поступає разом із цукрово-бурячним жомом у жомову яму і не може містити у собі ніяких шкідливих елементів, в тому числі і тих, та в тій концентрації, які зазначені в протоколі вимірювань показників складу та властивостей проб грунтів, так як ця вода вважається питною та використовується у харчовій промисловості. Це підтверджується дозволом №000632 від 13.05.2002р. (строк дії дозволу продовжено до 31.08.2008р.) на спеціальне водокористування, виданим державним управлінням екології та природних ресурсів в Хмельницькій області. Жомопресова вода не міститься в Державному класифікаторі відходів України ДК - 005-96 затвердженому наказом Держстандарту України від 29.02.1996р. №89, а тому її не можна вважати відходом, що виключає сам факт забруднення відходами земель. Відходом вважається жом, але ж ним забруднення не відбулося. А тому не може наступати відповідальність за залиття жомопресовою водою землі. Згідно із текстом акту відбору проб грунтів №А-07-12-07-32 від 7.12.2007року було відібрано 10 проб грунту із земельної ділянки, що була затоплена водою, та ще одна проба, як фонова, із незатопленої ділянки. Відбір зразків жомопресової води, витік якої стався, згідно з вказаним актом не відбирався. Згідно з протоколом вимірювань показників складу та властивостей проб грунтів №П-07-12-07032 від 25.12.2007року у відібраних пробах грунту знайдена ціла низка хімічних елементів та сполук. Проте не можна вважати, що всі ці елементи і сполуки знаходилися у жомовій воді, а тому не має жодних підстав вважати, що поява цих елементів на земельній ділянці сталася внаслідок залиття жомовою водою. Згідно з протоколом вимірювань саме показників складу та властивостей проб грунтів №П=07-12-07-32 від 25.12.2007 року знайдені деякі хімічні елементи та сполуки, які віднесені до різних класів небезпечності відходів. Але згідно з переліком і кількістю дозволених для розміщення відходів ВАТ "Хмельницький цукровий завод" та лімітом на утворення та розміщення відходів на 2007рік ВАТ, що видані державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, жом не віднесено до жодної категорії небезпечності відходів, тобто йому взагалі не присвоєно класу небезпечності. Це вказує на абсолютну безпечність цукрового жому для навколишнього середовища та неможливість присутності у ньому яких-небудь шкідливих речовин у більш менш суттєвій концентрації. Взагалі то жом є кормовою сировиною, яким споконвічно годують худобу і шкідливих наслідків цього годування до цього часу ніхто не виявив. Також , згідно із випробуванням зразків продукції зробленими акредитованою випробувальною лабораторією Державного підприємства "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації "Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики", про що свідчить протокол випробувань зразків продукції №650/1257 від 25.09.2007року, цукровий буряк , який перероблявся відповідачем у 2007році, та з якого було отримано жом, не містить у собі ніяких згадувань про присутність у сировині таких речовин, як фосфор, амоній, калій. А вміст міді та цинку у масових частках складає лише 0,7 міді, проти 15,10 за протоколом №П-07-12-07-32 від 25.12.2007р. та 1,6 - цинку, проти 92,00 за вказаним протоколом. І це вміст речовин у сухій сировині, а не у розбавленому водою вигляді. Тобто концентрація цих речовин у жомі ні в якому разі не могла бути більшою за концентрацію у цукровому буряку, а навпаки із огляду на розчинність їх у воді мала бути набагато меншою. Також з протоколу вимірювання показників складу та властивостей проб грунтів №П-07-12-07-32 від 25.12.2007року вбачається, що показник рН затопленого жомовою водою грунту дорівнює 6,20 одиницям, у той час як за фоновою складає 4,12 одиниць. Згідно з даними отриманими з довідниково-енциклопедичного Інтернет ресурсу "ВІКІПЕДІЯ" показник рН - це міра активності іонів водню у розчині, що кількісно виражає його кислотність. Середа, показник рН якої дорівнює 7,0 вважається нейтральною. Так, показник рН чистої води (у тому числі питної водопровідної води ) дорівнює 7.0. Якщо рівень рН менше 7.0 така середа вважається кислою, та чим менший цей показник тим більш кислою вважається ця середа. Якщо рівень рН більше ніж 7.0 така середа вважається лужною. Для навколишнього природного середовища найбільш прийнятним є коли показник рН дорівнює 7.0, тобто навколишня середа з позиції кислотно - лужного балансу повинна бути нейтральною. Наприклад, як стверджує відповідач, показник рН для кислотного дощу дорівнює в середньому 5.5, а загально відомо, що кислотні дощі здійснюють пагубний вплив на рослинний світ та довкілля. Згідно із даними записів лабораторних аналізів відповідача жомопресових вод, зробленими на момент витоку цих вод показник рН води безпосередньо з жомової ями складає 5.0: показник рН води з обвідного каналу жомової ями, виток якої стався, складає 7, тобто максимально наближений до оптимального рівня для навколишнього середовища. Крім того, землі, на які стався витік жомопресової води, використовуються мешканцями прилеглих будинків для утримання домашньої худоби, для вирощування городніх культур. А як відомо в такі землі зазвичай вносяться мінеральні добрива та вони обробляються хімічними засобами захисту проти шкідників, які могли б зумовити присутність різних хімічних елементів. Також на затоплених земельних ділянках присутні були звалища побутового сміття, різних будівельних матеріалів. З акту відбору проб грунтів не можна зробити висновків із якого саме місця була взята фонова проба. Все вищевикладене свідчить про те, що кожна окрема ділянка землі в межах населеного пункту має різні властивості та склад, використовуються по-різному, тому порівняльний аналіз грунту у спосіб як це було зроблено робити не можна. Протокол вимірювання показників складу та властивостей проб грунтів №П-07-12=07-32 від 25.12.2007року містить відомості про присутність різних речовин на двох умовно розбитих ділянках. При цьому концентрація та вміст речовин на кожній з умовно розбитих ділянок різний. Але залиття земель водою відбувалась без будь-якого розмежування. Тому це ще раз підтверджує, що склад та властивості грунтів, навіть на таких малих площах, різний. А якщо припустити, вміст та концентрація речовин повинна бути однаковою. Проте, позивач сам це спростовує у позові, що робить його протирічним між висновками і заявленими обставинами.

Потрібно, на думку відповідача, акцентувати увагу суду на ту обставину, що засмічення дренажної труби обвідного каналу відбулося саме побутовими відходами. Про цю обставину прямо зазначено прокурором у поданому позові. Засмічення сталося переважно пластиковими і скляними пляшками, тощо. Ця обставина зафіксована у поясненнях Петрука В.П. Але ж, побутові відходи аж ніяк не могли утворитися внаслідок виробничої діяльності підприємства, тому що: по-перше - у жомову яму завозиться лише жом, а побутові відходи, не утворюються у результаті виробництва цукру; по-друге пластикові і скляні пляшки відповідач взагалі не використовує у виробництві цукру. Крім того, з самого терміну "побутові відходи" є зрозумілим їх походження як продуктів життєдіяльності саме людей, які проживають у збудованих біля вказаної жомової ями будинках, а не цукрозаводу. За таких обставин єдиними винними особами у засміченні дренажної труби, а тому й у витоку жомової води на прилеглі ділянки, на думку є виключно мешканці багатоквартирних будинків, що розташовані поблизу жомової ями. Не існує жодного нормативного акту, який би зобов'язував цукровий завод слідкувати за забрудненням і збирати сміття після населення будь де, в т.ч. в дренажній трубі до жомової ями. Відповідач не припускає, що ця засміченість допущена населенням умисно, що пляшки потрапили до дренажної труби безпосередньо з рук населення. Вважає, що це сміття потрапило до дренажної труби разом з дощовою водою з іншої території, а саме людських городів. Населення широко застосовує такі пляшки в себе на городах у якості мінітеплиць для висаженої ранньої розсади огородніх культур. Під час дощу, ці пляшки могли бути змиті дощовою водою і по струмках допливти в дренажну трубу заводу. Проектом забудови цукрозаводу не передбачено встановлення огорож від струмків з городів людей до дренажної труби. Цукрозавод не міг передбачити і запобігти використанню населенням на своїх городах цих пляшок. Також, цукрозавод не міг передбачити і запобігти використанню населенням на своїх городах хімічних речовин, гербіцидів, міндобрив та інш. сполук, які містять у своєму складі фосфор, калій, цинк та інш. Не містить проект забудови цукрозаводу засобів захисту від потрапляння у жомову яму стічних вод з городів населення, що містять у собі вищеназвані сполуки. Цукрозавод і жомову яму збудовано більш ніж за сто років до подачі позову, в той час як дома мешканців і їх городи збудовано набагато пізніше від цукрозаводу. Тобто під час забудови цукрозаводу, ще ніхто не міг передбачити, що на прилеглій території поселяться люди і зможуть негативно впливати на функціонування жомової ями цукрозаводу. Тому, покладання на цукрозавод відповідальності за необачні дії населення прилеглих територій, є не обгрунтованим і незаконним, а підстав для задоволення такого позову - немає.

Представник третьої особи в судовому засіданні 24.03.2010 р. зазначає, що в результаті того, що службові особи ВАТ „Хмельницький цукровий завод” протягом 2007 року не проводили заходи по очищенню обвідного каналу жомового господарства заводу від побутових відходів та сміття це призвело до забиття дренажної труби та стався вилив жомовокислих вод з жомової ями.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

Обов'язки по розробці і контролю за виконанням заходів по охороні навколишнього середовища, контролю за підготовкою всіх інженерних мереж виробничого призначення , систем зворотного водопостачання І і ІІ категорій, накопичувачів карт полів фільтрації очисних споруд, покладені на заступника головного інженера відповідно до та п.п. 2-4 Посадової інструкції заступника головного інженера ВАТ „Хмельницький цукровий завод” від 12.05.2005р., затвердженого головою правління відповідача.

Пунктом 1.12 Наказу голови правління ВАТ „Хмельницький цукровий завод” №28 від 11.06.2007р. "Про призначення відповідальних працівників за стан охорони праці, техніки безпеки, санітарний стан підпорядкованих дільниць" комірника Ковальчука А.С. - призначено відповідальною особою за жомову яму, територію жомової ями та вагові №1,2. При цьому пунктом 1 наказу зазначено, що підлягають призначенню особи відповідальні за - належний санітарний стан на підпорядкованій дільниці, робочих місць. Контроль за виконанням наказу покладено на головного інженера В.П. Петрука.

Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Хмельницький цукровий завод” від 05.06.2007р. № 000353/77, складеного державною екологічною інспекцією в Хмельницькі області, встановлено засмічення побутовими відходами території, що межує з жомовою ямою підприємства.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Хмельницький цукровий завод” від 14.06.2007р. № 000538/93, складеного державною екологічною інспекцією в Хмельницькі області, було зафіксовано перевищення термінів зберігання відходів виробництва (жому) на підприємстві. В акті містився припис здійснити керівництву ВАТ „Хмельницький цукровий завод” вивезення жому до 10.07.2007р. і про виконання припису повідомити державну екологічну інспекцію в Хмельницькі області до 15.07.2007р.

За порушення статтей 20, 68, 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" постановою від 16.06.2007р. № 00743/102 на керівника ВАТ „Хмельницький цукровий завод” було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу

Згідно з актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Хмельницький цукровий завод” від 20 - 26 вересня 2007 року № 000831 працівниками державної екологічної інспекції в Хмельницькій області виявлено, зокрема, що відходи жому не паспортизовані, реєстрова картка обліку утилізації відходів не розроблена, облік відходів жому по мірі вивезення в жомові ями не ведеться, на момент перевірки розміщено в жомовій ямі 24500 тонн жому за відсутності затвердженого ліміту на розміщення жому, санітарно-захисна зона від жомових ям до приватного житлового масиву не витримана і дорівнює 25 м, при встановленій 300 м, документального підтвердження щодо вивезення жому за 2006 рік підприємством не надано

За результатами перевірки від 20 - 26 вересня 2007 року складено припис від 27.09.2007р. щодо усунення виявлених порушень з відходами, отруйними речовинами, атмосферного повітря та інше .

В листі від 15.10.2007р. № 606 ВАТ „Хмельницький цукровий завод” повідомило державну екологічну інспекцію в Хмельницькій області про виконання припису від 27.09.2007р., зокрема, щодо поводження з відходами.

Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Хмельницький цукровий завод” від 30.11.2007р. № 001272, проведеною державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області, виявлено, що з моменту попередньої перевірки кількість жому з 24500 тонн збільшилася до 59891,00 тонн при відсутності ліміту на розміщення жому як технологічного відходу виробництва.

Відповідно до акту перевірки від 30.11.2007р. внесено припис № 001272/08 від 07.12.2007р. про очищення жомової ями від жому, однак він залишився без виконання .

07 грудня 2007 року, під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Хмельницький цукровий завод”, працівниками державної екологічної інспекції в Хмельницькій області встановлено забруднення жомово-кислими водами земельної ділянки прибудинкових територій по вул. Заводській, 42 та 44 у м. Хмельницькому, про що складені акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.12.2007р. № 000854/321, акт відбору проб грунтів від 07.12.2007р. № А-07-12-07-32, протокол вимірювань показників складу та властивостей проб грунтів від 25.12.2007р. № П-07-12-07-32, отримано пояснення працівників ВАТ „Хмельницький цукровий завод” Петрука В.П., Хруща І.В., Ковальчука А.С.

Як вбачається з акта від 07.12.2007р. № 000854/321, перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства проведена на підставі скарг мешканців будинків № 42 і № 44 по вул. Заводській м. Хмельницького, за наслідками якої зафіксовано факт залиття жомово-кислою водою прибудинкових територій за вказаною адресою загальною площею 2155 кв.м. внаслідок замулення дренажної труби з відвідного каналу біля жомової ями. Працівниками державної екологічної інспекції в Хмельницькій області було відібрано проби грунтів згідно з ГОСТ 17.4.3.01-83, ГОСТ 17.4.402-84 та НД "Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. Якість дозкілля. Відбір проб грунтів та відходів при здійсненні хіміко-аналітичного контролю просторового (загального і локального) забруднення об'єктів навколишнього природного середовища в районах впливу промислових, сільськогосподарських, господарсько-побутових і транспортних джерел забруднення. Інструкція". За візуальними ознаками, тобто видимими плямами на грунті, визначена забруднена ділянка і закладено пробні майданчики, на яких були відібрані об'єднані проби за моделлю випадкового відбору (методом конверта). Здійснювалося три проби грунту: № 68-г-1-07 - територія приватного сектора (забруднена ділянка № 1), територія приватного сектора (забруднена ділянка № 2), територія приватного сектора - 100 м від забруднених ділянок (фонова проба). Відбір проб грунтів оформлено актом від 07.12.2007р. № А-07-12-07-32 .

З протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів від 25.12.2007р. № П-07-12-07-32 видно, що територія приватного сектора (забруднена ділянка № 1) містить найбільшу кількість забруднюючої речовини - фосфору 768,49 мг/кг в порівнянні з 82,52 мг/кг на фоновій земельній ділянці, калію - 686,50 мг/кг при гранично допустимій концентрації 560 мг/кг, цинку - 92,00 мг/кг при гранично допустимій концентрації 23 мг/кг, купруму - 15,10 мг/кг при гранично допустимій концентрації 3 мг/кг. Забруднена ділянка № 2 містить найбільшу таку кількість забруднюючих речовин: фосфору 351,38 мг/кг в порівнянні з 82,52 мг/кг на фоновій земельній ділянці; амонію (обмінного) - 23,88 мг/кг в порівнянні з 13,22 мг/кг на фоновій земельній ділянці; калію - 674,50 мг/кг при гранично допустимій концентрації 560 мг/кг.

          Пунктами1.2 та 1.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства передбачено, що ця Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності, та застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

          Відповідно до п.4.11 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів, через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. № 171 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998р. за № 285/2725, загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, але одним суб'єктом господарювання чи фізичною особою визначається за формулою: Рш.заг. = Рш.макс. + 0,5 х (Рш1 + Рш2 + ...+ Рш н), де Рш.заг. - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки кількома забруднюючими речовинами, грн., Рш.макс. - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн., Рш 1, Рш 2 та Рш н - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами.

          Розмір шкоди по кожному забруднюючому елементу визначається за формулою: Рш = А х Гоз х Пд х Кз х Кн х Кег, де А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення, Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (проіндексована), грн./кв.м., Пд - площа забрудненої ділянки, кв.м., Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки (при К3 <1 приймається рівним 1,0), коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель.

          Розрахунок загальної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель території приватного сектора (забруднена ділянка № 1 площею 1750 кв.м.), де розміщені будинки № 42 і № 44 по вул.Заводській, що прилягають до жомової ями, яка належить ВАТ "Хмельницький цукровий завод", обчислений у сумі 542062 грн.50 коп., у тому числі внаслідок забруднення земель фосфором - 130095 грн., калієм - 130095 грн., цинком - 346920 грн., купрумом - 130095 грн. (т.1 а.с.33 - 37).

          Розрахунок загальної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель території приватного сектора (забруднена ділянка № 2 площею 405 кв.м.), де розміщені будинки № 42 і № 44 по вул.Заводській, що прилягають до жомової ями, яка належить ВАТ "Хмельницький цукровий завод", становить 60215 грн.40 коп., у тому числі внаслідок забруднення земель фосфором - 30107,70 грн., амонієм (обмінним) - 30107,70 грн., калієм - 30107,70 грн. (т.1 а.с.12 - 18, 46 - 49).

Отже, загальний розмір заподіяної шкоди становив 602277,90 грн. (542062 грн.50 коп. + 60215 грн.40 коп.). Ці розрахунки відповідач не заперечив і не спростував.

Згідно пояснень позивача під час зберігання жому у жомовій ямі відбуваються процеси закислення: рН знижується, утворюються кислоти. Під дією кислот та у результаті протікання процесів гниття руйнується морфологічна структура комплексних сполук, які містяться у жомі, внаслідок чого ряд хімічних елементів вивільняється у вигляді іонів у жомово-кислі води. Як результат отримуються жомово-кислі води збагачені на вміст фосфору, калію, цинку, міді і т.п. Враховуючи факт того, що жом у жомовій ямі зберігався протягом тривалого періоду (два сезони цукроваріння) за цей час він був повністю деструкторизований внаслідок протікання процесів гниття, тому він перетворився на суспензію-концентрат речовин, які раніше знаходились у жомі. Внаслідок залиття водою ці речовини були рознесені на прилеглі земельні ділянки, що спричинило їх забруднення, адже гранично допустима концентрація цинку для грунту становить 23 мг/кг, міді 3 мг/кг (рухомі форми) відповідно до „Предельно допустимих концентраций химических веществ в почве (ПДК)”, затвердженого Мінздоровом СРСР від 01.02.1985р. № 3210-85 (т.1 а.с.176).

Згідно з розділом 4 акту перевірки від 20-26.09.2007р. № 000831 жом є відходом, який утворюється в процесі виробництва цукру.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 5 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 10 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації зобов'язані здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.

Таке ж правило встановлено статтею 35 Закону України "Про охорону земель", згідно з якою власники і землекористувачі, у тому числі орендарі земельних ділянок, зобов'язані дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель, вживати заходів щодо запобігання негативному екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків впливу.

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов'язаної з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачені статтею 1166 ЦК України, ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, статтями 42 і 43 Закону України "Про відходи". Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі елементи як шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок між ними, а також вина заподіявача шкоди.

В силу частини 4 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, у повному розмірі.

Згідно зі статтями 13, 17, 42, 43 Закону України „Про відходи” суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами. Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах, здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України. Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

          В пунктах 5, 6 рекомендацій президії Вищого господарського суду України № 04-5/239 від 29.12.2007р. „Про внесення змін та доповнень до роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.03.1994р. № 02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди” зазначено, що підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 ЦК України, застосовують і при вирішенні спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища. Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов’язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

          Згідно п. 2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Пунктами 3.1 і 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів, через порушення природоохоронного законодавства, передбачено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

          Відповідно до п. "в" частини першої ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

          Стаття 33 Закону України "Про відходи" регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

          Відповідно до ч.7 ст. 12 Закону України "Про відходи" власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов'язані у п'ятиденний строк повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Як встановлено матеріалами справи, обов'язки розробки і контролю виконання заходів по охороні навколишнього природного середовища та контроль по підготовці всіх інженерних мереж виробничого призначення, згідно з посадовою інструкцією, покладено на заступника головного інженера ВАТ "Хмельницький цукровий завод" а також наказом №28 від 11.06.2007 р. призначено відповідальну особу за належним санітарним станом на території жомової ями.

          Крім того, судом встановлено, що обвідний канал (дренажні труби з обвідного каналу) є технологічною спорудою та знаходиться на території жомового господарства (територія жомової ями) ВАТ "Хмельницький цукровий завод".

          Актом перевірки №000854/321 від 07.12.2007 р. встановлено забруднення жомовокислими водами ділянки прибудинкових територій по вул. Заводській, 42 і 44 у м. Хмельницькому внаслідок бездіяльності посадових осіб відповідача по проведенню заходів щодо очищення обвідного каналу, тобто порушення відповідачем порядку поводження з відходами, а саме дій, спрямованих на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення, регламентованого нормами Закону України "Про відходи", чим спричинена шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

          Враховуючи, що статтею 35 Закону України "Про охорону земель" на землекористувачів земельних ділянок покладений обов'язок проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та приймаючи до уваги норми ст. 211 Земельного кодексу України, суд вважає що між несанкціонованим скидом (впливом) речовини (жомовокислої води) і шкодою заподіяною внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, існує прямий причинний зв'язок, що є складовою предмету доказування у даній справі.

          Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

          Доведеність вини працівників відповідача, відповідальних за дотримання вимог природоохоронного законодавства, підтверджується матеріалами справи, а саме, актом перевірки від 07.12.2007 р. №000854/321, актом відбору проб грунтів від 07.12.2007 р., протоколом від 25.12.2007 р., поясненнями працівників ВАТ "Хмельницький цукровий завод" Петрука В.П., Хруща І.В., Ковальчука А.С. Відповідач не довів відсутність в діях його працівників вини у заподіянні шкоди. Його доводи про те, що наявність низки хімічних елементів та сполук, які віднесені до різних класів небезпечності відходів у грунтах, не має ніякого відношення до залиття земельних ділянок жомовою водою, судом до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними і допустимими доказами.

          Доводи відповідача, що єдиними винними особами у засміченні дренажної труби, а тому й витіку жомової води на прилеглі ділянки, є виключно мешканці багатоквартирних будинків, також судом до уваги не приймаються, оскільки не підтверджені будь-якими доказами та спростовуються встановленим судом фактами.

          З огляду на викладене, відповідач не спростував за допомогою належних і допустимих доказів ні факту забруднення жомовокислими водами земельної ділянки, ані розміру шкоди.

          Отже, наявними є всі складові елементи правопорушення, яке тягне цивільно-правову відповідальність ВАТ "Хмельницький цукровий завод" за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними по справі доказами і підлягає задоволенню.

При вирішенні спору, судом приймається до уваги, що дії дії Державної екологічної інспекції не оскаржені відповідачем у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора м. Нетішин в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький до Відкритого акціонерного товариства „Хмельницький цукровий завод” м. Хмельницький третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмельницька міська рада м. Хмельницький про стягнення 602277,90 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Хмельницький цукровий завод” м. Хмельницький, вул. Заводська, 59 (код 00373400) на користь держави (отримувач коштів УДК у м. Хмельницькому, р/р 31510921700002, код класифікації 24062100, код 23565225, МФО 815013, банк одержувача: ГУДКУ у Хмельницькій обл.) –602277 грн. 90 коп. (шістсот дві тисячі двісті сімдесят сім гривень 90 коп.) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Хмельницький цукровий завод” м. Хмельницький, вул. Заводська, 59 (код 00373400) в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, на рахунок УДК у м. Хмельницькому № 31112095700002, МФО 815013, код ЗКПО 23565225 державне мито в розмірі 6022 грн. 78 коп. (шість тисяч двадцять дві гривні 78 коп.) та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31215259700002, МФО 815013, банк ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ 23565225, код бюджетної класифікації 22050000.

Видати наказ.                              

                              Суддя                                                                      

Віддруковано в 6 примірниках:

1 - До справи; 2 - Позивачу; 3 –Відповідачу; 4,5 –прокурорам; 6-Третій особі .