Рішення № 10057661, 18.06.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2010 Справа № 3/100-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт», м.Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав», м. Херсон

про стягнення 19595 грн. 58 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Калашников М.Є. –дов.№30-17/83 від 07.05.2010 р. ;

від відповідача –Червонящий С.П. паспорт МО №716754, виданий Суворовським РВУМВС України в Херсонській області 01.06.1999 р. - керівник.

          Державне підприємство»Херсонський морський торговельний порт»(позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (відповідач) заборгованості в сумі 19595,58 грн., а також судові витрати.

Відповідач позовні вимоги не визнає: не заперечує проти того, що послуги від позивача отримав, але вважає їх вартість завищеною.

          В судовому засіданні 10.06.2010 р. оголошувалась перерва до 18.06.2010 р. до 10-00 для виготовлення повного тексту рішення.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд                                                   

в с т а н о в и в:

          Між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 174 і ч. 1 ст. 181 ГК України склалися господарські правовідносини з надання послуг по забезпеченню льодового проведення судна ПТР «Барс».

          Частиною 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за

загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          Судом встановлено, що 20.12.2009 року відповідач звернувся до позивача з листом №179 (а.с.12) з проханням забезпечити караванний прохід риболовного судна ПТР «Барс»та гарантією оплати вищевказаних послуг.

Матеріали справи свідчать, що 20.12.2009 року позивач виконав в повному обсязі льодову проводку, що підтверджується звітом про льодову проводку (а.с.14).

Статтею 641 ЦК України встановлено, що пропозиція укласти договір

має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

          Згідно ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

          Вартість льодового проведення одного судна згідно Калькуляції вартості льодового проведення одного судна м/б «Бакай»в один бік в період льодової кампанії 2009-2010 р., затвердженої Начальником Херсонського морського торговельного порту (а.с.17) складає 16300,72 грн.

          За льодову проводку відповідачу було виставлено рахунок (інвойс) №1117 від 20.12.2009 року на загальну суму 16300,72 грн. (без ПДВ).

          За здійснення проходу Херсонським морським каналом позивачем було нараховано канальний збір відповідно до положень Постанови КМУ «Про портові збори»№1544 від 12.10.2000 р. та виставлено рахунок відповідачу (інвойс) №1117А від 20.12.2009 р. на загальну суму 3,63 дол.США (без ПДВ).

          На підставі дисбурментських рахунків бухгалтерією позивача було виставлено відповідачу рахунки-фактури №1911/1967д від 31 грудня 2009 року на суму 34,72 грн. (канальний збір) та рахунок-фактура №1912/1966д від 31 грудня 2009 року на суму 19560,86 грн. (льодова проводка).

          Згідно приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Як вбачається із матеріалів справи, письмовий договір, в якому були б обумовлені строки оплати наданих послуг, сторони не укладали. Тобто строки оплати наданих послуг сторонами не встановлені. За таких обставин сторони повинні керуватись ст.530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          На виконання вищевказаних приписів законодавства, позивач 21.01.2010 року надав відповідачу вимогу про сплату боргу (а.с.16), яку відповідач, отримавши 21.01.2010 року, повинен був виконати на протязі 7 днів з дня отримання. Таким чином, право на примусове стягнення коштів з відповідача виникло у позивача після того, як відповідач не виконав свої зобов'язання у встановленому чинним законодавством порядку. В письмових поясненнях відповідач не заперечує факту отримання від позивача листа від 21.01.2010 року №21-6/ з вимогою погасити борг та про відмову в зменшенні вартості льодової проводки. Позивач надав до матеріалів справи докази надіслання вимоги про сплату боргу відповідачу рекомендованою кореспонденцією 01.02.2010 року.

          Однак, незважаючи на вимогу, відповідач не оплатив заборгованість в сумі 19595,85 грн. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 19595,85 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          На підставі вищевказаних норм права та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»(73000, м.Херсон, вул..М.Фортус,1, р/р 26000000072219 в АБ «Факторіал Банк»м.Харків, МФО 351715, код ЄДРПОУ 31760041) на користь Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»(73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 4, р/р 2600201693454 в ХФ АТ «Укрексімбанк», МФО 352639, код ЄДРПОУ 011256695) 19595,85 грн. основного боргу, 195,95 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська