Вирок № 100574861, 26.10.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7103/21

Провадження № 1-кп/0182/1132/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ступак Т.С., розглянувши в м. Нікополі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021046340000563 від 12.10.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Михайло-Заводське Апостолівського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, працюючого ТОВ «НЗФ», на утриманні нікого не має, особою з інвалідністю чи пенсіонером не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.ОСОБА_1 24.08.2021 приблизно о 23-00 год. перебуваючи поблизу Будинку культури по вул. Маяковського 24 А в с. Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області, на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, виник злочинний намір направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , наніс один удар кулаком правої руки в область лівої сторони обличчя, чим спричинив ОСОБА_2 згідно висновку експерта № 5615 від 13.10.2021 тілесні ушкодження у вигляді - забитої рани верхньої губи зліва, забоїв верхньої і нижньої губи зліва, внутрішньо шкіряного крововиливу лівої щоки, синця правого передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

2.Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Процедура

3.До суду обвинувальний акт у вказаному кримінальному проваджені надійшов із клопотанням прокурора про розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, відповідно до статті 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

4.Судом було постановлено ухвалу про розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні №12021046340000563 у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в порядку статті 382 КПК.

5.Судом на підставі частини четвертої статті 107 КПК у зв`язку із тим, що відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.

Позиції учасників судового провадження

6.Разом із обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження від обвинуваченого ОСОБА_1 надійшла заява, яка підписана обвинуваченим у присутності захисника - адвоката Івріної І.Л., відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні та без його участі. У вказаній заяві захисником - адвокатом Івріною І.Л. підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності (а.с.12-13).

7.Потерпілим ОСОБА_2 надано письмову заяву, в якій останній погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, при цьому зазначив, що він ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодився із розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.с.11).

Оцінка Суду

8.При досліджені матеріалів справи встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

9.У відповідності до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 не оспорює пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

10.Судом досліджені матеріали кримінального провадження №12021046340000563: витяги з ЄРДР від 12.10.2021 (а.п.1-3); електронні рапорти про отримання заяви зареєстрованої ЄО за №22966 від 24.08.2021, №22972 від 25.08.2021 (а.п.11-12); протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.08.2021 (а.п.13); заява ОСОБА_2 (а.п.14); висновок спеціаліста №503 від 25.08.2021 (а.п.19); висновком експерта №615 від 13.10.2021 (а.п.23).

11.Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

12.Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_1 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

13.Вина ОСОБА_1 у скоєному доведена у повному обсязі, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Призначення покарання

14.При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги , відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

15.Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

16.Також, суд враховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

17.Так, обвинувачений ОСОБА_1 , на утриманні нікого не має, не працює, не одружений, не є пенсіонером чи особою з інвалідністю, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується нейтрально (а.п.35), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.п.37), раніше не судимий (а.п.36).

18.Обставини, що пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України суд вважає щире каяття.

19.Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

20.Крім того, суд враховує, що за змістом засади диспозитивності сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.26 КПК).

21.З огляду на ці положення закону сторона у справі вправі самостійно визначитися, які обставини вважати для себе найбільш сприятливими. В тому числі це стосується і її думки щодо призначеного покарання, в даному випадку обвинуваченим (а.с.13).

22.З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 , покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді штрафу, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

23.Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Мотиви ухвалення інших рішень, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

24.Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

25.Речові докази по справі відсутні.

26.Запобіжний захід стосовно обвинуваченої не обирався.

27.Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

28.Процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд

у х в а л и в:

1.ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

2.Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався.

3.Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

4.Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

5.Речові докази по справі відсутні.

6.Процесуальні витрати по справі відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: Т. С. Ступак