Рішення № 100574600, 26.10.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1007/21

Провадження № 2/202/1281/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

26 жовтня 2021 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Терещук Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року Акціонерне товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК» звернулося до суду з позовом, в якому зазначає, що з ОСОБА_1 шляхом акцептування пропозиції було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб по ліміту овердрафту № 19419/ФКР510/0 від 21.02.2019 року на суму 3000 грн., встановленого на платіжну карту, відповідно до заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2126818/Z03/16 від 29.11.2018 року.

Відповідач, підписавши паспорт споживчого кредиту овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів та власників пенсійних карток АТ «АБ «РАДАБАНК» ознайомився з інформацією про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, а саме пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня; пеня нараховується на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

У вищезазначеному паспорті відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

В подальшому суму овердрафту було збільшено до 5000 грн.

Виписками по особовому рахунку № НОМЕР_1 та по особовому рахунку № НОМЕР_2 підтверджується, що клієнту було надано кредит у формі овердрафту з лімітом у сумі 5000 грн. на споживчі кредити з кінцевим терміном повернення ліміту овердрафту 20.02.2020 року та сплатою процентів.

Однак відповідачем прострочено строки виконання грошових зобов`язань.

Станом на 27.10.2020 року за ним існує заборгованість, яка складається з наступного: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту 4998,49 грн., простроченої заборгованості по нарахованим процентам 2408,83 грн., пені на прострочену заборгованість по ліміту овердрафту 916,34 грн., пені на прострочену заборгованість по нарахованим процентам 219,99 грн.

Загальна сума заборгованості 8543,65 грн.

Вказану суму позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2021 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна його заява про розгляд справи в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, неодноразово викликався в судове засідання, про розгляд справи судом повідомлений, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим судом проведено заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних даних і доказів.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Судом установлено, що між Акціонерним товариством «Акціонерний банк «РАДАБАНК» та ОСОБА_1 шляхом акцептування пропозиції був укладений договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб по ліміту овердрафту № 19419/ФКР510/0 від 21.02.2019 року на суму 3000 грн., встановленого на платіжну карту, який у подальшому збільшено до 5000 грн.

Зазначене підтверджується копією заяви ОСОБА_1 про встановлення ліміту овердрафту на платіжну картку від 21.02.2019 року, а також копією заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

З доданого банком до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 27.10.2020 року відповідач має заборгованість у загальному розмірі 8543 грн. 65 коп., з яких: 4998,49 грн. - прострочена заборгованість по ліміту овердрафту, 2408,83 грн. - прострочена заборгованість по нарахованим процентам, 916,34 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість по ліміту овердрафту, 219,99 грн. - пеня на прострочену заборгованість по нарахованим процентам.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення вказаних сум з відповідача, АТ «АБ «РАДАБАНК» послався на Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Умови надання та обслуговування овердрафту для клієнтів.

Між тим, суд вважає, що позов АТ «Акціонерний банк «РАДАБАНК» у частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості по нарахованим процентам у розмірі 2408,83 грн., пені, нарахованої на прострочену заборгованість по ліміту овердрафту та на прострочену заборгованість по процентам у сумі 916,34 грн. та 219,99 грн. відповідно, є недоведеним.

Суд ураховує, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної стави (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В заяві відповідача про встановлення/продовження/зміну ліміту овердрафту, як і у заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб процентна ставка за користування овердрафтом та неустойка (пеня) за прострочення сплати заборгованості не визначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення овердрафту, просив у тому числі стягнути з відповідача проценти, за користування овердрафтом, та пеню.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, банк посилається на Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Умови надання та обслуговування овердрафту для клієнтів.

Однак матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цими умовами та договором був ознайомлений відповідач та погодився з ними.

При цьому відповідач у судове засідання не з`явився, погодження з ним таких умов та положень договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не підтвердив.

Тож суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови договору про встановлення ліміту овердрафту, відсутність у долучених до позовної заяви документах доказів домовленості сторін про розмір процентів за користування овердрафтом та сплату пені, надані банком договір та умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем відповідного договору, оскільки в даному випадку не дотримано вимоги статті 207 ЦК України, так як названі документи не містить підпису відповідача, тому суд вважає, що їх не можна розцінювати як частину укладеного між сторонами договору.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17-ц.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів погодження сторонами процентної ставки за користування овердрафтом та розміру пені, суд вважає, що позов у частині стягнення з відповідача процентів за користування овердрафтом та пені є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

В той же час, беручи до уваги, що фактично отримані відповідачем кошти овердрафту, встановленого на його банківську картку, не були ним повернуті банку, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь АТ «Акціонерний банк «РАДАБАНК» простроченої заборгованості по ліміту овердрафту в розмірі 4998,49 грн.

Крім того, при зверненні до суду банком був сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь банку підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1328 грн. 17 коп. (58,51 %).

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» прострочену заборгованість по ліміту овердрафту в розмірі 4998 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 49 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1328 (одна тисяча триста двадцять вісім) грн. 17 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК», ЄДРПОУ 21322127, м. Дніпро, вул. Олександра Поля, буд. 46.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2021 року.

Суддя Н.Ю. Марченко