Вирок № 100570284, 22.10.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/225/19

Провадження № 1-кп/947/169/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретарів Маркової О.І., Кондрашевої К.С.,

прокурорів Волобоєва А.В., Марчука О.С., Наймана Є.О., Беспалова С.О.,

Кінько Р.Є., Федосєєв С.О.,Кривсун А.І., Павлов В.В.,

захисників Прядко О.А., Потопальського С.М., Дубаса О.І., Кобзаря П.Ю.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Торган О.С.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі об`єднанні обвинувальні акти у кримінальному провадженні, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160480003406 від 31.08.2018 року, за № 12018160470003121 від 07.09.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою,

не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 18.01.2011 Ізмаїльським міським судом Одеської області за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно зі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з випробувальним терміном на 2 роки;

- 26.12.2012 Ізмаїльським міським судом Одеської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.190, ч. 2ст.190, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно зі ст. 71 КК України частково додати 1 рік 1 місяць позбавлення волі невідбутого по вироку Ізмаїльського міського суду Одеської області від 18.01.2011 та до відбуття рахувати 5 років 1 місяць позбавлення волі, 27.09.2016 звільнений по відбуттю терміну покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 07.09.2018, приблизно о 09 год. 30 хв., ОСОБА_2 , знаходячись в приміщенні магазину ТО «Космонавтів «Таврія Плюс» ( код ЄРДПОУ 31929492), який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 38, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, визначив об`єктом свого злочинного посягання майно яке знаходилось на прилавках вказаного магазину, а саме: шоколаду «Корона «MaxFun», в кількості 10 шт., вартістю одиниці якого 39 гривень 85 копійок, загальна вартість якого становить 390 гривень 85 копійок.

Після чого, ОСОБА_2 повторно, реалізуючи свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що його протиправні дії залишаться непомітними для сторонніх осіб, він поклав вищевказане майно, під куртку одягнену на ньому, та направився на вихід з вказаного магазину, оминаючи касову зону. В результаті чого, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном зник у невідомому напрямку, що надало йому реальну можливість розпорядитись ним на власну користь, тим самим спричинивши магазину ТОВ «Космонавтів «Таврія Плюс» ( код ЄРДПОУ 31929492) майнову шкоду на загальну суму 390 гривень 85 копійок.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 31.08.2018 приблизно о 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом знаходячись біля аптеки «Полімед» по вулиці Фонтанська дорога, 20/4 в м. Одесі, визначив об`єктом свого злочинного посягання велосипед марки «КоманчНігара 25» чорного кольору, що належить потерпілій ОСОБА_1 , що знаходився біля аптеки «Полімед».

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з метою особистої наживи, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, намагався таємно викрасти велосипед марки «Команч Нігара 25» чорного кольору, що належить ОСОБА_1 . Однак в ході вчинення кримінального правопорушення, дії ОСОБА_2 були помічені потерпілою, яка в цей час вийшла з аптеки та намагалась голосно його зупинити, та повернути викрадене майно, при цьому переслідувала нападника, звертаючись до оточуючих про допомогу. Після чого ОСОБА_2 , з метою уникнення затримання, розуміючи, що його дії викриті, о 10 годині 35 хвилин, втікаючи від переслідування потерпілої, застосував до неї насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, що виразилось у поштовху її рукою до тулубу, сів на вищевказаний велосипед та з місця вчинення злочину зник, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 8300 гривень.

31 серпня 2018 року приблизно о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_2 з відкрито викраденим майном був затриманий працівниками УПП в Одеській області.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченеч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України не визнав та пояснив, що в серпні 2018 року на 7 станції В. Фонтану в місті Одеса він таємно викрав велосипед який стояв біля аптеки, його в цей момент потерпіла не бачила. Коли він їхав на велосипеді, його збили свідки на автомобілі «Тойота Камрі», потерпіла йому нічого не кричала, вона не бачила як він крав велосипед, він нікого не штовхав та не бив. Також обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він не вчиняв крадіжки з магазину, в якому він дійсно був, але нічого не крав та не виносив з нього. Він часто ходив в цей магазин і його там бачили, він був неопрятно одягнутий, тому на нього і показали. Коли його затримали, то при ньому не було шоколадок. Коли він був в магазині мав намір купити пиво та печиво, але у нього не було достатньо грошей і він пішов.

Незважаючи на повне не визнання своєї вини у вчиненнікримінальних правопорушень, винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України повністю доказана і підтверджується зібраними по кримінальному провадженню в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин по епізоду вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопоруше6нн, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що в серпні 2018 року вона на велосипеді приїхала до аптеки, залишила не прив`язаним біля аптеки велосипед, але слідкувала за ним. Потім знаходячись в приміщені аптеки вона побачила, як обвинувачений вчиняє крадіжку її велосипеда, вона вибігла з аптеки і підбігла до обвинуваченого, але той її відштовхнув, і у неї все впало. Обвинувачений став їхати на велосипеді, вона за ним побігла, обвинувачений бачив, що вона за ним бігла, потім його затримали чоловіки.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він зі своїм напарником їхали в бік вулиці Посмітного в місті Одесі, але був затор на дорозі, і він побачив як бігла дівчина за хлопцем, який їхав на велосипеді та кричала йому щоб він зупинився та віддав їй велосипед. Вони підійшли до дівчини, дівчина була у слезах, вона їм пояснила, що хлопець вкрав у неї велосипед коли вона була в аптеці. Вони його наздогнали та затримали, потім їх викликали до райвідділу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він разом зі ОСОБА_3 направлялися в бік вулиці Посмітного в місті Одеси, і побачили дівчину яка бігла за хлопцем на велосипеді, вони його наздогнали і затримали. Потерпіла сказала, що ОСОБА_2 вкрав у неї велосипед коли вона зайшла до аптеці, вона бігла, плакала, кричала.

Крім того, вина ОСОБА_2 повністю підтверджується доказами наявними в матеріалах кримінального провадження і які судом дослідженні в порядку ст. 358 КПК України.

-Витягом з ЄРДР за № 12018160480003406 від 31.08.2018 року;

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 31.08.2018 року від ОСОБА_1 яка просила прийняти заходу до невідомого їй чоловіка, який 31.08.2018 року близько 10:00 години біля аптеці «Полімед» розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 20/4, відкрито заволодів її велосипедом «Команча», при цьому її відштовхнув в плече;

-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.08.2021 року;

-Постановою про уточнення анкетних даних від 11.09.2018 року;

-Протоколом огляду місця події від 31.08.2018 року з фототаблицею;

-Протоколом огляду предмету від 01.09.2018 року;

-Постановою про визнання речовими доказами від 01.09.2018 року, з якої вбачається, що велосипед «Команч Нігара 25» визнати речовим доказом та передати потерпілій ОСОБА_1 на відповідальне зберігання;

-Розпискою потерпілої ОСОБА_1 про отримання на відповідальне зберігання велосипед марки «Команч Нігара 25»;

-Звітом про вартість від 05.09.2018 року з якого вбачається, що велосипед марки «Команч Нігара 25» коштує 8 300 гривень;

Докази на підтвердження встановлених судом обставин по епізоду вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона працювала в магазині ТОВ «Таврія ПЛЮС» на вулиці Космонатів 38, події відбувалися більш двох років тому, вона бачила що охоронник магазину затримав обвинуваченого, він вкрав 10 шоколадок, які саме не пам`ятає. Коли вчиняється велика крадіжка, тоді викликається поліція, фактично кожен день вчиняються крадіжки.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що в вересні 2018 року він працював охоронцем в магазині «Таврія» на вулиці Космонавтів місті Одесі. В магазині фактично кожен день відбуваються крадіжки, і він не пам`ятає, що відбувалося в вересні 2018 року, слідчий його не допитував, підписи він не ставив, паспорт його.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_7 пояснив, що він на час події не працював ще в магазині, але йому стало відомо про крадіжку шоколадок з магазину, людина яка вкрала їх була затримана охоронцем магазину. Свідками були прибиральниця ОСОБА_5 та охоронець, шоколадки були повернуті під розписку магазину.

Крім того, вина ОСОБА_2 повністю підтверджується доказами наявними в матеріалах кримінального провадження і які судом дослідженні в порядку ст. 358,359 КПК України.

-Витягом з ЄРДР за № 12018160470003121 від 07.09.2018 року;

-Протоколом огляду місця події з фото таблицею від 07.09.2018 року з якого вбачається, що в присутності двох понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в підсобному приміщенні магазину, розташованому за адресою: м. Одеса вулиця Космонавтів, 38 , було проведено огляд ОСОБА_2 , який пояснив, що його затримав охоронець магазину коли виявив у нього викрадені 10 шоколадок, та із куртки ОСОБА_2 дістав шоколадки;

-Протоколом огляду предмету від 07.09.2018 року з ілюстраціями, з якого вбачається, що проведено огляд диску з відеозаписом з камер відео спостереження які встановлені в приміщенні магазину «Таврія ПЛЮС» розташованого в будинку 38 по вулиці Космонавтів в місті Одесі .

-Постановою про визнання речових доказів та їх передачу на зберігання від 07.09.2018 року, з якої вбачається, що диск з відеозаписом з камер відео спостереження встановлених в приміщенні магазину «Таврія Плюс» розташованого за адресою: вулиця Космонавтів 38 в місті Одесі ;

-Протоколом огляду предмету від 07.09.2018 року з якого вбачається, що було оглянуто десять шоколадок «Корона Max Fun». Які були вилучені в ході огляду місця поді від 07.09.2018 року у ОСОБА_2 в підсобному приміщенні магазину «Таврія ПЛЮС» розташованому по вулиці Космонавтів 38 в місті Одесі;

-Протоколом визнання речових доказів та їх передачу на зберігання від 07.09.2018 року з якого вбачається, що шоколад «Корона Max Fun» в кількості 10 штук є речовим доказом;

-Розпискою ОСОБА_10 про отримання на відповідальне зберігання шоколад «Корона» в кількості 10 штук;

В ході судового розгляду в присутності учасників судового провадження було переглянута відеозапис з якого вбачається, що ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні магазину «Таврія ПЛЮС», розташованому за адресою: вул. Космонавтів 38 в місті Одесі, підійшов до полиць з яких взяв шоколадки та сховав їх у свою куртку, направився на вихід з вказаного магазину, оминаючи касову зону.

Прокурор в ході проведення судового слідства, відмовився від виклику до суду свідка ОСОБА_9 ,інших свідків, проти цього не заперечували інші учасники судового провадження.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку учасників кримінального провадження, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

До наданих у судовому засіданні показань обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він потерпілу ОСОБА_1 не штовхав, не бив, вона за ним не бігла та нічого йому не кричала, вона не бачила як він викрадав велосипед, суд ставиться критично та розцінює їх виключно як позицію захисту і спосіб уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються показами в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які суд вважає такими, що відповідають дійсності, оскільки дають повний і докладний опис подій, що відбувались під час здійснення обвинуваченим протиправних діянь щодо відкритого викрадення велосипеда поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої ОСОБА_1 . Ці показання не є суперечливими та узгоджуються між собою та спростовують покази обвинуваченого. Підстав ставити під сумнів покази потерпілої та свідків у суду не має, оскільки під час судового розгляду будь-яких обставин для обмови обвинуваченого встановлено не було і самим обвинуваченим суду не повідомлено.

Також суд критично ставиться до показів обвинуваченого ОСОБА_2 щодо того, що він не вчиняв крадіжку шоколадок з магазину «Таврія ПЛЮС»,а лише зайшов в приміщення з наміром купити пиво та печиво, оскільки з відеозапису дослідженого в суді вбачається, що ОСОБА_2 не підходив до полиць де було пиво та печиво, а підійшов до полиць на який знаходилися шоколадки, взяв їх, і поклав до своєї куртки, направився на вихід з вказаного магазину, оминаючи касову зону, тобто не розрахувавшись за їх вартість.

Зазначене також підтверджується показами свідка ОСОБА_5 та протоколом огляду місця події з фото таблицею від 07.09.2018 року з якого вбачається, що в присутності двох понятих в підсобному приміщенні магазину, розташованому за адресою: м. Одеса вулиця Космонавтів, 38 , було проведено огляд ОСОБА_2 , який при цьому пояснив, що його затримав охоронець магазину коли виявив у нього викрадені 10 шоколадок.

Також, враховуючі вищезазначене, суд вважає що думка захисника Кобзаря П.Ю. щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України безпідставна та спростовується доказами які зазначені у вироку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях викладених у п.45 рішення у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне - 17.06.2011 року) та в п.150 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року (остаточне - 21.07.2011 року), в яких зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду і кваліфікує його дії наступним чином:

-за ч.2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

-за ч.2 ст.186 КК України за кваліфікуючими ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Так, згідно до вимог діючого кримінального процесуального законодавства, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт, що обвинувачений ОСОБА_2 в останньому слові до суду визнав вину у вчинених злочинів та щиро розкаявся в своїх злочинних діях, пов`язане з бажанням уникнути суворого покарання.

Щире каяття це певний психічний стан особи винуватого, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї винуватості, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної злочином шкоди, тобто визнання винуватості є складовою частиною щирого каяття особи. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставин вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Враховуючі сукупність вищезазначених обставин, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, відсутність обставин які пом`якшують і обтяжують покарання, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2 який офіційно не працевлаштований, не одружений, позитивно характеризується за місцем мешкання, раніше неодноразово судимий на вчинення умисних злочинів, судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, знов вчинив умисні злочини, що свідчить про те, що ОСОБА_2 на шлях виправлення не став.

Наведені обставини свідчать про сформованість стійкої направленості особистості ОСОБА_2 на вчинення злочинів і про підвищений ступінь його суспільної небезпечності, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, яке необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, враховуючи фактичні обставини справи, характер вчинених злочинів та ступінь їх тяжкості, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст.ст.69, 75 КК України.

Крім того, призначення покарання ОСОБА_2 без застосування вимог ст. 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Витрати на залучення експертів в порядку ст. 124 КПК України по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.337, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

-за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу фактичного затримання, а саме: з 28.12.2018 року.

В строк відбування призначеного покарання зарахувати період перебування ОСОБА_2 під вартою з 28.12.2018 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (ч.5 ст. 72 КК України).

Речовий доказ: 10 шоколадок, вважати повернутими за належністю представнику потерпілого ТОВ «ТАВРІЯ ПЛЮС».

Речовій доказ - велосипед марки «Команч Нігара 25» вважати повернутим за належністю потерплій ОСОБА_1 .

Речові докази: CD-R диск записами камер відеоспостереження з притміщення магазину «ТАВРІЯ ПЛЮС» розташованого за адресою:м. Одеса, вул. Космонавтів,38, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Войтов Г. В.