Постанова № 1005564, 10.09.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.09.2007

Справа №2-23/9825-2007А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Іщенко Г.М.,

секретаря судового засідання Єменджієвої А.М., розглянувши за участю представників:

від позивача – Марковський О.В. - представник, дов. від 20.08.2007р., Столярчук Ю.М.- представник, дов. від 20.08.2007р.,

від відповідача – Абсеметов З.Н. - завідуючий юридичним сектором, дов. від 09.01.2007р. №1/9/10-00,

у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом Військової частини А 2505 Міністерства Оборони України, (96574, АР Крим, Сакський район, смт. Новофедорівка),

до відповідача Сакської об’єднаної держаної податкової інспекції в АР Крим, (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Курортна,57),

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Військова частина А 2505 Міністерства Оборони України звернулась до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001842301/0 від 19.09.2006р. про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 270,00грн. за затримку граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 540,00грн.

21.08.2007р. у судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просить суд визнати нечинним рішення Сакської об’єднаної податкової інспекції в АР Крим від 19.09.2006р. №0001842301/0.

У судовому засіданні 10.09.2007р. позивач уточнив повне найменування спірного акту і просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Сакської об’єднаної податкової інспекції в АР Крим від 19.09.2006р. №0001842301/0.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що період, за який складено акт невиїзної документальної перевірки від 21.08.2006р. №319/07785777/23-01 і прийняте спірне податкове повідомлення-рішення не відноситься до періоду, в якому позивач зареєстрований як неприбуткова організація.

Згідно з пунктом 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.

Розглянув матеріали справи, заслухав представників сторін, дослідив надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Сакською об’єднаною державною податковою інспекцію в АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов’язання з податку на прибуток Військовою частиною А2505, за результатами якої складений акт №319/07785777/23-01 від 21.08.2006р.

19.09.2006р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001842301/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 270,00грн. за затримку на 1041 календарний день граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 540,00грн.

Перевіркою встановлено, що сплату до бюджету узгоджених сум податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 540,00грн. за терміном сплати 30.05.2003р. здійснено Військовою частиною А2505 04.04.2006р., що є порушенням підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині терміну сплати – протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну, встановленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0001842301/0 від 19.09.2006р. слідує, що штрафні санкції в сумі 270,00грн. застосовані за затримку на 1041 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 540,00грн. (50% від простроченої суми в розмірі 540,00грн.).

Відповідно до статті 11 Закону Україні «Про систему оподаткування», фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі норм підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.

З аналізу цієї норми випливає, що застосування штрафних санкцій за затримку сплати сум узгодженого податкового зобов’язання можливе при наявності сплати суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Таким чином, підставою для нарахування зазначених штрафів є дві обов'язкові умови: податкове зобов'язання повинно бути узгоджене, а строк його сплати повинен бути визначений Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

Як свідчать матеріали справи, відповідачем з 24.04.2003р. по 16.05.2003р. проведено комплексну документальну перевірку Військової частини А2505, за результатами якої на підставі акту перевірки від 16.05.2003р. №179/23-1 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000882301/0 від 19.05.2003р. про донарахування податку на прибуток в сумі 540,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 610,00грн. Військова частина А2505 суми донарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 1150,00грн. сплатила, що підтверджується платіжним дорученням №U432977 від 04.04.2006р. на суму 1322,00грн.

Тобто, суму податкового зобов’язання з податку на прибуток позивач сплатив із порушенням строків. Позивачем не надані докази вчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Нарахування даних штрафних санкцій в сумі 270,00грн. суд вважає обґрунтованим з огляду на затримку на 1041 день сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток, що є підставою для відмову позивачу у позові.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 270,00грн. за затримку граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток здійснено Сакською об’єднаною державною податковою інспекцією АР Крим правомірно.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень суб’єктів владних повноважень обов’язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно статті 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституцію і закони України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.

Посилання позивача на те, що Військова частина А 2505 Міністерства Оборони України як бюджетна організація не є платником податку на прибуток, судом не приймаються до уваги через наступне.

Згідно пункту 4.14 Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998р. №80 (з подальшими змінами у редакції наказів Державної податкової адміністрації України від 14.05.2001р.№195, від 08.08.2005р.№317) з моменту взяття на облік платник податків уважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.

Як слідує із матеріалів справи, в періоди 2002-2006 роки і в першому кварталі 2007р. Військова частина А2505 була платником податку на прибуток, що підтверджується деклараціями з податку на прибуток підприємства, які надавались позивачем у податковий орган в порядку звітності.

Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 Положення «Про реєстр неприбуткових організацій та установ», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.1997р. №232, до Реєстру заносяться неприбуткові організації та установи, які згідно із пунктом 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звільняються від сплати податку на прибуток. Для внесення до Реєстру, неприбуткова організація або установа повинні подати (надіслати) до податкового органу за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до цього Положення, а також копію статутних і установчих документів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 24.04.2007р. надав реєстраційну заяву платника податку за формою №1-РН та 25.04.2007р. рішенням начальника Сакської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим №89/15-01 зареєстровано неприбуткову організацію.

За таких обставин справи позовні вимоги Військової частині А2505 задоволенню не підлягають.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 10 вересня 2007року.

У повному обсязі постанову складено 17 вересня 2007року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7,8,9,11,12,70,79, 86, 94, 98, 122, 158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.