Ухвала суду № 100555701, 08.09.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4043/20

2/296/1156/21

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2021 рокум. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді – Шалоти К.В.,

за участю секретаря судового засідання Шовтюк І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні питання про прийняття визнання представником відповідача - ОСОБА_3 позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Житомирська міська рада про визнання права власності за набувальною давністю,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. 18.05.2020 ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом до ОСОБА_4 (далі також відповідач), в якому просила визнати за позивачем право власності на 14/100 квартири АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

1.2. Позов обґрунтовувався тим, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належало 14/100 квартири АДРЕСА_1 , 05.12.2002 остання доручила своїй дочці ОСОБА_6 скласти розписку, згідно якої отримала від відповідача ОСОБА_4 в якості розрахунку за належні ОСОБА_5 14/100 вказаної квартири 23 220 грн, а ОСОБА_4 отримав правовстановлюючі документи та нотаріально посвідчене доручення на право розпорядження, користування та відчуження вказаним майном.

Вказується, що 04.02.2004 придбала у ОСОБА_4 14/100 частки спірного будинку сплативши йому 15 900 грн та отримала правовстановлюючі документи та ключі від дверей, а відповідач мав переоформити квартиру на позивача, однак вказану домовленість не виконав.

1.3. Посилаючись на те, що з моменту передання коштів позивач протягом 15-ти років разом зі своєю сім`єю відкрито, безперервно, безперешкодно проживала у вказаній квартирі, провела необхідний ремонт, побудувала господарські споруди, сплачувала комунальні послуги, у зв`язку із чим вважає, що у неї виникло право власності на спірну квартиру за набувальною давністю.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 24.06.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі №296/4042/20, яку призначено до розгляду у загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання.

2.2. Позивач та її представник у судовому засідання 08.09.2021 позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити повністю.

2.3. Відповідач в жодне судове засідання не прибув, представник відповідача - ОСОБА_3 у підготовому засіданні позовні вимоги визнав та проти задоволення позову не заперечував, в судове засідання 08.09.2021 не прибув, належним чином повідомлявся про розгляд справи.

2.4. Представник Житомирської міської ради у судове засідання 08.09.2021 не прибув, подав до суду пояснення, в яких просив у задоволенні позову відмовити.

ІІІ. ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

3.1. Зі змісту частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

3.2. Відповідно до частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

ІV. МОТИВИ СУДУ

4.1. Вирішуючи питання про можливість прийняття визнання представником відповідача - ОСОБА_3 , пред"явленого до відповідача ОСОБА_4 позову про визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю, слід зазначити наступне.

4.2. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.09.2020 у справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17) вказано, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

4.3 Так, позов ОСОБА_1 про визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 , за набувальною давністю обґрунтовувався тим, що відповідач як повірений власника спірного нерухомого майна - ОСОБА_5 за нотаріально посвідченим дорученням від 03.12.2002, отримав від позивача грошові кошти за продаж позивачу спірної частки нерухомого майна, однак в подальшому сторони договорів купівлі-продажу не укладали та не підписували, у зв`язку із чим позивач звернулась із зазначеним позовом до ОСОБА_4 .

4.4. Разом з тим, ОСОБА_4 не є титульним володільцем спірної частки житлового будинку, оскільки повноваження останнього як повіреного ОСОБА_5 за дорученням від 03.12.2002 припинилися 03.12.2005, а тому ОСОБА_4 є неналежним відповідачем у даній справі про визнання право власності на спірне нерухоме майн за набувальною давністю.

4.5. За таких обставин, суд вважає, що визнання представником відповідача - ОСОБА_3 позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю, не підлягає прийняттю, оскільки ОСОБА_4 є неналежним відповідачем у справі, а визання позову його представником є таким, що суперечить закону.

Керуючись статтями 206, 259, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. У прийнятті визнання представником ОСОБА_4 – ОСОБА_7 позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору – Житомирська міська рада про визнання права власності за набувальною давністю, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя К. В. Шалота