Рішення № 10055296, 23.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2010 р. Справа № 66/194-10

вх. № 4185/1-66

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Коваль В.Ф. відповідача - Горкіна М.І.

розглянувши справу за позовом СФГ "Прогрес", с. Никонорівка

до Підприємство "Бенефіт" Харківської обласної ради "Союзу організацій інвалідів України", м. Харків

про стягнення 285665,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2010 р. було порушено провадження у справі № 66/194-10 за позовом СФГ "Прогрес", с. Никонорівка до відповідача Підприємство "Бенефіт" Харківської обласної ради "Союзу організацій інвалідів України", м. Харків про стягнення з відповідача на користь позивача 135 255,87 грн. основного боргу за Договором купівлі-продажу цукрового буряка №КПБ-34/07 від 12.10.2007р., 73 665,01 грн. пені, 66 894,79 грн. компенсації від інфляції (інфляційних), та 9 849,66 грн. - 3% річних - від простроченої суми за всі періоди прострочення, а всього - 285 665,33 грн., а також судові витрати, а саме - 2 856,65 грн. державного мита, 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000 грн. по оплаті послуг адвоката, та призначено справу до розгляду на 26.05.2010 р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду від 26 травня 2010 року в зв'язку з поданням відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи розгляд справи відкладався до 10 червня 2010 року о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 10 червня 2010 року в зв'язку з поданням позивачем клопотання про відкладення розгляду справи розгляд справи відкладався до 23 червня 2010 року о 11:30 год.

Позивач у призначеному судовому засіданні 23 червня 2010 року надав суду заяву про зменшення суми позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 135 255,87 грн. основного боргу за Договором купівлі-продажу цукрового буряка №КПБ-34/07 від 12.10.2007р., 15889,99 грн. пені, 66 894,79 грн. компенсації від інфляції, та 9 849,66 грн. - 3% річних - від простроченої суми за всі періоди прострочення, а також судові витрати, а саме - 2 856,65 грн. державного мита, 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000 грн. по оплаті послуг адвоката, в частині стягнення 57775,02 грн. пені від позовних вимог відмовляється.

Зазначена заява була розглянута та згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом, як така, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжено розгляд справи з її урахуванням.

Повноважний представник відповідача у призначеному судовому засіданні 23 червня 2010 року визнав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

12 жовтня 2007 року між СФГ "Прогрес" (позивач) та Підприємство "Бенефіт" Харківської обласної ради "Союзу організацій інвалідів України" (відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № КПБ-34/07 про продаж цукрового буряку (далі- договір), відповідно до умов якого, позивач по справі продав відповідачу цукровий буряк у кількості 800 тон (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач зобов’язаний здійснювати розрахунок за отриманий товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача після отримання товару протягом 5-ти банківський днів.

Відповідно до п. 3.4. Договору відповідач несе транспортні затрати по доставці товару в повному обсязі (100% їх вартості).

Факт продажу товару та поставки його відповідачу підтверджується накладними від 17, 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31 жовтня 2007 року, від 01 та 02 листопада 2007 року, податковими накладними № 25 від 31.10.2007 р., № 26 від 01.11.2007 р., №27 від 02.11.2007 р., актом звірки взаємних розрахунків від 01.02.2008 року, підписаного повноважними представниками сторін.

У зв’язку з порушенням відповідачем своїх зобов’язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача виникла заборгованість у сумі 135255,87 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 135255,87 грн., доказів погашення якої відповідач суду не надав.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову в цій частині.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 4.4. вищевказаного договору, за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Враховуючи надану позивачем заяви про уточнення позовних вимог в якій він просить стягнути з відповідача 15889,99 грн. пені, а від стягнення 57775,02 грн. пені відмовляється, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 15889,99 грн. пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 57775,02 грн. пені підлягає припиненню на підставі п. 1.1. ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 66894,79 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 9849,66 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2856,65 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Крім того, статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката та інші витрати пов'язані з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за правову допомогу підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені правозахиснику стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

ВГСУ в Інформаційному листі N 01-8/155 від 13.02.2002 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів" зазначено, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що відшкодування названих витрат не повинно бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Судом встановлено, що представник позивача Коваль В.Ф. в межах наданого Договором від 12.04.2010 р. доручення представляв права та законні інтереси відповідача в господарському суді Харківської області.

Сума компенсації правової допомоги в розмірі 5000,00 грн., заявленої до стягнення позивачем з відповідача, не перевищує гранічних розмірів компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006р. та є співрозмірною ціні позову.

Позивачем надані докази оплати за правові послуги в сумі 5000,00 грн., а саме: квитанція № 935 від 27.04.2010 р. на суму 5000,00 грн..

Оглянувши документи, які підтверджують надання правової допомоги Коваль В.Ф. позивачу, суд дійшов висновку, що покладення на відповідача витрат, пов’язаних з правовою допомогою, наданою позивачу, обгрунтованим та таким, що не суперечить чинному законодавству.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 232, 257, 258, 267, 526, 530, 546, 548, 598, 610, 611, 612, Цивільного кодексу України, статтями 179, 193, 230, 231,статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 47, 49, 75, 80, 82-85, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В частині стягнення 57775,02 грн. пені провадження у справі припинити.

Стягнути з Підприємства "Бенефіт" Харківської обласної ради "Союзу організацій інвалідів України" (61178, м. Харків, вул. Салтівське шосе, 262-А, р/р 26007036453601 в АКІБ "Укрсіббанк", МФО 351005, і.к. 32649551) на користь Селянського (фермерського) господарства "Прогрес" (38810, Полтавська обл., Чутівський район, с. Никонорівка, вул. Перемоги, 5, р/р 26002560528 в Чутівському відділенні АБ "Полтава-банк", МФО 331489, код 21079365) 135 255,87 грн. основного боргу, 15889,99 грн. пені, 66 894,79 грн. компенсації від інфляції, та 9 849,66 грн. - 3% річних, 2856,65 грн. державного мита, 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5000 грн. по оплаті послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 23.06.2010 року.