Рішення № 10055018, 14.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2010 р. Справа № 05/130-10

вх. № 4022/5-05

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з’явився,

відповідача - не з’явився,

розглянувши справу за позовом Приватної фірми "Галс" (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" (м. Харків)

про стягнення 2666,54 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 2666,54 грн., а також витрати на юридичну допомогу, надану адвокатом, в сумі 300,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу №2/76/08 від 01.02.08 р.

Відповідач надав відзив, в якому просить суд врахувати той факт, що договір купівлі-продажу №2/76/08 від 01.02.08 р. на цей час вже закінчив свою дію, а за таких підстав поставки 2009 р. були бездоговірними, при цьому письмової вимоги (претензії) щодо сплати боргу позивач відповідачеві не надсилав та враховуючи що строк оплати наступив 04.08.09 р., нарахування відповідачеві інфляційних за період з травня 2009 р., а не з вересня 2009 р. є незаконним. Також відповідач вказує, що він не надав оригінали довіреностей на приймання ним ТМЦ, згідно п. 2 Наказу Міністерства фінансів України №99 від 16.05.96 р. (в МЮ зареєстрований 12.06.96 р. за №293/1318), який є чинним на цей час.

Позивач надав уточнення до позовної заяви, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 2218,02 грн., пеню в розмірі 226,72 грн., інфляційні в сумі 190,58 грн., державне мито а сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та витрати на юридичну допомогу адвоката в сумі 300,00 грн.

Розглянувши надане уточнення, суд вважає за можливе прийняти його як заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

07.06.10 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.06.10 р. о 15-00 год.

Після перерви представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розпис.

Позивач надав клопотання, в якому просить у зв’язку з відпусткою представника по даній справі Соколової Т.П. розгляд справи, призначеної на 14.06.10 р., закінчити по наявних в матеріалах справи документах.

Розглянувши надане клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.02.08 р. сторонами був укладений договір купівлі-продажу №2/76/08 (надалі – договір), за яким продавець (позивач) зобов’язується продати (передати у власність), а покупець (відповідач) прийняти і оплатити продукцію в кількості, узгодженій сторонами в заявці, що надається у відділ продаж продавця в усній формі, по телефону або в письмовій формі, при дотриманні фінансових умов продаж.

Згідно п. 1.2 договору ціна, вартість, асортимент продукції, види тари і її ціна вказується у супровідній накладній.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунок здійснюється з відстрочкою платежу не більше чим на 21 банківських дня, від дня поставки продукції покупцю.

На виконання договору позивач поставив відповідачу в 2009 році продукцію на загальну суму 6677,48 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями видаткових накладних та актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.04.10 р.

Як пояснив позивач, довіреності на отримання товару відповідачем не надавалися.

Відповідач частково оплатив отриману продукцію по договору в загальній сумі 5435,68 грн., що підтверджується копією акту звірки станом на 24.04.10 р. та банківською випискою з особового рахунку позивача.

Неоплаченою залишилась заборгованість в загальній сумі 2218,02 грн., що підтверджується копією акту звірки станом на 24.04.10 р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за кожен день прострочки оплати продукції покупець оплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 23.10.09 р. по 23.04.10 р. в сумі 226,72 грн.

При перевірці наданого позивачем розрахунку пені судом було встановлено, що позивач зробив розрахунок пені без врахування змін суми заборгованості та строку настання її оплати, тобто без врахування вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Ухвалами суду від 30.04.10 р., 26.05.10 р., 07.06.10 р. у позивача було витребувано обґрунтований розрахунок суми позову, письмове уточнення позовних вимог (що стягується, за що, в якій сумі за який період); докази відправки відповідачу цих уточнень та розрахунку.

Позивач без поважних причин не надав суду витребувані документи, а за наявним в матеріалах справи розрахунком суд не може вирішити спір по суті в цій частині, оскільки позивачем невірно вказаний період нарахованої ним пені, через що не можливо встановити: як змінювалася сума заборгованості, коли настав строк оплати товару та за якими накладними, за який період необхідно нарахувати пеню, чи минув строк позовної давності або ні.

За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 23.10.09 р. по 23.04.10 р. в сумі 226,72 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні за період з 01 вересня по 01 квітня 2010 р. в сумі 190,58 грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, пені, інфляційних, відповідно до ст. 33 ГПК України.

Посилання відповідача в відзиві на позов на те, що поставки товару у 2009 році були бездоговірні, оскільки договір купівлі-продажу №2/76/08 від 01.02.08 р. на цей час вже закінчив свою дію, суд вважає безпідставними, оскільки в п. 8.1 договору вказано, що договір вступає в силу з моменту його підписання і дії до 31.12.2009 р.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором в сумі 2218,02 грн. та інфляційних за період з 01 вересня по 01 квітня 2010 р. в сумі 190,58 грн. обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вимога позивача про відшкодування відповідачем судових витрат, понесених на сплату за юридичну допомогу, надану адвокатом, в сумі 300,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки ця сума коштів була сплачена позивачем платіжним дорученням №1069 від 16.04.10 р. за договором про надання юридичних послуг від 07.07.06 р., укладеним з фізичною особою-підприємцем Соколовою Т.П., а не з адвокатом Соколовою Т.П., в зв’язку з чим ці витрати не відносяться до судових, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, п. 5 ст. 81, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 23.10.09 р. по 23.04.10 р. в сумі 226,72 грн. залишити без розгляду.

2. Решту позову задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" (61002 м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23. Код ЄДРПОУ 24124416) на користь Приватної фірми "Галс" (61172 м. Харків, вул. Роганська, 151. Код ЄДРПОУ 14093531) заборгованість за договором купівлі-продажу №2/76/08 від 01.02.08 р. в сумі 2218,02 грн., інфляційні за період з 01 вересня по 01 квітня 2010 р. в сумі 190,58 грн., державне мито в сумі 93,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 215,70 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя