Рішення № 10054871, 09.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2010 р. Справа № 37/253-09

вх. № 6867/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Лавдир В.В. за довіреністю № 06/662 від 16.09.2009 р.

Євсеєв В.М. за довіреністю № 06/174 від 01.03.2010 р.

відповідача - Дзюба І.М. за довіреністю № б/н від 29.03.2010 р.

3-ї особи - Долошко А.О. за довіреністю № 1327/10/10-013 від 02.02.2010 р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Руда-Україна", м. Комсомольськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С.М.", м. Харків;

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова, м. Харків

про стягнення 325750,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич - Руда - Україна" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С.М." (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача вартості одержаної та неоплаченої продукції в сумі 325750,63 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором поставки № 27/01-176 від 22.08.2007 р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому вказував про те, що договір поставки № 27/01-176 від 22.08.2007р. є не укладеним, тобто таким, що не відбувався, оскільки відповідно до п.1.2. цього договору сторони обумовили, що предметом поставки є товар, в асортименті відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а сторонами вона підписана не була.

У судовому засіданні призначеному на 01.06.2010 року було оголошено перерву до 09.06.2010 року о 15:00 год.

3-я особа, через канцелярію господарського суду 09.06.2010 р. за вх. № 13094, надала копії документів згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Представник 3-ї особи залишив вирішення позову на розсуд суду.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, встановив наступне.

22.08.2007 р. між сторонами було укладено договір поставки № 27/01-176 (надалі - договір).

На підставі п.1.1. вищенаведеного договору продавець (позивач) повинен був поставити та передати у власність покупця (відповідача) щебінь гранітний (надалі товар), а покупець зобов'язувався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату в порядку і на умовах, діючим договором.

Пунктом 1.2. договору було передбачено, що предметом поставки є товар, в асортименті відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 6.2. договору було передбачено, що перехід права власності на товар до покупця здійснюється у момент підписання видаткової накладної, або товарно - транспортної накладної, або акта приймання - передачі.

Відповідно до п.3.2. договору поставка товару за договором здійснювалася на підставі відповідної заявки відповідача.

Згідно п. 7.1. договору поставка товару за договором здійснюється залізничним транспортом.

На підставі видаткових накладних та квитанцій про приймання вантажу на адресу відповідача був відправлений товар фракції 5-20 та 5-10 в кількості 2983 тн. на загальну суму 334861,47 грн. Це підтверджується видатковими накладними № СЛ-0000236 від 27.05.2009 р., № СЛ-0000179 від 08.05.2009 р., № СЛ-0000103 від 10.04.2009 р., № СЛ-0000102 від 09.04.2009 р., № СЛ-0000059 від 13.03.2009 р., № СЛ-0000024 від 18.02.2009 р., яки були підписані відповідачем та на яких міститься печатка підприємства відповідача, з доданими до них квитанціями про приймання вантажу одержувачем за якими був відповідач.

Позивачем зазначено, що відповідачем було сплачено вартість поставленого товару у розмірі 9110,84 грн. Отже, заборгованість відповідача за договором перед позивачем становить 325750,63 грн. В підтвердження цього позивачем надано до суду акт звірки взаєморозрахунків від 01.07.2009 р. підписаний між сторонами та відповідно до якого станом на 30.06.2009 р. заборгованість відповідача становить 325750,63 грн.

В зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань відповідачем, позивачем на адресу відповідача була відправлена претензія № 06/330 від 15 травня 2009 р. з вимогою погашення заборгованості.

Щодо посилань відповідача на те, що даний договір є неукладеним господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що ці посилання не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається те, що на протязі майже 2-х років відповідач оплачував одержану продукцію за договором та направляв позивачу заявки на поставку продукції від 18.03.2008 р., від 20.01.2009 р., від 19.02.2009 р., від 22.04.2009 р. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що він схвалив угоду, прийняв поставку продукції, здійснював дії по виконанню умов договору - оплачував продукцію, підписував видаткові накладні, направляв заявки.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги докази наявні в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 325750,63 грн. за вказаним договором.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 3257,51 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С.М." (61036, м. Харків, Комінтернівський район, вул. Енергетична, буд. 18, код ЄДРПОУ 31797878, р/р 260050000116548 в ХФ "Укрексімбанк", МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич - Руда - Україна" (39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Конституції 32/33, код ЄДРПОУ 30267321, р/р № 26005050002125 в КФ АКБ «Індустріалбанк», МФО 331304) вартість одержаної та неоплаченої продукції в сумі 325750,63 грн., державне мито в сумі 3257,51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 11.06.2010 р.