Рішення № 10054800, 10.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2010 р. Справа № 37/354-09

вх. № 11094/5-37

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Гончаренко А.І. за довіреністю № 01/20-73 від 27.01.2010 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПАТ "Банк "Демарк", м. Чернігів

до ПП "Бост - Плюс", м. Харків

про стягнення 750497,07 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Бост - Плюс" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 5-054 від 09 жовтня 2006 року в сумі 750497,07 грн., яка складається з: кредиту в сумі 549288,05 грн.; відсотків за користування кредитом в сумі 171046,14 грн.; пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 16350,73 грн.; пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 13812,15 грн.; суми витрат по сплаті державного мита в розмірі 7504,97 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно з Договором застави № 5-054/1 від 09 жовтня 2006 року та Договором застави № 5-054/2 від 09 жовтня 2006 року з реалізацією заставленого майна шляхом його продажу через аукціон (публічні торги).

У судовому засіданні призначеному на 01.06.2010 року було оголошено перерву до 10.06.2010 року о 11:00 год.

Представники позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 10.06.2010 р. за вх. № Д612, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

09 жовтня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Демарк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк" (далі - Банк "Демарк"), та Приватним підприємством "Бост-Плюс" (далі -Позичальник) було укладено кредитний договір № 5-054 (далі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору Банком "Демарк" було відкрито Позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 800 000 грн. 00 коп. (вісімсот тисяч грн. 00 коп.) для поповнення оборотних коштів строком по 09 жовтня 2009 року. За користування кредитними коштами Позичальник мав сплачувати Банку "Демарк" відсотки в розмірі 22 % річних.

Банк свої зобов'язання відповідно до умов Кредитного договору виконав повністю шляхом перерахування:

- 10 жовтня 2006 року суми кредиту 450 000,00 грн. (меморіальний ордера № 5-054 (#13778504) від 10.10.2006 р.;

- 11 жовтня 2006 року суми кредиту 350000,00 грн. (меморіальний ордер № 5-054 (#13805152) від 11.10.2006 р.

Додатковою угодою № 1 від 05 травня 2008 року про внесення змін до кредитного договору № 5-054 від 09 жовтня 2006 року відсоткова ставка за користування кредитними коштами була встановлена на рівні 24 % річних.

Позивач у позові вказує, що 14 січня 2008 року Позичальник сплатив Банку "Демарк" частину кредитних коштів в сумі 250 711 грн. 95 коп.

Договором № 2 від 31 березня 2009 року про внесення змін до кредитного договору №5-045 від 09 жовтня 2006 року кредитну лінію було змінено на кредит та визначено залишкову суму заборгованості 549 288 грн. 05 коп.

Договором № 3 від 09 жовтня 2009 року про внесення змін до кредитного договору №5-054 від 09 жовтня 2006 року строк повернення кредиту було перенесено на 30 жовтня 2009 року.

Відповідно до п. 3.5.1. Кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) та підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок, підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

Станом на 22 грудня 2009 року Позичальник не виконує свої зобов'язання по своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом та порушив кінцевий строк повернення кредиту. Так, відсотки за користування кредитом за період з 10.10.2006 р. по 31.08.2008 р. сплачені Позичальником в повному обсязі, за період з 01.09.2008 р. по 30.09.2008 р. сплачені частково, а відсотки, нараховані за користування кредитом починаючи з жовтня 2008 року, взагалі не сплачуються. Крім того, Позичальник порушив кінцевий строк повернення кредиту, що також є невиконанням взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором.

Згідно з п. 7.3. Кредитного договору у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, визначеного п. 3.4.1. Кредитного договору, Позичальник сплачує Банку "Демарк" за користування кредитом підвищену процентну ставку в розмірі 28 % річних. Оскільки в строк, визначений Кредитним договором, сума кредиту не була сплачена, починаючи з 31 жовтня 2009 року Банк "Демарк" нараховує за користування кредитом відсотки в розмірі 28% річних.

Таким чином, підлягає стягненню заборгованість по сплаті основного боргу по кредиту в сумі 549 288,05 грн. та нараховані Банком "Демарк" і несплачені Позичальником відсотки за користування кредитом за період з 01.09.2008р. по 22.12.2009р. (з урахуванням часткової сплати за вересень 2008 року) на загальну суму 171046,14 грн.

Пунктами 7.4. та 7.5. Кредитного договору визначено, що при порушенні строку сплати кредиту та відсотків за користування кредитом Банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом та несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості і до дати здійснення платежу за кредитом в повному обсязі та повного погашення заборгованості по відсотках у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За порушення строків погашення кредиту згідно з п. 7.4. Кредитного договору за період з 31.10.2009р. по 22.12.2009р. нарахована та підлягає стягненню пеня на загальну суму 16 350,73 грн.

За несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом згідно з п. 7.5. Кредитного договору за період з 23.12.2008р. по 22.12.2009р. нарахована та підлягає стягненню пеня на загальну суму 13 812,15 грн.

Таким чином, станом на 22.12.2009р. заборгованість Позичальника перед Банком "Демарк" по Кредитному договору № 5-054 від 09.10.2006р. становить 750497,07 грн., з них:

- заборгованість за кредитом в сумі 549 288,05 грн.;

- заборгованість за відсотками за період з 01.09.2008р. по 22.12.2009р. (з урахуванням часткової сплати за вересень 2008 року) на загальну суму 171 046,14 грн.; пеня за порушення строків погашення кредиту за період з 31.10.2009р. по 22.12.2009р. в сумі 16 350,73 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 23.12.2008р. по 22.12.2009р. в сумі 13 812,15 грн.

Пункт 3.9.1. Кредитного договору передбачає обов'язок Позичальника надати забезпечення зобов'язань за цим договором у вигляді застави, яка задовольняє Банк.

З метою забезпечення належного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та виконання п. 3.9.1. Кредитного договору Позичальник відповідно до:

- Договору застави № 5-054/1 від 09 жовтня 2006 року (далі - Договір застави № 5-054/1) передав Банку "Демарк" в заставу обладнання, що зазначено в Додатку № 1 до Договору застави № 5-054/1;

- Договору застави № 5-054/2 від 09 жовтня 2006 року (далі - Договір застави № 5-054/2) передав Банку "Демарк" в заставу товар в обігу, що зазначений в Додатку № 1 до Договору застави № 5-054/2.

У зв'язку із внесенням змін до Кредитного договору відповідні зміни були внесені і в Договори застави: Договір від 03 листопада 2008 року про внесення змін до договору застави № 5-054/1 від 09.10.2006р., Договір № 2 від 09 жовтня 2009 року про внесення змін до договору застави № 5-054/1 від 09.10.2006р., Договір від 09 жовтня 2009 року про внесення змін до договору застави № 5-054/2 від 09.10.2006р.

Згідно з п. 1.2. Договору застави № 5-054/1 в остаточній редакції за домовленістю сторін загальна вартість предмета застави становить 106 222,28 грн.

Про накладення обтяжень на обладнання внесено реєстраційний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджує витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 05 грудня 2006 року № 10320562.

Згідно з п. 1.2. Договору застави № 5-054/2 в остаточній редакції за домовленістю сторін загальна вартість предмета застави становить 19937,23 грн. Про накладення обтяжень на обладнання внесено реєстраційний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджує витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 05 грудня 2006 року № 10320451.

Право Банка "Демарк" звернути стягнення на предмет застави передбачають також п.п. 2.1.3., 4.1., 4.2. Договорів застави.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 583 Цивільного кодексу України та ст. 11 Закону України "Про заставу" заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про заставу” в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України “Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що Позичальник з вересня 2008 року належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Банка "Демарк" виникло право звернути стягнення на предмет застави і отримати задоволення своїх вимог за рахунок реалізації предмета застави.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 7504,97 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 11, 20 Закону України “Про заставу”, ст.ст. 230, 231, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 583, 589, 590, 611, 626, 628, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Бост-Плюс" (юридична адреса: 61022, м. Харків, вул. А. Барбюса, б. 3А, кв. 2; фактична адреса: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, б. 10, кв. 2, код ЄДРПОУ 32562617) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28, код ЄДРПОУ 19357516, рахунок для зарахування стягнених коштів № 290958007 в Банку "Демарк", отримувач - Банк "Демарк", МФО 353575) заборгованість за кредитним договором № 5-054 від 09 жовтня 2006 року в сумі 750497,07 грн., яка складається з: кредиту в сумі 549 288,05 грн.; відсотків за користування кредитом в сумі 171 046,14 грн.; пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 16 350,73 грн.; пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 13 812,15 грн.; суму витрат по сплаті державного мита в розмірі 7504 грн. 97 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно з Договором застави № 5-054/1 від 09 жовтня 2006 року та Договором застави № 5-054/2 від 09 жовтня 2006 року з реалізацією заставленого майна шляхом його продажу через аукціон (публічні торги).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Рішення підписано 10.06.2010 р.