Рішення № 10054730, 07.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2010 р. Справа № 59/153-09

вх. № 5333/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Грітчина Л.К., голова правління;

відповідача - не з"явився;

3-ї особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом Шевченківського районного споживчого товариства, смт. Шевченкове

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Старовірівка 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Страхова компанія "Укоопгаран", м. Харків

про стягнення 23131,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 23131,00 грн. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на п.п. 3.3., 3.9. договору оренди № 135 від 16.10.2007р. Крім того, просить покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву (вх.12774) про залучення до матеріалів справи Витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача, який долучаються судом.

Відповідач та третя особа в призначене судове засідання своїх повноважних представників не направили, вимоги ухвали суду від 17.05.2010р. не виконали, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка на ухвалі про відкладення розгляду справи щодо направлення її за адресами відповідача та 3-ї особи, які підтверджуються оригіналами Витягів з ЄДРПОУ.

Так, ухвалою від 17.05.2010р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01 серпня 2008 року між Шевченківським районним споживчим товариством (позивач по справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач по справі) був укладений договір оренди № 30, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове плате користування нежитлове приміщення загальною площею 72,0 кв.м., вартістю 25426,00 грн,. яке знаходиться в с. Старовірівка, Шевченківського району вул. Перемоги №224-А з цільовим призначенням під магазин для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами та торговельне обладнання: Горки пристінні 15 шт.х70 грн.=1050 грн., столи 4шт.х50 грн.=200 грн., вітрина 1шт.=50 грн., прилавки під обув 1шт.=50 грн., ящик продуктовий 3шт.х50 грн.= 150 грн. на загальну суму 1500,00 грн., а загалом сума складає 26926,00 грн., факт передачі яких підтверджується укладеним договором оренди та актами прийому-передачі торговельного приміщення та обладнання від 01.08.2008 року.

У відповідності до п. 3.1. договору оренди відповідач зобов"язаний використовувати орендовані площі в приміщенні відповідно до умов цього договору.

На підставі п. 3.3. договору відповідач зобов"язаний забезпечити охорону орендованого приміщення та утримання приміщення в порядку, передбаченому санитарними, протипожежними правилами та правилами експлуатації встановленого в приміщенні санітарно-технічного та інженерного обладнання.

Згідно п. 3.9. договору відповідач повинен застрахувати орендоване приміщення за свій рахунок.

У відповідності до п. 5.4. договору відповідач відповідає матеріально перед позивачем та 3-ми особами за збитки, спричинені невиконанням встановлених норм і правил.

Пунктом 5.6. договору оренди передбачено, що на період дії договору ризик випадкової загибелі об"єкта оренди або його пошкодження несе відповідач.

18.03.2009 року близько першої години ночі сталась пожежа, яка знищила орендоване приміщення та обладнання, що підтверджується актом про пожежу від 18.03.2009 року, складеного комісією Шевченківського РВ ГУ МНС України в Х/о, яким зазначено, що причиною пожежі ймовірно є занос відкритого вогню.

Висновком Головного управління МНС України в Харківській області від 24.03.2009р. № 350/067/09 було встановлено, що пожежа виникла в результаті підпалу.

16 жовтня 2008 року відповідач уклав зі Страховою компанією "Укоопгарант" (3-я особа по справі) договір добровільного страхування № 135, відповідно до якого застрахував орендовані приміщення та обладнання на 36% від загальної вартості.

Оскільки на день страхового випадку магазин в с. Старовірівка був застрахований від пожежі на 36% у Харківській філії Страхової компанії "Укоопгарант" згідно із договором № 135 Страховою компанією 22.04.2009р. був виданий наказ відшкодувати позивачу збитки у сумі 3795,00 грн.

09 червня 2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 42, в якій, посилаючись на п.п. 1.9., 3.3. та 3.9. договору оренди на підставі, зазначив про необхідність відшкодувати збитки в сумі 23131,00 грн. (26929,00 грн. - 3795,00 грн.).

Відповідач у своєму відзиві заперчує проти вимог позивача, зазначаючи, що орендоване майно ним було застраховане і не порушено п. 3.9. договору оренди, і що пожежа у відповідності до п. 7.1. відносить до форс-мажорних обставин.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Розяснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1166 ЦК України статті 218 ГК України позивач в даній справі повинен довести наступні обставини: наявність обовязку відповідача забезпечити охорону орендованого майна, факт порушення цього обовязку (не укладення договору охорони; наявність та реальність можливості одержання прибутку та його розміру; наявність збитків позивача; наявнійсть причинно-наслідкового звязку тобто прямої залежності збитків понесених позивачем, від бездіяльності відповідача щодо забезпечення збереження майна.

З матеріалів справи суд вбачає підстави для висновку про наявність всіх названих умов зобовязання відповідача забезпечити охорону орендованого майна, забов"язання відповідача застрахувати спірне майно (і не частково, як це зробив відповідач); порушення цих зобов"язань, оскільки відповідно висновку ГУ МНС України в Х/о пожежа виникла внаслідок підпалу, якого можна було уникнути при забезпеченні відповідачем належної охорни орендованого приміщення, в результаті чього позивач поніс збитків у розмірі невідшкодованої суми втраченого майна - 23131,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що підставою для нарахування збитків є порушення зобовязання (п.4 ст. 611, ст. 623 ЦК України, 218 ГК України). Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 23131,00 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 22, 526, 610, 611, 623, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 218, 225 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (63631, Харківська область, Шевченківський район, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію №НОМЕР_2, видане Шевченківською РДА 25.10.2004 р., мешкає за адресою: Харківська область. Шевченківський район, АДРЕСА_2) на користь Шевченківського районного споживчого товариства Харківської області (63601, Харківська область, смт. Шевченкове, вул. Леніна, 39, ідент. код 01768513, свідоцтво про реєстрацію №147312000000022, видане Шевченківською РДА 04 грудня 1995р., рахунок № 260090003418 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 350589) 23131,00 грн. збитків, 231,31 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення

підписано 10.06.2010р.

Справа № 59/153-09