Ухвала суду № 100546729, 21.10.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2069/21

1-кс/0203/2485/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді Казак С.Ю.

при секретарі Биченковій Г.С.

за участю прокурора Желіби А.Є.

адвоката Горіна О.О.

підозрюваної ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, Маслова Д.Б., погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, з вищою економічною освітою, одруженої, працевлаштованої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №62021170030000148,-

ВСТАНОВИВ:

Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021170030000148, відомості за яким внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.367, ч.3 ст.212 КК України, за фактом ухилення від сплати екологічного податку в особливо великих розмірах посадовими особами ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» за потуранням службових осіб податкової служби, а також відносно посадових осіб Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, які своєю умисною бездіяльністю сприяли посадовим особам ряду підприємств в ухиленні від сплати екологічного податку, а саме: систематично не вживали заходи, спрямовані на виявлення порушень належного декларування сум екологічного податку, що призвело до тяжких наслідків.

08.10.2021 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України було повідомлено ОСОБА_1 .

В наданому клопотанні слідчим поставлено питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Підозрювана та її захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необгрунтованість підозри, недоведеність прокурором наявності зазначених у клопотанні ризиків. З огляду на це, а також з урахуванням даних про особу підозрюваної, просили відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосувавши більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч.ч.1,3 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжні заходи, застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Мета та підстави застосування запобіжного заходу визначені ст.177 КПК України, а обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - ст.178 КПК України.

Частиною 1 ст.181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно ч.ч.1,4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Перевіряючи наявність обгрунтованої підозри, слідчий суддя враховує, що остання передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а лише на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, оскільки факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження особи.

Слідчий суддя враховує, що надані до клопотання матеріали кримінального провадження, а саме: наказ про проведення перевірки; направлення на перевірку; довідка та акт про результати планової виїзної перевірки; паспорти МВВ; висновок експерта від 28.07.2021 року, а також інші долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, в достатній мірі свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 КК України.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що підозрюваній на підставі достатніх доказів повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного вище нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

Таким чином, можливість притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язані із цим можливі негативні наслідки, зокрема, суворість передбаченого покарання, є факторами, що значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

В наданому клопотанні слідчий також посилався на наявність ризиків незаконного впливу на свідків, понятих та експертів, ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Проте, будь-яких належних обгрунтувань та доказів наявності зазначених вище ризиків, слідчим у поданому клопотанні та прокурором під час розгляду справи в суді не наведено.

Поряд з наявним ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України, наявність яких слідчий суддя визнає доведеною прокурором, слідчий суддя також враховує дані про особу підозрюваної, зокрема: її вік, відсутність судимостей, наявність постійного, зареєстрованого місця проживання та роботи.

Також слідчий суддя враховує, що інкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення є нетяжким, з моменту його вчинення минуло більше чотирьох років, а кримінальне провадження було розпочато ще в квітні 2021 року. Будь-яких відомостей про те, що підозрюваною вчинялись дії, які б свідчили про неналежне виконання нею своїх процесуальних обов`язків, перешкоджали об`єктивному та всесторонньому проведенню досудового розслідування, під час розгляду клопотання не встановлено.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію в справі ЄСПЛ «Манчіні проти Італії», де зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 §1(с) Конвенції.

Таким чином, враховуючи наявні ризики, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а також фактичні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає, що достатнім запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваної на даному етапі досудового розслідування, забезпечить запобіганню наявним ризикам та належну процесуальну поведінку останньої, є особисте зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.177,178,181,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, Маслова Д.Б. про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 08 грудня 2021 року, поклавши на підозрювану протягом вказаного строку наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом;

- утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №62021170030000148, за їх наявності;

- не залишати межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя С.Ю.Казак