Рішення № 100546545, 04.10.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2529/21

Провадження № 2/201/1831/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Батманової В.В.

за участю секретаря Гаржі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Максим Олексійович, Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Максим Олексійович, Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що об`єктом комунальної власності є зокрема, нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , яке зареєстровано за місцевою радою на праві державної власності, на підставі Рішення про що ДБТІ видано реєстраційне посвідчення від 11.09.97 та зроблено запис в облікову книгу № 14ЮН за реєстровим № 652-51.

Рішенням Дніпровської міської ради від 22.04.2020 № 25/56 було прийнято рішення про визначення балансоутримувача нежитлових приміщень АДРЕСА_1 КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради.

05 серпня 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слави 18» звернулося з листом до Дніпровської міської ради щодо можливого вчинення злочину стосовно державного (комунального) майна, а саме приміщень АДРЕСА_1 .

Так, за інформацією управління з питань комунальної власності департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, станом на 17.09.2020 у Реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра за адресою: АДРЕСА_1 є записи про об`єкти нерухомого майна- нежитлові приміщення АДРЕСА_1 та відповідно до електронної бази «Оренда об`єктів комунальної власності» станом на 02.09.2020 департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради договори оренди комунального нерухомого майна за зазначеною адресою відсутні та ніколи не укладалися і за тристоронніми угодами від попередніх орендодавців не приймалися.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що нежитлове приміщення НОМЕР_2 за вищезазначеною адресою перебуває у комунальній власності та наразі жодній із осіб вказане нерухоме майно не передавалось в тому числі і на умовах оренди.

В той же час, за інформацією із Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Дніпровській міській раді стало відомо, що 24.03.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондарем Максимом Олексійовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51804478 відносно нежитлового приміщення НОМЕР_2, загальною площею 86.9 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2062670012101, номер запису про право власності 36107271). Підставою для державної реєстрації стало реєстраційне посвідчення на об`єкти нерухомого майна які належать фізичним особам, серія та номер: б/н, виданий 17.02.2002 КП «ДМБТІ» ДОР.

Дніпровською міською радою на запит про надання інформації було отримано копії документів згідно відомостей державного реєстру речових прав, зокрема щодо нерухомого майна НОМЕР_2 розташованого на АДРЕСА_1 .

Так, в наданих документах наявна копія реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать фізичним особам, а саме: гр. ОСОБА_1 від 17.02.2002 на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , яке записане в реєстрову книгу № 497 за реєстровим № 34. та лист відповідь від 23.03.2020 № 144114, КП «ДМБТІ» ДМР на запит гр. ОСОБА_1 щодо отримання інформації про право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 .

Тобто, в матеріалах реєстраційної справи наявна інформація щодо нерухомого майна «нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , в той же час реєстраційні дії були здійсненні на об`єкт нерухомого майна «нежитлове приміщення АДРЕСА_2 .

Крім того, підставою для видачі реєстраційного посвідчення стало рішення Дніпропетровської міської ради від 23.11.2000 № 10/17. Згідно листа Архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів, мовою оригіналу «..в архівному управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради згідно з описами справ постійного зберігання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради за 2000 рік, рішення вищезазначеної ради від 23.11.2000 № 10/17 не існує».

Приватним нотаріусом Бондарем М.О. була проведена державна реєстрація в супереч визначеним вимогам Закону, тобто за відсутності інформації від компетентних органів щодо наявності або відсутності зареєстрованого права власності на спірне нерухоме майно до 2013.

Крім того, листом від 20.11.2020 вих. №13838 КП «ДМБТІ» надало відповідь на запит вих. № 4/3-1294 від 12.10.2020 з якої слідує, що «в матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній запит № 15/02247 від 02.03.2020 від гр. ОСОБА_1 , щодо отримання інформації про право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , також зазначаємо про те, що відповідь від 23.03.2020 № 144114 на вказаний запит КП «ДМБТІ» ДМР- не надавалась. Також повідомляємо про те, що КП «ДМБТІ» ДМР не видавалось реєстраційне посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать фізичним особам (гр. ОСОБА_1 ) від 17.02.2002 на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , яке записане в реєстрову книгу № 497за реєстровим № 34»

З врахуванням того, що правовстановлюючий документ на підставі якого за гр. ОСОБА_1 було зареєстровано право власності, на нежитлове приміщення НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_1 , уповноваженим органом не видавався, позивач просить суд про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Представник позивача надав заяву в якій просив розглядати справу без його участі не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату та час слухання повідомлявся за останнім відомим місцем проживання, згідно відповіді ВОМІ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 11.05.2021 (а.с. № 67).

Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом відповідач в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернувся, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.

Враховуюч и, що відповідач виходячи з положень та п.4 ч. 8, ч.11 ст.128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи , в судове засідання не з`явився, згідно до ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України та ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи 04.10.2021 здійснювався за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Дніпровська міська рада, відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що гарантується судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (пункт 34 частини першої статті 26), органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їх компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб`єкт владних повноважень орган місцевого самоврядування Дніпровська міська рада вирішує в межах закону питання в галузі управління майном, що є комунальною власністю.

Згідно до ст. 4 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік «Про власність в СРСР» від 06.03.90 власність в СРСР виступає у формі власності радянських громадян, колективної і державної власності.

На виконання постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.90 «Про порядок введення в дію Закону Української PCP «Про місцеві Ради народних депутатів Української PCP та місцеве самоврядування», від 26.03.91 «Про введення в дію Закону Української PCP «Про власність», Кабінетом Міністрів України 05.11. 91 прийнято постанову №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю».

Відповідно до Переліку, затвердженого вказаною постановою КМУ №311, житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов`язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду з державного майна України передано до власності адміністративно- територіальних одиниць (комунальної власності).

Враховуючи, що спірні нежитлові приміщення розміщені у житловому будинку, відповідно до ст. 7 Закону УРСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української PCP та місцеве самоврядування» та постанову КМУ №311, воно є комунальною власністю.

Територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради спірні об`єкти нерухомого майна належать на підставі рішення Дніпропетровської міської Ради народних депутатів № 46 від 27 листопада 1991 року «Про комунальну власність Дніпропетровської міської Ради народних депутатів». Вищезазначеним рішенням був затверджений Перелік об`єктів комунальної власності міста Дніпропетровська (м. Дніпра).

Об`єктом комунальної власності є зокрема, нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , яке зареєстровано за місцевою радою на праві державної власності, на підставі Рішення про що ДБТІ видано реєстраційне посвідчення від 11.09.97 та зроблено запис в облікову книгу № 14ЮН за реєстровим № 652-51.

Рішенням Дніпровської міської ради від 22.04.2020 № 25/56 було прийнято рішення про визначення балансоутримувача нежитлових приміщень АДРЕСА_1 КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради.

Частиною 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації.

05 серпня 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слави 18» звернулося з листом до Дніпровської міської ради щодо можливого вчинення злочину стосовно державного (комунального) майна, а саме приміщень АДРЕСА_1 .

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до статті 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

Відтак, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Та у відповідності до статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Так, за інформацією управління з питань комунальної власності департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, станом на 17.09.2020 у Реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра за адресою: АДРЕСА_1 є записи про об`єкти нерухомого майна- нежитлові приміщення АДРЕСА_1 та відповідно до електронної бази «Оренда об`єктів комунальної власності» станом на 02.09.2020 департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради договори оренди комунального нерухомого майна за зазначеною адресою відсутні та ніколи не укладалися і за тристоронніми угодами від попередніх орендодавців не приймалися.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що нежитлове приміщення НОМЕР_2 за вищезазначеною адресою перебуває у комунальній власності та наразі жодній із осіб вказане нерухоме майно не передавалось в тому числі і на умовах оренди.

В той же час, за інформацією із Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Дніпровській міській раді стало відомо, що 24.03.2020 приватним нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондарем Максимом Олексійовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51804478 відносно нежитлового приміщення НОМЕР_2, загальною площею 86.9 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2062670012101, номер запису про право власності 36107271). Підставою для державної реєстрації стало реєстраційне посвідчення на об`єкти нерухомого майна які належать фізичним особам, серія та номер: б/н, виданий 17.02.2002 КП «ДМБТІ» ДОР.

Правовідносини щодо здійснення державної реєстрації регулюються, зокрема Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Дніпровською міською радою на запит про надання інформації було отримано копії документів згідно відомостей державного реєстру речових прав, зокрема щодо нерухомого майна НОМЕР_2 розташованого на АДРЕСА_1 .

Так, в наданих документах наявна копія реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать фізичним особам, а саме: гр. ОСОБА_1 від 17.02.2002 на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , яке записане в реєстрову книгу № 497 за реєстровим № 34. та лист відповідь від 23.03.2020 № 144114, КП «ДМБТІ» ДМР на запит гр. ОСОБА_1 щодо отримання інформації про право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 .

Тобто, в матеріалах реєстраційної справи наявна інформація щодо нерухомого майна «нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , в той же час реєстраційні дії були здійсненні на об`єкт нерухомого майна «нежитлове приміщення АДРЕСА_2 .

Крім того, підставою для видачі реєстраційного посвідчення стало рішення Дніпропетровської міської ради від 23.11.2000 № 10/17. Згідно листа Архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів, мовою оригіналу «..в архівному управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради згідно з описами справ постійного зберігання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради за 2000 рік, рішення вищезазначеної ради від 23.11.2000 № 10/17 не існує».

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав. Таким чином, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є за своєю суттю визнанням з боку держави публічно-правового інтересу у встановленні приналежності нерухомого майна конкретній особі. Державна реєстрація прав покликана служити забезпеченням стабільності обороту нерухомості, оскільки остання має не тільки майнову, а й соціальну значимість. Подібна стабільність досягається шляхом винесення операцій та інших дій з нерухомістю за рамки приватних інтересів сторін, а також створення особливої, єдиної інформаційної системи, дозволяє всім суб`єктам права отримувати виключно і єдино достовірні дані про правовий статус того чи іншого об`єкта.

Так, ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема визначає, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і по даних/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

З аналізу вищенаведеного суд вважає, що приватним нотаріусом Бондарем М.О. була проведена державна реєстрація в супереч визначеним вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тобто за відсутності інформації від компетентних органів щодо наявності або відсутності зареєстрованого права власності на спірне нерухоме майно до 2013.

Крім того, листом від 20.11.2020 вих. №13838 КП «ДМБТІ» надало відповідь на запит вих. № 4/3-1294 від 12.10.2020 з якої слідує, що «в матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній запит № 15/02247 від 02.03.2020 від гр. ОСОБА_1 , щодо отримання інформації про право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , також зазначаємо про те, що відповідь від 23.03.2020 № 144114 на вказаний запит КП «ДМБТІ» ДМР- не надавалась. Також повідомляємо про те, що КП «ДМБТІ» ДМР не видавалось реєстраційне посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать фізичним особам (гр. ОСОБА_1 ) від 17.02.2002 на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , яке записане в реєстрову книгу № 497за реєстровим № 34».

Таким чином, підсумовуючи наведене вище вбачається, що нежитлове приміщення НОМЕР_2 перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Дніпра на підставі Рішення рішення Дніпропетровської міської Ради народних депутатів № 46 від 27 листопада 1991 року «Про комунальну власність Дніпропетровської міської Ради народних депутатів», про що ДБТ1 було видано реєстраційне посвідчення від 11.09. 97 та зроблено запис в облікову книгу № 14ЮН за реєстровим № 652-5, рішення щодо його розпорядження шляхом приватизації прийнято не було.

Враховуючи викладене, суд вважає, що існують всі підстави для того, щоб задовольнити позов та припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення поз. 1-10, загальною площею 86.9 кв.м. у будинку літ.А-10, приміщення НОМЕР_2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), номер запису про право власності/довічної власності: 36107271, що внесений 24.03.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області Бондарем М. О., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2062670012101.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 172, 345 ЦК України, ст ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279, ч.4 ст.223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Максим Олексійович, Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна задовольнити.

Припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення поз. 1-10, загальною площею 86.9 кв.м. у будинку літ.А-10, приміщення НОМЕР_2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), номер запису про право власності/довічної власності: 36107271, що внесений 24.03.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області Бондарем М.О., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2062670012101.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Батманова