Рішення № 10054583, 03.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2010 р. Справа № 37/97-10

вх. № 3872/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Іваніченко О.В. за довіреністю № б/н від 15.09.2009 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСКОМ", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС", м. Харків

про стягнення 1687963,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИСКОМ" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 1687963,44 грн. за договором поставки № 6 від 04.06.2008 р., укладеного між сторонами, у тому числі:

1509458,21 грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції за період прострочення з травня 2009 року по лютий 2010 р. включно;

141522,10 грн. - сума пені за прострочення сплати платежів;

36983,13 грн. - сума річних від простроченої до сплати суми за період прострочення з 11.05.2009 р. по 31.03.2010 р. включно.

Відповідачу господарським судом була направлена ухвала про відкладення розгляду справи на 03.06.2010 року о 11:45 та передана телефонограма про час та місце слухання зазначеної справи. Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Крім того, відповідача було попереджено про те, що неявка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Позивач, через канцелярію господарського суду 03.06.2010 р. за вх. № 2413, надав копії документів згідно заяви, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

04 червня 2008 року між сторонами був укладений господарський договір поставки № 6 (далі - договір), відповідно до умов якого ТОВ "ДИСКОМ" як постачальник зобов'язувався передати (поставити) у визначений строк покупцю товар у власність, а ТОВ «МКС» як покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Згідно п.3.1. договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату товару у розмірі 100% вартості отриманого товару на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Пунктом 3.2. договору було передбачено те, що постачальник відпускає товар за договірними цінами, вказаними у накладній, а п. 3.4. договору було передбачено, що ціна договору складається із сум вартості партій товару, поставлених постачальником на протязі строку дії даного договору.

Пунктом 4.1. договору було передбачено те, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання та діє на протязі одного року.

Судом встановлено, що за період з 04.06.2008 р. по 30.04.2009 р. відповідачем від позивача було одержано товар у власність на загальну суму у розмірі 6614072,52 грн., що підтверджуються накладним 433, 451          , 452, 489, 490, 526, 527, 528, 550, 575, 583, 608,          609, 610, 618, 619, 649, 650, 778, 783, ,784, 787, 825, 863, 864, 901,902, 925, 926, 928.1, 970, 998,          1002, 1150, 1208, 8, 52, 53, 84, 156, 230, 298, та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач в позові вказує на те, що частина вартості товару відповідачем не була сплачена, у зв'язку з чим відповідач має заборгованість перед позивачем за вказаним договором у розмірі 1384496,51 грн. Судом встановлено, що в матеріалах справи доказів сплати відповідачем вищевказаної заборгованості позивачу не міститься.

30 червня 2009 р. до відповідача була направлена претензія на основну суму боргу, яку відповідач отримав 14.07.2009 р., що вбачається з поштового повідомлення про вручення.

Крім того, вивченням витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців щодо відповідача станом на 13.05.2010 р., господарським судом було встановлено, що підприємство відповідача знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. Разом з цим господарський суд зазначає, що доказів ліквідації підприємства відповідача та виключення його з ЄДРПОУ в матеріалах справи не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума боргу у розмірі 1509458,21 грн. з урахуванням індексу інфляції за період прострочення з травня 2009 року по лютий 2010 р. включно; та сума річних від простроченої до сплати суми за період прострочення з 11.05.2009 р. по 31.03.2010 р. включно у розмірі 36983,13 грн. підлягає стягнення з відповідача.

Пунктом 6.5. договору було передбачено те, що за прострочку оплати партії товару покупець платить на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та враховуючи положення викладені у пункті 6.5. договору господарський суд приходить до висновку, що сума пені у розмірі 141522,10 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 16880,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" (61037, м. Харків, просп. Московський, 197-Б, код ЄДРПОУ 21197076, р/р 26003301000165 в ХФ ОАО ВТБ Банк, МФО 350631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСКОМ" (65012, Україна, м. Одеса, вулиця Осипова, будинок 37, офіс 1, код ЄДРПОУ 33060098, п/р № 26007268471 в Одеській філії ВАТ «Морський транспортний банк», МФО 328168) суму боргу з урахуванням індексу інфляції за період прострочення з травня 2009 року по лютий 2010 р. включно у розмірі 1509458,21 грн.; суму пені, нараховану за прострочення сплати платежів, у розмірі 141522,10 грн.; суму річних, нарахованих від простроченої до сплати суми за період прострочення з 11.05.2009 р. по 31.03.2010 р. включно, у розмірі 36983,13 грн.; державне мито в сумі 16880,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 08.06.2010 р.