Рішення № 10054369, 02.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2010 р. Справа № 64/123-10

вх. № 2583/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Хоменко С.В. за довіреністю від 01.03.2010р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ложістік Україна", м.Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Озон",м.Харків;

про стягнення 66948,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ложістік Україна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Озон" суму основної заборгованості у розмірі 45017,09грн., 2430,92грн. пені, 2304,88грн. інфляційні витрати, 592,00грн. 3% річних, суму пені за прострочення оплаченої суми в розмірі 16603,31грн. та судові витрати покласти на відповідача. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору №33/09 від 09.02.2009р. укладеного сторонами, не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 квітня 2010 року розгляд справи був відкладений на 26 квітня 2010 року.

26 квітня 2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву (вх. №9385) про долучення до матеріалів справи наданих ним документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2010 року розгляд справи був відкладений на 18 травня 2010 року.

Враховуючи, що відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць, строк вирішення спору по справі 64/123-10 був продовжений до 24 червня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2010 року розгляд справи був відкладений на 02 червня 2010 року.

02 червня 2010 року позивач надав до канцелярії суду уточнення до позовної заяви (вх. №10612), в якій просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 45017,09грн., 1492,35грн. пені, 1260,48грн. інфляційні витрати, суму пені за прострочення оплаченої суми в розмірі 14757,75грн. Разом з цим позивач надав докази надсилання вказаних уточнень відповідачеві.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає уточнення позивача до позовної заяви (вх. №10612) як такі, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЖІСТІК УКРАЇНА" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ОЗОН" був укладений Договір поставки № 33/09 від 09 лютого 2009 року.

Відповідно до умов Договору, постачальник (позивач) зобов'язався здійснити поставку товару у власність клієнта (відповідач), а відповідач зобов'язався прийняти і своєчасно оплатити товар. Загальні умови продажу, тарифи, правила замовлення, відгрузки та доставки, правила по транспортуванню і збереженню товару були обумовлені відповідними Додатками до Договору поставки, а саме: Додаток № 1 - "Загальні умови продаж", Додаток № 2 - "Тарифи", Додаток № З - "Правила замовлення, відгрузки та доставки шин", Додаток № 4 - "Правила по транспортуванню і збереженню шин".

На виконання умов договору позивачем було передано у власність відповідача, згідно видаткових накладних, продукцію на загальну суму 245301,38 грн., а покупцем було прийнято відповідну продукцію прийнято, що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними та рахунками-фактури.

Проте, оплата цієї суми здійснювалася з порушенням п. 2.1 п. 2 Додатку № 1 до Договору, згідно якого відповідач повинен був оплатити Товар відповідно виставленого постачальником рахунку на умовах 30% передоплати і залишок в розмірі 70% - після доставки товару в строки указані в рахунку, а саме до 03.06.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, проплата, згідно рахунку-фактури № СФ-М01809 від 03.04.2009р. на суму 234323,74 грн. проводилася наступним чином: 03.06.2009р. було оплачено 70 297,12 грн., 20.08.2009р. було повернено товар, на суму 46 841,36 грн., (прострочено оплату на 78 днів), 11.09.2009р. було повернено товар, на суму 11 889,98 грн. (прострочено оплату на 22 дні), 17.09.2009р. було повернено товар, на суму 60 278,19 грн. (прострочено оплату на 6 днів). Проплата, згідно рахунку-фактури № СФ-М01810 від 03.04.2009р. на суму 10977,64 грн. проводилася наступним чином: 03.06.2009р. було оплачено 3293,29 грн., 20.08.2009р. було повернено товар, на суму 7684,35 грн. (прострочено оплату на 78 днів).

Внаслідок неналежного виконання умов договороу щодо оплати отриманого товару, сума заборгованості відповідача за поставлену продукцію перед позивачем становить 45017,09 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги визнані відповідачем в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, суд задовільняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 45017,09грн.

Відповідно до умов пп. 2.4 п. 2 Додатку № 1 до Договору поставки, порушення відповідачем умов оплати товару, а також порушення хоча б одного із строків оплати Товару, що постачається з відстрочкою платежу, несе за собою відповідальність відповідача за прострочку платежу, а також негайне виникнення у позивача права на витребування всієї суми за весь уже поставлений, але не оплачений клієнтом, товар.

Відповідно до умов пп. 2.5 п. 2 Додатку № 1 до Договору поставки, у разі прострочення відповідачем оплати товару, позивач вправі витребувати пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, з урахуванням уточнень до позовної заяви та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 16250,10 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 592,00грн. та інфляційні у сумі 1492,35грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 2658,09грн. та 1044,4 грн. інфляційних витрат суд припиняє провадження в порядку п.4 ст. 80 ГПК України, оскільки при зверненні з позовом позивач заявив до стягнення 19034,23грн. пені та 2304,88грн. інфляційних витрат, а в заяві про уточнення позовних вимог зменшив позовні вимоги до 16250,10грн. пені та 1492,35грн. інфляційних, тобто фактично відмовився від позовних вимог в цій частині.

Враховуючи те що, заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом, суд припиняє провадження по справі в цій частині відповідно до п.4 ст.80 ГПК України, відповідно до якого, господарський суд припиняє провадження у справі якщо, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ОЗОН" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ: 3291641, р/р 26002288160010 в АКЦ Комерційний банк "Базис", МФО 351760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЖІСТІК УКРАЇНА" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 20, кв. 43, код ЄДРПОУ: 32916416, р/р 26001124075500 в АКІБ "Укрсиббанк" МФО 351005) суму основної заборгованості у розмірі 45017,09грн., 1492,35грн. пені, 1260,48грн. інфляційні витрати, суму пені за прострочення оплаченої суми в розмірі 14757,75грн., 3% річних у розмірі 592,00грн., державне мито у розмірі 631,19грн. та 220,50грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі припинити в частині заявлених до стягнення пені у розмірі 2784,13грн. та 1044,4 грн. інфляційних витрат.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 07 червня 2010 року.