ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" червня 2010 р. Справа № 60/66-10
вх. № 1946/1-60
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
прокурора - Арсені О.В., посвідчення №59 від 07.08.2009р.
позивача - не з`явився
3-й особи - Горлач О.С., довіреність №3645/9/10-35 від 29.05.2009р.
відповідача - не з`явився
розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м.Харків
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шлях", смт. Пісочин
про стягнення 66259,99 грн.
ВСТАНОВИВ:
Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивача) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шлях" заборгованості з орендної плати у розмірі 46155,43 грн. В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті орендної плати за договорами оренди від 31.10.2005р., з урахуванням чого виникла заборгованість станом на 14.01.2010 р. у розмірі 45519,60 грн. та нараховано пеню у розмірі 635,83 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 березня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 06 квітня 2010 року о 10:40 годині та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова (61121, м. Харків, вул. Світла, 5).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 квітня 2010 року розгляд справи було відкладено на 19 квітня 2010 року о 12:20.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 квітня 2010 року розгляд справи було відкладено на 11 травня 2010 року о 11:20.
Прокурор 20 квітня 2010 року надав уточнення до позовної заяви (вх. №9009 від 20.04.2010р.), відповідно до яких збільшив розмір позовних вимог до 66259,99 грн., а саме просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 66259,99 грн. (65288,03 грн. основного боргу та 971,96 грн. пені), що виникла за період 01.04.2009 р. по 02.04.2010 р. на користь позивача на р/р 33218815700007, ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, одержувач УДК у Московському районі м.Харкова, код одержувача 24134596, код бюджетної класифікації 13050500.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 травня 2010 року уточнення позовних вимог (вх. №9009 від 20.04.2010р.) прокурора прийнято до розгляду та продовжено розгляд справи з їх урахуванням, розгляд справи №60/66-10 відкладено на "01" червня 2010 р. о 10:20.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 11 травня 2010 року строк вирішення спору було продовжено за межами 2-х місячного строку, встановленого ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України до 11 червня 2010 року.
Прокурор у судовому засіданні підтримує уточнені позовні вимоги, просить суд їх задовольнити, а також надав уточнення до позовної заяви (вх. №2089 від 12.05.2010р.), відповідно до яких, посилаючись на технічну помилку, прокурор просить суд замість вказаного р/р №33218815700007 Харківської міської ради, на який повинно бути стягнено з відповідача заборгованості з орендної плати, читати р/р №33211812700007 та замість коду бюджетної класифікації 13050500, слід читати 13050200.
Враховуючи, що згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає, що дані уточнення не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству, тому приймаються судом та суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.
Третя особа у судовому засіданні підтримує позовні вимоги прокурора, та пояснила, що на час розгляду справи відповідачем заборгованість не сплачена.
Позивач та відповідач у призначене судове засідання не з`явились, витребувані попередньою ухвалою суду документи не надали.
Позивач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102206653336.
До господарського суду Харківської області повернулись ухвали господарського суду Харківської області від 13 березня 2010 року, 06 квітня 2010 року, які були надіслані відповідачу на адресу: 62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Кільцева, 41 з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".
Ухвали господарського суду Харківської області від 19 квітня 2010 року та від 11 травня 2010 року, які були надіслані відповідачу за вищезазначеною адресою 21 квітня 2010 року та 13 травня 2010 року відповідно до господарського суду Харківської області не повернулись.
Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданої прокурором довідки Головного управління статистики у Харківській області № 46/2-3106 від 06.05.2010 року (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) станом на 06.05.2010 року, місцезнаходження відповідача – 62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Кільцева, буд. 41, саме на цю адресу надіслано ухвали суду.
Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.
Відповідач та позивач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника 3-ї особи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
31 жовтня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі (далі договір), що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” в державному реєстрі земель від 31 жовтня 2005 року за № 75271/05, у відповідності до умов якого позивач на підставі рішення ХХХІІІ сесії Харківської міської ради 4 скликання від 22.02.2005 року № 21/05 “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об’єктів” надав в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,6832 га, яка знаходяться за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 83Г, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 31.10.2005 р. Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено на період будівництва до 31.12.2007р. (але не пізніше прийняття об’єкту до експлуатації), на період експлуатації до 31.12.2030р.
Пунктом 9 вищенаведеного договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем (відповідачем) у грошовій формі на рахунок державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку за договором на період будівництва на 2005р. становить 1999,67 грн., на 2006р. - 2943,95 грн., з 2007 року 5554,63 грн.; на період експлуатації з 31.12.2007р. - 722,20 грн.
Відповідно до пунктів 10, 11 договору орендна плата за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст. 792 Цивільного кодексу України та ч.7 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про плату за землю" платежі за землю у вигляді земельного податку чи орендної плати зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до ст.ст. 14, 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.
Крім того, згідно п.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки комунальної власності).
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
В податковій декларації, долученої судом до матеріалів справи відповідачем було визначено податкове зобов'язання по орендній платі на 2009 рік в сумі 81699,96 грн.
Статтями 24, 35 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; спори пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.1.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Згідно п.16.1.1 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно п.16.1.2. ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Відповідно до п.16.4.1. ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається із матеріалів справи Орендар (відповідач) систематично порушував умови спірного договору щодо своєчасного внесення орендної плати за оренду землі, внаслідок чого станом на 02.04.2010 року у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за землю у сумі 65288,03 грн. та нараховано пеню в сумі 971,96 грн.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора в частині стягнення боргу по орендній платі підлягаються задоволенню повністю в сумі 65288,03 грн. та підлягають задоволенню повністю розмір пені в сумі 971,96 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 662,60 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 14, 20, 27 Закону України "Про плату за землю", ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", п.1.4. ч.1 ст.1, п.5.1 ст.5, п. 16.1.1. ст.16, п.16.1.2. ст.16, п.16.4.1. ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Прийняти уточнення до позовної заяви (вх. №2089 від 12.05.2010р.) до розгляду та продовжити розгляд справи з їх урахуванням.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шлях" (62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Кільцева, 41, р/р №26008027319 в АВУБ "Гранд", МФО 351607, ідентифікаційний код 30509043) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, пл. Конституції, 7, р/р №33211812700007, ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, одержувач УДК у Московському районі м.Харкова, код одержувача 24134596, код бюджетної класифікації 13050200, ідентифікаційний код 24134490) заборгованості з орендної плати у розмірі 65288,03 грн. та пені у сумі 971,96 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шлях" (62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Кільцева, 41, р/р №26008027319 в АВУБ "Гранд", МФО 351607, ідентифікаційний код 30509043) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 662,60 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шлях" (62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Кільцева, 41, р/р №26008027319 в АВУБ "Гранд", МФО 351607, ідентифікаційний код 30509043) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписано 07 червня 2010 року.
Судове рішення № 10054183, Господарський суд Харківської області було прийнято 01.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 60/66-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: