Рішення № 10054115, 25.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2010 р. Справа № 07/72-10

вх. № 2459/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Українська Аграрна Лізингова Компанія", м. Київ

до ТОВ "Агрофірма "Діброва", с. Тимченки

про стягнення 661590,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Аграрна Лізингова Компанія" звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва" (з врахуванням збільшення позовних вимог від 22.04.10 р.) 547512,66 грн., 15% річних в сумі 126902,92 грн., 56273,78 грн. пені та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № 535/ВК/20-08 від 28.08.08 р.

21.05.10 р. позивач надав пояснення, відповідно до яких підтримує позовні вимоги у редакції заяви про збільшення позовних вимог від 22.04.10 р. та просить стягнути з відповідача збитки в сумі несплачених коштів за товар в сумі 49860 євро, 15% річних в сумі 11556,59 євро та пеню в сумі 5124,65 євро з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення.

Сторони в призначене судове засідання не з'явились, відповідач відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 535/ВК/20-08 від 28.08.08 р. та додаток №1 до нього (а.с. 8-13), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) сільськогосподарську техніку (товар) у відповідності з додатком № 1 від 28.08.08 р. до даного договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму згідно умов даного договору.

Пунктом 2.2 вказаного договору встановлено що загальна сума договору складає 55400,00 євро, перерахованих за офіційним курсом Національного банку України на день зарахування коштів на рахунок продавця.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та поставив відповідачу вказаний товар, що підтверджується товарно - транспортною накладною 02 АБК від 10.10.08 р. (а.с. 14-15).

Відповідно до п. п. 4.1 та 4.2 вказаного договору, покупець зобов'язується сплатити 10% від загальної суми товару, що складає 5540,00 євро, перерахованих за офіційним курсом Національного банку України на день зарахування коштів на рахунок продавця, в строк до 02.09.08 р. Покупець зобов'язується сплатити 90 % від загальної суми товару, що складає 49860,00 євро, перерахованих за офіційним курсом Національного банку України на день зарахування коштів на рахунок продавця, в строк до 22.10.08 р.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином сплативши позивачу 28.08.08 р. лише 39642,00 грн., що становить 5540 євро станом на 28.08.08 р.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 22.10.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 535/ВК/20-08 від 28.08.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Частина 2 ст. 533 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до п. 14 постанови пленуму Верховного Суду України № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до повідомлення НБУ від 25.05.10 р. встановлено офіційний курс гривні до євро в розмірі 990.4497 грн. за 100 євро.

Станом на момент винесення рішення, відповідач 49860 євро (493838,22 грн. по курсу НБУ гривні до євро на 25.05.10 р.) заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, перевіривши нарахування заборгованості позивачем та враховуючи встановлений НБУ офіційний курс гривні до євро на 25.05.10 р., суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 493838,22 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає позовні

Згідно з п. 11.4 вказаного договору, у разі невиконання покупцем п.п. "а" п. 5.3 договору в частині проведення оплати товару, покупець сплачує пеню на користь продавця у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми прострочення платежу, за кожен день такого прострочення, а також 15% річних від суми боргу.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача та враховуючи встановлений НБУ офіційний курс гривні до євро на 25.05.10 р., суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 15% річних такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 114462,21 грн. та вимоги, в частині стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 50757,08 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються пропорційно на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимоги.

Керуючись ст. cт. 524, 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.2 ст. 533, ст. 536, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 624, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва" (вул. Миру, 21-в, с. Тимченки, Зміївський район, Харківська область, 63413, код ЄДРПОУ 33143671, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Аграрна Лізингова Компанія" (вул. Новопирогівська, 66, 4 поверх, м. Київ, 03045, код ЄДРПОУ 31245438, відомості про банківські рахунки відсутні) 493838,22 грн. заборгованості, 15% річних в сумі 114462,21 грн., 50757,08 грн. пені, 6590,06 грн. державного мита та 212,86 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 53674,44 грн. заборгованості, 5516,70 грн. пені та 155 річних в сумі 12440,71 грн., в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 28 травня 2010 року.