Рішення № 10053755, 21.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2010 р. Справа № 37/204-09

вх. № 6198/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - (відповідача за зустрічним позовом) - Захаров А.М. за довіреністю № 454 від 29.07.2009 р.

відповідача - (позивача за зустрічним позовом) - Осьмухін С.А. за довіреністю № 2 від 01.02.2010 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Гутянський елеватор", с. Губарівка

до ТОВ "Сінтал Агро Трейд", с. Олександрівка

про стягнення 97261,26 грн.

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", с. Олександрівка

до ТОВ "Гутянський елеватор", с. Губарівка

про визнання недійсними окремих частин договору

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 37/204-09.

Згідно первісного позову по справі ТОВ "Гутянський елеватор" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" на свою користь 97261,26 грн. штрафних санкцій відповідно до договорів зберігання с/г продукції № 102/1-х від 23.07.2008 р. та № 447/1-х від 27.03.2009 р. Також, просить суд вирішити питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог.

Згідно зустрічного позову по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" просить суд:

- визнати недійсним абзац перший підпункту 7.2 пункту 7 договору № 447/1-х складського зберігання сільськогосподарської продукції від 27.03.2009 р. в частині сплати 20% штрафу від вартості простроченого платежу;

- визнати недійсним абзац перший підпункту 7.2 пункту 7.2 пункту 7 договору № 447/1-х складського зберігання сільськогосподарської продукції від 27.03.2009 р. в частині сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Сторони до початку судового засідання призначеного на 19.05.2010 року, через канцелярію господарського суду 19.05.2010 р. за вх. № Д 542, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка господарським судом була задоволена.

У судовому засіданні призначеному на 19.05.2010 року було оголошено перерву до 21.05.2010 року о 12:00 год.

Представник ТОВ "Гутянський елеватор" у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник ТОВ "Сінтал Агро Трейд" у судовому засіданні позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав у повному обсязі, проти задоволення первісного позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

23.07.2008 р. між ЗАТ "Гутянський елеватор" (правонаступник - ТОВ "Гутянський елеватор") та ТОВ "Сінтал Агро Трейд" був укладений договір складського зберігання сільськогосподарської продукції № 102/1-х згідно якого строк зберігання продукції - 3000 тн. пшениці - до 01 березня 2009 року.

01.03.2009 р. між ТОВ «Сінтал Агро Трейд» та ЗАТ «Гутянський елеватор» була укладена додаткова угода № 2 до договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 102/1-х від 23.07.2008 р. згідно якої строк зберігання продукції (пшениці) був продовжений до 30 червня 2009 р.

Також, 27.03.2009 р. між ЗАТ "Гутянський елеватор" та ТОВ "Сінтал Агро Трейд" був укладений договір складського зберігання сільськогосподарської продукції № 447/1-х згідно якого строк зберігання продукції - 4000 тн. кукурудзі - до 30 червня 2009 року.

Відповідно до вказаних договорів ЗАТ «Гутянський елеватор» надав ТОВ «Сантал Агро Трейд» послуги по зберіганню, прийманню, очистці та сущці пшениці та кукурудзі.

Відповідно до п. 3.2.2. зазначених договорів, поклажодавець був зобов'язаний своєчасно розраховуватися за надані йому послуги з приймання, сушіння, очищення, зберігання, відвантаження та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням продукції, відшкодувати вартість складських документів.

Відповідно до п. 6.5. зазначених договорів, факт виконання послуг зерновим складом підтверджується наданими Актами виконаних робіт.

ЗАТ "Гутянський елеватор" під час розгляду справи збільшувалися позовні вимоги за первісним позовом та зазначалося про те, що заборгованість по оплати по договору № 447/1-х від 27.03.2009 р. (зберігання кукурудзі) складала - 268368,65 грн. (з ПДВ). Станом на 01.12.2009 р. на зберіганні ЗАТ "Гутянський елеватор" (відповідно до договору зберігання № 102/1-х від 23.07.2008 р.) знаходилася пшениці 6 класу урожаю 2008 року в заліковій вазі у кількості 704,814 тн (в фізичній вазі 734,380 тн) яка рахувалася за ТОВ "Сінтал Агро Трейд". Заборгованість по оплати по договору № 102/1-х від 23.07.2008 р. (зберігання пшениці) складала -141127,76 грн. (з ПДВ). Загальна сума основного боргу станом на 01.12.2009 р. складала 409 496,41 грн. (з ПДВ). Загальний розмір штрафних санкцій за порушення термінів оплати відповідачем нараховувався в сумі 97261,26 грн.

Однак, в процесі розгляду справи ЗАТ "Гутянський елеватор" були зменшені позовні вимоги у зв'язку з наступним.

ТОВ «Сінтал Агро Трейд» визнала первісний позов частково, про що їм було зазначено у відзиві на заяву про збільшення розміру позовних вимог, та станом на 02.02.2010 р. повністю сплатила основну заборгованість.

Основна заборгованість по оплати по договору № 447/1-х від 27.03.09 р. (зберігання кукурудзі) складала - 268368,65 грн. (з ПДВ).

Згідно банківський виписки № 995 від 18.01.2010 р. ТОВ «Сінтал Агро Трейд» перерахував кошті ЗАТ «Гутянский елеватор» за зберігання згідно договору № 447/1-х від 27.03.2009 року у суми 119695,53 грн., ПДВ 20 % - 23939,11 грн., всього - 143634,64 грн. Згідно банківський виписки № 998 від 20.01.2010 р. ТОВ «Сінтал Агро Трейд» перерахував кошті ЗАТ «Гутянский елеватор» за зберігання згідно договору № 447/1-х від 27.03.2009 року у суми 95833,33 грн., ПДВ 20 % - 19166,67 грн., всього -115000,00 грн.

Згідно банківський виписки № 999 від 21.01.2010 р. ТОВ «Сінтал Агро Трейд» перерахував кошті ЗАТ «Гутянский елеватор» за зберігання згідно договору № 447/1-х від 27.03.2009 року у суми 8111,67 грн., ПДВ 20 % -1622,34 грн., всього - 9734,01 грн.

Таким чином ЗАТ «Гутянский елеватор» було всього сплачено основної заборгованості по договору № 447/1-х від 27.03.2009 р. (зберігання кукурудзі) - 268368,65 грн.

Основна заборгованість по оплати по договору № 102/1-х від 23.07.08 р. (зберігання пшениці) станом на час подання заяви про збільшення розміру позовних вимог складала - 141127,76 грн. (з ПДВ). З урахуванням заборгованості на момент повного розрахунку (січень 2010 року), заборгованість складала 166578,95 грн.

Згідно банківський виписки № 993 від 18.01.2010 р. ТОВ «Сінтал Агро Трейд» перерахував кошті з ЗАТ «Гутянский елеватор» за зберігання згідно договору № 102/1-х від 23.07.2008 року у суми 117578,87 грн., ПДВ 20 % - 23515,77 грн., всього - 141094,64 грн.

Згідно банківський виписки № 994 від 18.01.2010 р. ТОВ «Сінтал Агро Трейд» перерахував кошті з ЗАТ «Гутянский елеватор» за зберігання згідно договору № 102/1-х від 23.07.2008 року рахунок 1054 від 28.12.2009 р. у суми 12725,60 грн., ПДВ 20 % -2545,12 грн., всього - 15270,72 грн.

Згідно банківський виписки № 1000 від 21.01.2010 р. ТОВ «Сінтал Агро Трейд» перерахував кошті з ЗАТ «Гутянский елеватор» за зберігання згідно договору № 102/1-х від 23.07.2008 року у суми 8511,32 грн., ПДВ 20 % -1702,27 грн., всього - 10213,59 грн.

Таким чином ЗАТ «Гутянский елеватор» було всього сплачено основної заборгованості по договору № 102/1-х від 23.07.2008 р. (зберігання пшениці) -166578,95 грн.

Станом на 02.02.2010 р. основна заборгованість по договорам № 447/1-х від 27.03.2009 р. (зберігання кукурудзі) та № 102/1-х від 23.07.2008 р. (зберігання пшениці була погашена повністю, в зв'язку з чим ЗАТ "Гутянський елеватор" в процесі розгляду справи були зменшені позовні до суми 97261,26 грн. штрафних санкцій відповідно до договорів зберігання с/г продукції № 102/1-х від 23.07.2008 р. та № 447/1-х від 27.03.2009 р.

Дана сума штрафних санкцій була нарахована ЗАТ "Гутянський елеватор" у зв'язку з тим, що п.п. 7.2. п. 7 договорів складського зберігання с/г продукції № 102/1-х від 23.07.2008 р. та № 447/1-х від 27.03.2009 р., було передбачено, що у разі несвоєчасної сплати поклажодавцем наданих зерновим складом послуг у термін, визначений п.6.2. даного договору, поклажодавець несе відповідальність, встановлену ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, та 20% штрафу від вартості простроченого платежу. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання договірних зобов'язань.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Виходячи із змісту ст. 549 Цивільного кодексу України, штраф - є неустойка, що однократно обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України), то пеня - є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Тобто, як штрафом, так і пенею, а не виключно одним із цих засобів (законодавством не передбачено заборони застосовування одночасно декілька засобів забезпечення позову, наприклад, поруки і неустойки одночасно).

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

За вимогами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Разом з цим господарський суд зазначає, що договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд. У нашому випадку, сторони в підпункту 7.2 пункту 7 договору № 447/1-х складського зберігання сільськогосподарської продукції від 27.03.2009 р. визначили, що у разі несвоєчасної сплати поклажодавцем наданих зерновим складом послуг у термін, визначений п.6.2. даного договору, поклажодавець несе відповідальність, встановлену ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, та 20% штрафу від вартості простроченого платежу. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання договірних зобов'язань.

Отже, умови договору щодо застосування неустойки та їх розміру є правомірними і підлягають застосуванню на підставі положень ст. 611 Цивільного кодексу України, оскільки сторони договору визнали їх розумними та справедливими та погодились їх виконувати. Також, не виникає сумнівів щодо можливості за невиконання грошового зобов'язання застосовувати саме штрафу, оскільки відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, у тому числі грошового.

Приймаючи до уваги вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Сінтал Агро Трейд" за зустрічним позовом є безпідставними та необґрунтованими в зв'язку з чим в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити повністю.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене та враховуючи умови договорів, зокрема п.п. 7.2. п. 7 договорів, перевіривши нарахування позивачем за первісним позовом пені та штрафу, господарський суд визнає позовні вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 15361,98 грн. пені та 81899,28 грн. штрафу, в зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.

За таких обставин суд зазначає, що первісний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Стосовно вирішення питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита позивачу за первісним позовом у зв'язку із зменшенням ним позовних вимог за первісним позовом господарський суд зазначає, що враховуючи те, що з вини відповідача за первісним позовом спір за первісним позовом було доведено до суду, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 5067,58 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" (62214, Харківська область, Золочівський район, село Олександрівка, вул. Набережна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33817183, п/р 26004996105315 в філії ЗАТ ПУМБ міста Харкова, МФО 350385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гутянський елеватор" (62132, Харківська область, Богодухівський район, с. Губарівка, вул. Гутянська, 91А, код ЄДРПОУ 31834605, р/р 26009710001527 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) 97261,26 грн. штрафних санкцій відповідно до договорів зберігання с/г продукції № 102/1-х від 23.07.2008 р. та № 447/1-х від 27.03.2009 р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" (62214, Харківська область, Золочівський район, село Олександрівка, вул. Набережна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33817183, п/р 26004996105315 в філії ЗАТ ПУМБ міста Харкова, МФО 350385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гутянський елеватор" (62132, Харківська область, Богодухівський район, с. Губарівка, вул. Гутянська, 91А, код ЄДРПОУ 31834605, р/р 26009710001527 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) - 5067,58 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя

Рішення підписано 26.05.2010 року