Ухвала суду № 100535090, 22.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2021 року Київ № 320/13158/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Корнієнка Андрія Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протипраними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

20.10.22021, до суду звернувся адвокат Корнієнко А.А. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати їй з 17.07.2018 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному ст.39 ЗУ "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату з 17.07.2018 ОСОБА_1 підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання ст.ст. 160-161 КАСУ, суд констатує її невідповідність нормам процесуального закону та вважає за необхідне залишити позов без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому: обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, часу та підстав взяття її на облік як пенсіонерки з представленням довідки про взяття на облік та копії розпорядження про призначення пенсії; надання обгрунтованого розрахунку суми, на виплату якої претендує заявниця із визначенням всіх її складових та представленням документів, які підтверджують кожну складову розрахунку та методики здійсненого обчислення, в тому числі із визначенням розрахункової величини суми витрат, відповідно до ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; копію витягу з Реєстру застрахованих осіб; загального розміру підвищення до пенсії, призначеного ЗУ "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" станом на день звернення до суду; викладення фактичних обставин роботи заявниці в зоні відчуження, що дає їй право на отримання доплат, із представленням доказів про роботу (проживання) в зоні відчуження.

До позовної заяви приєднано клопотання адвоката Корнієнка А.А. про поновлення строку звернення до суду, у якому він, з посиланням на постанови Верховного Суду у справах №635/7878/16-а, К/9901/17592/18 та К/9901/17591/1, просить пропущений заявницею строк звернення до суду поновити.

Перевіривши доводи клопотання та подані документи, суд дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання, з огляду на таке:

відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАСУ, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАСУ передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у частині 2 статті 122 КАСУ, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивачки з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

У зв`язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України від 17 липня 2018 року №6-р/2018, позивачка має право на доплату (підвищення) до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже, отримавши статус непрацюючої пенсіонерки, вона получила право на доплату (підвищення) до пенсії як особа, яка проживає на території радіоактивного забруднення. Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивачка звернулась до суду, виникли у період з 17.07.2018, водночас позов подано до суду 20.10.2021, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України, більше ніж на два роки.

Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії та чи був здійснений її перерахунок, які складові пенсія включає, як обрахована та, на підставі яких нормативно-правових актів, був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Водночас, представник позивачки у заяві про поновлення строку вказує, що виплата доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру здійснюється щомісячно і ця виплата повинна проводитись без обмеження будь-яким строком, тому відповідач самостійно, з 17.07.2018, повинен був відновити виплату та нарахування доплат заявниці.

У звязку з цим, суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 справі відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження N К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, вказавши, "...що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою".

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі № 127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами" і такі докази суду надані не були, тому суд констатує пропущення заявницею строку звернення до суду з даним позовом.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачкою суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, позивачка повинна подати клопотання, в якому вказати інші, документально обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності його пропуску. Пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали особисто ОСОБА_1 з`ясувати у 2017 році при неотриманні доплати до пенсії у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 КАС України.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головнеого управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.