Рішення № 10052748, 31.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2010 р.Справа № 4/33-526

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" вул. Кардинала Й.Сліпого, 8, м. Тернопіль

до Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Брикса Андрій Олегович (розпорядник майна) вул. Кн. Острозького, 60/17, м. Тернопіль           

про стягнення 5495,22 доларів США, що еквівалентно 43 687 грн. 55 коп.

За участю представників сторін:

позивача: головний юрисконсульт - Зіневич В.Б. (довіреність № 12/10 від 18.03.10 р.)

відповідача: не з’явився

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з’явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" вул. Кардинала Й.Сліпого, 8, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача –Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Брикси Андрія Олеговича (розпорядник майна) вул. Кн. Острозького, 60/17, м. Тернопіль про стягнення 5 065,15 доларів США, що еквівалентно 40 268 грн. 44 коп.

15.04.2010р. представник позивача супровідним листом № 1566 від 15.04.2010р. долучив до матеріалів справи: довідку з Державного казначейства № 846 від 13.04.2010р. про зарахування в дохід Державного бюджету державного мита в сумі 402 грн. 68 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 1 від 25.03.2010р.; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження позивача у ньому станом на 01.04.2010р.

13.05.2010р. представник позивача подав заяву № 1978 від 13.05.2010р. про уточнення позовних вимог посилаючи при цьому на те, що заборгованість по кредиту в розмірі 64597, 44 дол. США, що еквівалентно 516611, 56 грн., яка визнана відповідачем та підтверджена рішенням суду, не погашена, тому за період після порушення провадження у справі про банкрутство, тобто з 10 липня 2009 р. по 24.02.2010р., банком нараховані відсотки за користування кредитом в сумі 5495, 22 дол. США, що еквівалентно 43687, 55 грн.

Ухвалою господарського суду № 4/33-526 від 13.05.2010р. заява позивача № 1978 від 13.05.2010р. про уточнення позовних вимог, оцінена судом як заява про збільшення позовних вимог, прийнята судом і відповідно позов розглядається з її врахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 31.05.2010р., позовні вимоги підтримав.

Відповідач і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відзив на позов суду не подали, участь уповноважених представників в судовому засіданні, яке відбулося 31.05.2010р., не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою від 13.05.2010р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 2828341 та № 1828333 , вручені їх представникам 20.05.2010р. та 21.05.2010р.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 08.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” (яке було замінено на Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” відповідно до нової редакції статуту, зареєстрованої 05.11.2009р. за номером 10701050027010012) (надалі - Кредитор) та Державним підприємством “Ковалівський спиртовий завод” (надалі - Позичальник) укладено кредитний договір № 010/09-01/386/06, згідно з умовами якого кредитор зобов’язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію (надалі - кредит) у сумі 195000 (сто дев’яносто п’ять тисяч) доларів США. 00 центів терміном до 07 грудня 2007 року із сплатою за користування кредитними коштами процентів в розмірі 13, 5 відсотків річних (п. 1.1 договору);

- відповідно до п. 2.1. договору – кредитні кошти призначені для придбання сировини, матеріалів, оплати за енергоносії та поповнення обігових коштів;

- згідно з умовами п. 3.1 договору – кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання строковості, повернення та плати за користування;

- позичальник зобов’язався використовувати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених цим договором (п. 6.1 договору);

- договір набуває чинності з дати його укладення та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені) (п. 9.1. договору).

Відповідно до вимог ст. ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Між сторонами у справі виникли зобов’язання за договором кредиту, згідно якого, та в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Із норм статті 1048 Цивільного кодексу України випливає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.02.2008р. у справі № 1/96-5210 з Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод” (юридична адреса: с. Ковалівка Монастирського району Тернопільської області, код 00375059, р/р № 260044736 в Тернопільській обласній дирекції Райффайзен Банк Аваль" МФО 338501) стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, вул. Лєскова, 9, м. Київ; ідентифікаційний код 14305909; кореспондентський рахунок № 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку України, м Київ, МФО 300001 в особі Тернопільської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, вул. Кардинала Й. Сліпого, 8, м. Тернопіль; ідентифікаційний код 21139067; розподільчий рахунок № 2909116351 в Тернопільській обласній дирекції відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Тернопіль, МФО 338501 заборгованість в сумі 168 618 (сто шістдесят вісім тисяч шістсот вісімнадцять) доларів США 42 центи, що еквівалентно 851 523 (вісімсот п'ятдесят одна тисяча п’ятсот двадцять три) грн. 02 грн., 10 044 (десять тисяч сорок чотири) грн. 45 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять гривень) 00 копійок в повернення сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Позивач стверджує, що відповідач рішення господарського суду Тернопільської області № 1/96-5210 від 28.02.2008р. виконав частково, допустивши прострочену заборгованість по кредиту в сумі 64597, 44 доларів США (що згідно курсу НБУ становить 516611, 56 гривень).

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10 липня 2009р. за заявою ДП "Ковалівський спиртовий завод" порушено провадження у справі № 15/Б-1176 про визнання його банкрутом в порядку ст. ст. 11, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07 серпня 2009р. введено процедуру розпорядження майном боржника - ДП "Ковалівський спиртовий завод", призначено розпорядником майна –Бриксу Андрія Олеговича, вул. Кн. Острозького 60/17, м. Тернопіль, ліцензія серії АВ № 158332, видана Державним департаментом з питань банкрутства 25.10.2006р.

15 серпня 2009 року в газеті "Урядовий кур'єр" №148 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі № 15/Б-1176 про банкрутство ДП "Ковалівський спиртовий завод".

Статтею 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2010р. включено в Реєстр вимог кредиторів по справі № 15/Б-1176 відносно Державного підприємства “Ковалівський спиртовий завод”, с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області , код 00375059 –Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, від імені якого діє Тернопільська обласна дирекція “Райффайзен Банк Аваль”, вул. Кардинала Й. Сліпого, 8 , м. Тернопіль: 64597, 44 доларів США неповернутого кредиту, 6097, 48 доларів США процентів за користування кредитом, 3900 дол. США пені за порушення терміну повернення кредиту та 1124, 37 доларів США пені за порушення термінів сплати процентів за користування кредитом (черговість задоволення грошових вимог кредитора: перша).

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори –це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника, поточні кредитори –це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно п. 8.6. Рекомендацій Вищого господарського суду № 04-5/1193 від 04.06.2004р. “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”” суддя, який розглядає справу про банкрутство, відмовляє у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються за зобов’язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження. Така відмова не позбавляє кредитора права звернутися з позовною заявою до боржника у загальному порядку.

Надіслані 05.03.2010р. Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" на адресу Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області та розпорядника майна - Брикси Андрія Олеговича претензії № 950 від 04.03.2010р. з вимогою в 10-денний термін оплатити заборгованість по нарахованих після порушення провадження у справі про банкрутство та несплачених відсотках, залишені ними без відповіді та задоволення.

Як свідчать подані позивачем докази, заборгованість відповідача по процентах за користування кредитними коштами за період з 10.07.2009р. по 24.02.2010р. (тобто після порушення провадження у справі про банкрутство) згідно розрахунку становить 5495, 22 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 43 687, 55 грн. (з врахуванням заяви позивача № 1978 від 13.05.2010р. про уточнення позовних вимог).

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості по процентах за користування кредитними коштами чи заперечень з приводу заявленого позову, а відтак позовні вимоги про стягнення Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області – 5495, 22 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 43 687, 55 грн.) процентів за користування кредитними коштами підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами і неоспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області, ідент. код 00375059:

- на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" вул. Кардинала Й.Сліпого, 8, м. Тернопіль, ідент. код 21139067 – 5495 (п’ять тисяч чотириста дев’яносто п’ять) доларів США 22 центи (що згідно курсу НБУ складає 43687 (сорок три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 55 коп.) процентів за користування кредитними коштами, 436 (чотириста тридцять шість) грн. 88 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "10" 06 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя