Рішення № 100527222, 22.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2021 року Справа № 480/5240/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5240/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладену у формі листа від 12 квітня 2021р. вих.№1800- 0306-8/19304 щодо проведення нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», обчисленої в мінімальному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця з урахуванням довідок, виданих Виконавчим комітетом Лебединської міської ради Сумської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/954 з урахуванням вже проведених виплат.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що у квітні 2021р. відповідачем було надано позивачу лист від 12 квітня 2021р. вих.№ 1800-0306-8/19304, в якому останній вказав, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021р. по справі №480/5442/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області до стажу державної служби були зараховані періоди роботи: з 05 травня 1974р. по 04 травня 1976р. служба в Радянській армії: з 04 липня 2001р. по 30 квітня 2016р. на посаді сільського голови Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області та переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», обчислену в мінімальному розмірі без врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 15 липня 2020р. за №253, 254, виданих виконавчим комітетом Курганської сільської ради, оскільки вони не є заробітною платою особи, віднесеною до відповідних категорій державної служби. При цьому позивач зазначає, що при обчисленні його пенсії відповідачем також не були враховані подані ним довідки від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/954. Позивач не погоджується з таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладеним у листі від 12 квітня 2021р. вих.№ 1800-0306-8/19304 щодо проведення нарахування йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», обчисленої в мінімальному розмірі без врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, вважає його протиправним та таким, що порушує його права на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача. Крім того даною ухвалою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області надати суду належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

На виконання вимог суду представником відповідача було надано суду належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 . Проте вони не містили довідок, виданих Виконавчим комітетом Лебединської міської ради Сумської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/954, а також довідки від 15.07.2020 року № 254, виданої виконавчим комітетом Курганської сільської ради, у зв`язку з чим ухвалою Сумського окружного адміністративного суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії вище зазначених довідок, а також додаткові пояснення щодо того, чи надавалися зазначені довідки позивачем Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області та чи враховувалися вони при обрахунку його пенсії.

Представником відповідача було надано суду клопотання про долучення доказів у справі з копіями матеріалів пенсійної справи позивача, в якому, зокрема, зазначено, що довідки від 12.02.2021 року вих.№02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/954 відсутні в матеріалах пенсійної справи (а.с. 79).

Судом було направлено запит до ОСОБА_1 з вимогою надати докази подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області довідок від 12 лютого 2021р. вих. №02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих. №02-18/954 для обчислення розміру пенсії (а.с. 87).

Представником позивача було надано суду відповідь на запит, в якій зазначено, що довідки від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/954 подавалися до матеріалів пенсійної справи безпосередньо самим позивачем ОСОБА_1 нарочно, але відмітки про їх отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області на примірнику копій таких довідок, що залишилися у позивача посадовими особами відповідача не проставлялися. А відтак позивач не має можливості надати до суду докази подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області довідок від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/954 (а.с. 89).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 20.07.2020 року про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 72).

Листом від 04.08.2020 № 58162 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було відмовлено у задоволенні заяви позивача, оскільки станом на 01.05.2016 він не обіймав посаду державної служби та не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців (а.с. 21).

Не погодившись з такою відмовою позивач оскаржив її до суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 року по справі № 480/5442/20 визнати протиправною та скасовано відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладену у формі листа від 04 серпня 2020р. вих. №58162, у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на державній службі періоди роботи: з 05.05.1974 по 04.05.1976 служба в Радянській армії; з 04.07.2001 по 30.04.2016 на посаді сільського голови Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 20.07.2020 (а.с. 22-25).

В подальшому листом від 12.04.2021 року № 1800-0306-8/19304 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №480/5442/20 до стажу роботи на держаній службі зараховані періоди роботи: з 05.05.1974 по 04.05.1976 служби в Радянській армії, з 04.07.2001 по 30.04.2016 на посаді сільського голови Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області та переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, обчислену в мінімальному розмірі без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 15.07.2020 за №253, 254, виданих виконавчим комітетом Курганської сільської ради, оскільки вони не є заробітною платою особи, віднесеної до відповідних категорій посад державної служби. Розмір призначеної пенсії з 20.07.2020 склав 1712,00 грн., з 01.12.2020 - 1769,00 грн. Оскільки розмір пенсії визначений за Законом України “Про державну службу” є недоцільним, тому виплата пенсії проводиться у попередньо визначеному розмірі згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (а.с. 29).

Як зазначає позивач у позовній заяві, оскільки відповідачем при визначенні розміру його пенсії не були також враховані подані ним довідки від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/954, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Конституційний Суд України в пп.3.6 п.3 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття “охоронюваний законом інтерес” у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям “права” має один і той же зміст.

У вказаній справі Конституційний Суд України вирішив, що поняття “охоронюваний законом інтерес”, що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям “права”, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Також вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в п.4.1 рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав або інтересів позивача на момент його звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення “Аксу проти Туреччини” [Aksu v. Turkey] пункт 50; “Берден” [Burden v. the United Kingdom] пункт 33; “Тенасе проти Молдови” [Tгnase v. Moldova]).

Отже, наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, без реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах, тільки тому, що заявник вважає, що начебто певні обставини впливають на його правове становище. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином, враховуючи положення зазначених норм законодавства, особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом має довести наявність порушення оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкту владних повноважень саме її прав, свобод або законних інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верходного суду від 20.02.2019 року по справі № 522/3665/17.

Суд зазначає, що в даному випадку позивач оскаржує відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладену у формі листа від 12 квітня 2021р. вих.№1800-0306-8/19304 щодо проведення нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», обчисленої в мінімальному розмірі та просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця з урахуванням довідок, виданих Виконавчим комітетом Лебединської міської ради Сумської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/954 з урахуванням вже проведених виплат.

Проте суд зазначає, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 12 квітня 2021р. вих.№1800-0306-8/19304 містить повідомлення щодо виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 року по справі № 480/5442/20, та в даному листі зазначено, що пенсія обчислена в мінімальному розмірі без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 15.07.2020 за №253, 254, виданих виконавчим комітетом Курганської сільської ради, оскільки вони не є заробітною платою особи, віднесеної до відповідних категорій посад державної служби.

При цьому позивач не заперечує проти неврахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області при обчисленні розміру його пенсії довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 15.07.2020 за №253, 254, виданих виконавчим комітетом Курганської сільської ради. Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем при обчисленні розміру його пенсії не були також враховані подані ним довідки від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/954.

Проте з матеріалів справи судом встановлено, що в розписці-повідомленні, яка була складена під час подання позивачем заяви від 20.07.2020 року про перехід з пенсії на пенсію, відсутні відомості щодо подання позивачем разом із даною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області довідок, виданих Виконавчим комітетом Лебединської міської ради Сумської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/954 (а.с. 74). При цьому у клопотанні про долучення доказів у справі, представник відповідача також зазначив, що довідки від 12.02.2021 року вих.№02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/954 відсутні в матеріалах пенсійної справи (а.с. 79).

На вимогу суду, позивачем також не було надано суду доказів щодо подання ним вище зазначених довідок до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

А отже з матеріалів справи суд не вбачає наявності факту порушення прав або інтересів позивача шляхом неврахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області при обчисленні розміру пенсії позивача при переведенні з пенсії на пенсію довідок, виданих Виконавчим комітетом Лебединської міської ради Сумської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12 лютого 2021р. вих. № 02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих. № 02-18/954, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували подання зазначених довідок позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

У даному спорі позивачем та представником позивача не наведено обґрунтованих мотивів та не надано відповідних доказів щодо порушення прав або інтересів позивача.

А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Разом з тим, оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладену у формі листа від 12 квітня 2021р. вих.№1800-0306-8/19304 щодо проведення нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», обчисленої в мінімальному розмірі та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця з урахуванням довідок, виданих Виконавчим комітетом Лебединської міської ради Сумської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/953 та від 12 лютого 2021р. вих.№02-18/954 з урахуванням вже проведених виплат – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек