Ухвала суду № 100523863, 22.10.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9584/21

Провадження № 1-кп/727/433/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань Івасишин О.І.

сторін кримінального судового провадження:

прокурора Воловідник Р.

захисника Іліє П.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання обвинувальний акт, в рамках кримінальних проваджень, № 12021262020000902 від 11.04.2021 р. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, - В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді перебуває обвинувальний акт, в кримінальному провадженні за № 12021262020000902 від 11.04.2021 р. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.

За даними реєстрів матеріалів досудового розслідування і відповідних розписок ОСОБА_1 було вручено копію обвинувальних актів.

Справу передано на розгляд судді, в порядку визначеному ст. 35 КПК України.

Відповідно до ухвали суду від 06.10.2021 року справу призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

В сторін підготовчого кримінального судового провадження з`ясовано, що угоди між прокурором та обвинуваченим, а також між обвинуваченим і потерпілими про визнання винуватості чи про примирення не укладено. Підстав для закриття або зупинення кримінального провадження немає. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України. Справа підсудна Шевченківському районному суду м. Чернівці. Порушень вимог закону, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначено до судового розгляду не встановлено.

Суд, заслухавши думку прокурора Воловідника Р., думку потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , думку обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника Іліє П.М. про можливість призначення наведеного вище кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, вважає можливим призначити справу до судового розгляду, у відкрите судове засідання, одноособово суддею, з викликом в судове засідання сторін кримінального судового провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурором Воловідником Р. заявлено клопотання про застосування на даній стадії процесу до ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Мотивує доводи клопотання тим, що ОСОБА_1 , органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України.

Посилаються в клопотанні на те, що відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та які виправдовують необхідність застосування до ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і такі, що зумовлені необхідністю запобіганням спробам - переховуватися від суду, як на території України, так і за її межами із урахуванням тяжкості вчинених злочинів та передбаченого у разі засудження суворого покарання; - незаконно впливати на потерпілих, свідків, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти нові кримінальні правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, його соціальних зв`язків, того, що раніше ОСОБА_1 притягувався до кримінальної відповідальності. Просить, клопотання задовольнити.

Заслухавши доводи сторони обвинувачення прокурора, доводи з`явившихся в засідання потерпілих, відповідно які не заперечували щодо заявленого клопотання прокурором, думку обвинуваченого і в його інтересах захисника, які також проти клопотання не заперечували, суд зважає на наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України (справа № 1 – 28/1-р-2017) від 23.11. 2017 року визначено, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

З огляду на викладене та зважаючи на положення частини другої статті 29 Конституції України, Конституційний Суд України вважав, що слід визначити такі обов`язкові вимоги до правомірного арешту або тримання під вартою: по-перше, арешт чи тримання під вартою має здійснюватися виключно на підставі належним чином вмотивованого рішення суду; по-друге, підстави та порядок застосування цих запобіжних заходів мають бути визначені в законі та повинні відповідати конституційним гарантіям справедливої судової процедури та принципу верховенства права. Право на свободу та особисту недоторканність, як і будь-яке інше право, потребує захисту від свавільного обмеження, для чого вимагається періодичний судовий контроль за обмеженням чи позбавленням свободи та особистої недоторканності, що має здійснюватися у визначені законом часові інтервали. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 Кодексу).

Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців і дана норма закону, регламентується, виключно порядком дій щодо пропозиції сторонам надати свої клопотання, зокрема клопотання сторони обвинуваченого, захисту.

Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується, тощо.

Судом встановлено, що 03.09.2021 року, слідчим суддею Першотравневого районного суду м. Чернівці під час досудового розслідування до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 02.11.2021 року.

30.09.2021 року ОСОБА_1 , було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України

Законодавцем визначено, щодо обґрунтованості підозри, суд зобов`язаний встановити під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з рішенням ЄСПЛ (за скаргою № 35615/06 від 13.11.2007 року), по справі «Чеботарі проти Молдови», п. 48, «…вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри…». Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К.Ф. проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Окрім наведеного, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України", згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення….. Рішення ЄСПЛ (за скаргою № 26772/95 від 6 квітня 2000 року) по справі «Лабіта проти Італії», п. 152 визначає, що «…відповідно до практики Суду, на питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно…; передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення…». Рішенням, у справі «Москаленко проти України»; визначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи і в яких визначено, що суворість покарання, яке може бути призначено…., є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, ризики, які були враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу до останнього, на даний час не змінилися. Зокрема, із врахуванням досліджених матеріалів щодо обвинуваченого, останньому пред`явлено обгрунтовану підозру у вчиненні вказаних злочинів; на думку суду наявним є ризики, а саме - переховування ОСОБА_1 від суду, ризик впливу у разі перебування на волі на потерпілих, свідків, які в судовому засіданні безпосередньо допитані не були, вчинення іншого кримінального правопорушення, а отже, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання вказаних ризиків. Судом, при цьому, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченого за станом здоров`я чи потреби в отриманні медичної допомоги, а тому враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, наведену вище практику Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 суд вважає за доцільне застосувати до останнього запобіжний захід, термін дії якого спливає 02.11.2021 року, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України. Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, враховуючи обставини кримінального провадження, особу ОСОБА_1 суд, вважає, за можливе визначити останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначаючи розмір застави, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України, суд бере до уваги обставини кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_1 , його матеріальний стан та вважає за необхідне визначити розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.

Крім цього, застосовуючи до ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути як обвинуваченим, так і іншої особою (заставодавцем) суд вважає, за можливе, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_1 ряд обов`язків.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 284, 314 -316; 176-178, 183, 199, 331 ч.3 КПК України, суд ПОСТАНОВИВ:

Кримінальні провадження, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань зокрема, за № 12021262020000902 від 11.04.2021 р. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду, одноособово суддею, у відкрите судове засідання на 28 жовтня 2021 року на 14.00 годин, в приміщенні Шевченківського районного суду м. Чернівці, залі судових засідань, про що повідомити сторін кримінального судового провадження.

В судове засідання підлягають виклику: сторона обвинувачення – прокурори, потерпілі, згідно списку доданого відповідно, до обвинувального акту; сторона захисту – захисник в інтересах обвинуваченого та в судове засідання підлягає конвоюванню з ДУ Чернівецька виправна установа № 33 в суд, через конвойну роту – ІТТ ГУНП в Чернівецькій області обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Явку сторін кримінального судового провадження, визнати в судове засідання обов`язковою.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, терміном дії до 20 грудня 2021 року. Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 42.000 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною першою вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого фактичного місця проживання,

- не спілкуватися з потерпілими, свідками.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20.12. 2021 року.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, ОСОБА_1 , зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити до ДУ Чернівецька виправна установа № 33, для виконання.

Ухвала суду підлягає оскарженню до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя Слободян Г.М.