Постанова № 100523859, 14.09.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7759/21

Провадження № 2-а/727/89/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі головуючого судді Слободян Г.М., за участю секретаря судового засідання Дячук І.М., розглянувши справу адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 до Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради (юридична адреса: м. Чернівці вул.. Героїв Майдану, 7); Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 36068147; юридична адреса: м. Чернівці Центральна площа,1), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – інспектор з паркування Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради Яворський О. (адреса місця знаходження: м. Чернівці вул.. Героїв Майдану, 7) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивачем ОСОБА_1 подано до суду позов до Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради; третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – інспектор з паркування Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради Яворський О.

Аргументує позовні вимоги тим, що 17 липня 2021 року він отримав лист від Заставнівського відділу ДВС, де на конверті, був зазначений адресат: « ОСОБА_2 », по-батькові адресата « ОСОБА_3 » закреслено та дописано « ОСОБА_4 ». З вказаного листа він також дізнався про відкрите виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого документу – постанови винесеної інспектором з паркування Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради Яворським О., тобто дізнався про те, що є боржником у вказаному виконавчому провадженні щодо стягнення штрафу в розмірі 510 грн. на підставі постанови №20200206154405029, і що йому необхідно сплатити вказаний штраф, а також сплатити виконавчий збір. Вказує, що про існування постанови про адміністративне правопорушення дізнався лише із відповіді на адвокатський запит від 04 серпня 2021 року.

Посилається на те, що після ознайомлення з постановою вбачається, що інспектором з паркування Яворським О. розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою Чернівецька області, Заставнівський район, с. Горошівці та суть адміністративного правопорушення зазначеного в постанові полягала в тому, що 06 лютого 2020 року в м.Чернівці, вул. Грушевського, 8 о 15:46 водій транспортного засобу «Volkswagen» модель «Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 скоїв порушення правил стоянки, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил зупинки, стоянки (4.1 ст. 122 КУпАП).

Вважає що на підставі наведеної вище постанови визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. Не заперечує, що являється власником вказаного вище транспортного засобу, але він у зазначений час будь-яких порушень ПДР України не вчиняв. Оскаржуєму постанову вважає такою, що винесення з порушенням вимог чинного закону. Відомості та докази про те, що він отримував чи відмовився від отримання рекомендованого листа з постановою відсутні, тобто на його думку, інспектором з паркування належним чином не було проінформовано його про винесення постанови, що суттєво порушило його права, визначені законодавством. Вважає, що по суті він був позбавлений можливості оскаржити винесену в строки визначені КУпАП, оскільки вона не була йому в передбаченому Законом порядку направлена та вручена.

Просить, поновити йому строк для оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення від 18.02.2021р.; скасувати постанову та закрити провадження в справі, стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Відповідачами – Управлінням порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради, Чернівецькою міською радою відповідно відзиву на позов в суд не подано. Від третьої особи - інспектора з паркування Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради Яворського О. заперечень проти позову не надано.

Рух справи та позиція сторін

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , в його інтересах представник, адвокат Венерський О. не з`явилися, останніми подано суду заяву про розгляд справи за їх відсутності; позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради та Чернівецької міської ради будучи належним чином повідомленими про день час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися та відомостей про поважні сит причин неявки, суду не повідомили.

Третя особа що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - інспектор з паркування Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради Яворський О. в судове засідання не з`явився, клопотань або заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи постанова про накладання адміністративного стягнення прийнята 18.02.2020 року (а.с.18); копію постанови позивачем було отримано 04.08.2021 року (а.с.9).

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2021 року вбачається, що підставою до його відкриття послужила постанова № 20200206154405029 від 10.02.2020року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10). На підставі цієї постанови ОСОБА_2 було визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення передбачено ч.1 ст. 122 КупАП та накладено штраф у розмірі 255.00 грн.(а.с. 10, 11,16) Копія постанови про відкриття провадження позивачу ОСОБА_6 не було направлено державним виконавцем. За з`ясованих судом обставин, вказану постанову державного виконавця позивач отримав на запит його представника, адвоката Венерського О. (а.с.12-14).

Суд вважає, що за таких обставин заява про поновлення строку на оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення підлягає поновленню.

З`ясувавши обставини щодо наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, повноважень відповідачів, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови № 20200206154405029 від 10.02.2020року головним спеціалістом - інспектором з паркування Управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради Яворським О. було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою Чернівецька області, Заставнівський район, с. Горошівці та суть адміністративного правопорушення зазначеного в постанові полягала в тому, що 06 лютого 2020 року в м.Чернівці, вул. Грушевського, 8 о 15:46 водій транспортного засобу «Volkswagen» модель «Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 скоїв порушення правил стоянки, порушення вимог дорожніх знаків Даною постановою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_2 у вигляді штрафу в сумі 255 гривень (а.с.18,19). Разом з цим, вірним є прізвище ім`я та по батькові – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 37-39). Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та ін.

У відповідності до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до Примітки до ст. 122 КУпАП суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

На підставі ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за яким зареєстрований транспортний засіб, - особи, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа – ОСОБА_7 , позивач у справі, встановлена за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів (власник транспортного засобу). До Єдиного державного реєстру транспортних засобів не внесено відомостей щодо належного користувача або користувачів вищевказаного транспортного засобу.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Відповідно до ст. 280 КУпАП особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу. На підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих а автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Враховуючи наведене, у спірних правовідносинах протокол про адміністративне правопорушення не складається, а присутність правопорушника не є обов`язковою.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, частинами першою і третьою статті 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради було уповноважено інспектора з паркування Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Чернівецької міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 і ч. 3 ст. 122 КУпАП у частині порушень правил зупинки, стоянки транспортних засобів та ч. 1 і ч. 2 ст. 152-1 КУпАП, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), у межах відповідного населеного пункту.

Згідно постанови КМУ № 833 від 10.11.2017 року «Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі», системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі є взаємопов`язана сукупність технічних засобів (приладів контролю), програмних і апаратних засобів обробки отриманих за допомогою технічних засобів (приладів контролю) інформаційних файлів та метаданих, обміну з використанням телекомунікаційних мереж інформацією, необхідною для реалізації організаційних і процесуальних заходів під час здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, що функціонує в єдиній інформаційній системі МВС. Оцінюючи надані докази в сукупності, суд приходить до наступного.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють ПДР України.

Відповідно до п. 8.1, 8.2 ПДР, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією. Згідно п. 8.4 "в" ПДР, дорожні знаки поділяються на групи, серед яких заборонні знаки, що запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Відповідно до п.3.34 знак «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Дія знаку не поширюється: на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами; за наявності під ним таблички 7.18 Табличка 7.18 "Крім інвалідів" на водіїв з інвалідністю, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком Розпізнавальний знак "Інвалід" «Водій з інвалідністю», на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності документів, що підтверджують інвалідність пасажира (крім пасажирів з явними ознаками інвалідності). Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знака поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений. Зона дії знака може бути зменшена табличкою 7.2.2 Табличка 7.2.2 "Зона дії" на початку зони дії, а також установленням у кінці його зони дії дублюючого знака з табличкою 7.2.3 Табличка 7.2.3 "Зона дії". Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги). Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Разом з тим, статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону. Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису....,тощо.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 6 Конвенції «Про дорожні знаки та сигнали» від 08.11.1968 року визначено, що дорожні знаки встановлюються таким чином, щоб їх легко та своєчасно могли розпізнати водії, для яких вони призначені. Будь-який знак, встановлений на стороні дороги, що відповідає напрямку руху повинен бути повторений над проїжджою частиною або на протилежній стороні дороги, якщо місцеві умови такі, що цей знак може не бути своєчасно замічений водіями транспортних засобів, для яких він призначений.

Дослідженими в судовому засіданні доказами не підтверджено, факт порушення ПДР позивачем у справі. Відповідачами відзиву на позовну заяву не надано. відповідачем – Управління порядку і контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради ненадано доказів або дані про розміщення автомобілю позивача саме в зоні дії відповідного заборонного знаку.

У відповідності до приписів ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції), ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України (у чинній редакції), предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов`язки учасників спірних правовідносин. В силу ч.1 ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. У свою чергу, особа, що притягнута до адміністративної відповідальності, наділена правом оскарження зазначеної постанови.

В даному випадку інспектором з паркування Яворським О., за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо позивача, винесено постанову, що є предметом оскарження. Тобто, наявні підстави для задоволення позову в частині скасування прийнятої постанови, оскільки саме рішенням (оскаржуваною постановою), ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності. В даному випадку, інспектор з паркування наділений повноваженнями вчиняти дії та притягувати винних осіб до адміністративної відповідальності та належним захистом прав позивача є скасування саме постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки юридичні наслідки для особи у даному випадку має лише рішення у формі постанови, яким було притягнуто до адміністративної відповідальності іншу особу а не позивача ОСОБА_1 .

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню щодо скасування постанови про притягнення його до відповідальності

Щодо заявленої вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 № 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Враховуючи те, що дана справа є справою незначної складності та була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, заявлені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000, 00 грн є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні, а й у разі вчинення інших дій за його межами. Такий висновок висвітлений у постанові від 17.10.2018 у справі № 301/1894/17.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З акту (звіту) про надані послуги правничої допомогит у зв`язку з розгшляом справи від 14.09.2021р., вбачається вид наданої позивачу правничої допомоги адвокатом Венерським О.,затрачений час а також суму 3000 грн. (а.с. 32.33). Згідно меморіального ордеру від 14.09.2021 року (а.с.34) адвокату сплачено витрати позивачем за надані послуги в розмірі 3000.00 грн. (а.с.34).

Таким чином, враховуючи відсутність клопотання відповідачів про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та жодних інших пояснень з цього приводу, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 243-246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення 2020020615405029від 18.02.2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.00 коп та провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 36068147) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ) 454 грн. судового збору, документально підтвердженого та 3000 грн. витрат понесених за надання правничої допомоги.

В іншій частині заявлених вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст судового рішення складено 14.09.2021р.

Суддя Слободян Г.М.