Рішення № 100521936, 18.10.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3024/20

Провадження № 2/645/1172/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В.

за участю: секретаря судового засідання – Погудіної Д.О.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, -

ВСТАНОВИВ :

Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі за текстом КП «Харківводоканал») звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 8038,90 грн., а також судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2020 року позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - задоволенні. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 8038 (вісім тисяч тридцять вісім) гривень 90 копійок, з яких: 4438,27 грн. - за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 травня 2013 року по 29 лютого 2020 року; 3073,92 грн. - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 травня 2013 року по 29 лютого 2020 року; 360,34 грн. - інфляційні витрати; 166,37 грн. - три проценти річних від простроченої суми та стягнуто судовий збір в сумі 2102 грн.

15 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, обґрунтовуючи тим, що з нього було стягнуто суму заборгованості за період з 01.05.2013 року по 29.02.2020 року, тобто поза межами строку позовної давності. Адже, згідно з ст.257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.

Ухвалою суду від 25 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - задоволено. Поновлено відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 02 грудня 2020 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Заочне рішення від 02 грудня 2020 року по цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - скасовано, справу призначено до судового розгляду.

01.04.2021 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюється за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . Проте, обов`язок щодо своєчасної сплати за надані послуги відповідач здійснює неналежно, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 10 319,27 грн., з яких: 4438,27 грн. - за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 травня 2013 року по 29 лютого 2020 року; 3073,92 грн. - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 травня 2013 року по 29 лютого 2020 року; 360,34 грн. - інфляційні витрати; 166,37 грн. - три проценти річних від простроченої суми, 1166,73 грн. - за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 березня 2020 року по 31 січня 2021 року; 982,71 грн. - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 березня 2020 року по 31 січня 2021 року року; 98,64 грн. - інфляційні витрати; 32,29 грн. - три проценти річних від простроченої суми.

15 червня 2021 року відповідачем ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву, де зазначає, що ознайомившись зі змістом позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог вважає, що вони є неаргументованими належним чином, а позовні вимоги сформульовані з порушенням норм чинного законодавства. Зазначає, що відповідно до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 05.2013 року по 02.2021 року.

Позивач звернувся до суду 29.05.2020 року (дата надходження позову до Фрунзенського районного суду м. Харкова) з вимогою стягнення заборгованості за період, без врахування строку позовної давності, а також, без надання належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт того, що сторони домовилися, що строк позовної давності може перевищувати трирічний строк, не надано жодного доказу, який би підтвердив факт переривання строків позовної давності, Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України). Тобто, позовна давність може перериватися внаслідок вчинення боржником дій, зокрема, здійснення платежів як на оплату основного боргу, так і іншого зобов`язання, визначеного договором. Згідно позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №522/31199/13-ц (провадження 61 -3872св 18), підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Під час розгляду даної справи просив врахувати правову позицію, яку було викладено у постанові Верховної палати Верховного суду від 07.07.2020 № 712/8916/17 (14-448цс19), де судом було розглянуто страву про стягнення заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг та строків позовної давності при стягненні такої заборгованості.

10 серпня 2021 року представником КП «Харківводоканал» Панасенко І.О. надано відповідь на відзив, де зазначено, що з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву КП «Харківводоканал» не погоджується з наступних підстав. Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України. Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо. Таким чином, за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, зобов`язання, щодо стягнення заборгованості за надані послуги – не припиняється. Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 306 грн. 34 коп. та 3% річних в сумі 166 грн. 74 коп. за прострочення ним виконання грошового зобов`язання, нарахованих позивачем, зазначає, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , комунальними послугами, наданими позивачем, користується, але не сплачує, оскільки не має грошей, так як отримує мінімальну пенсію. Також вказав, що має ряд захворювань, переніс операцію на серці. Також просив застосувати строк позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 01 червня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що у КП «Харківводоканал» на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що свідчить про надання відповідачу послуг з централізованого водопостачання і водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач є власником 1/3 даної квартири. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Хакрова від 17.03.2005 року було встановлено порядок користуванням квартирою.

У відповідністю зі ст.162 ЖК України, власник квартири зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції закону від 24.06.2004 року та ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції закону від 09.11.2017 року, визначені обов`язки споживача житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 33 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМ України від 21 липня 2005 р. № 630, передбачено що споживач зобов`язаний вчасно, у встановлений термін, оплачувати надані послуги.

При проведенні розрахунків зі споживачами до 01.01.2017 КП «Харківводоканал» застосовувалися норми водоспоживання і водовідведення, затверджені рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів «Про встановлення та застосування норм водоспоживання і водовідведення, та порядку розрахунків» від 09.04.1997 № 256 (зі змінами від 29.12.2000 за № 1886, від 20.09.2006 №721). З 01.01.2017 підприємством застосовуються норми водоспоживання і водовідведення, затверджені рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради «Про затвердження нормативів (норм) водоспоживання та водовідведення для населення в разі відсутності засобів обліку води» від 28.12.2016 №901.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» №2918 від 10.01.2002 р. споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду, згідно встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

В порушення обов`язку щодо своєчасної оплати наданих послуг централізованого водопостачання та водовідведення, передбаченого ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», п.п. 18, 30 Правил № 630 відповідач неналежним чином виконував зобов`язання з оплати наданих послуг.

Згідно п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуги надаються відповідно до умов договору. Проте це не означає, що під час відсутності такого договору, відповідач має право користуватися послугами, що надаються позивачем і не оплачувати їх.

Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, плата за ці послуги вноситься не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим періодом відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або до затверджених нормативів (норм) споживання.

Тарифи по оплаті за послуги водопостачання встановлюються рішенням Харківської міської ради.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, внаслідок неналежного виконання зобов`язання з оплати наданих послуг відповідно картки абонента, за відповідачем утворився борг, про який йдеться у позові.

Зазначена заборгованість утворилась внаслідок не оплати відповідачем послуг, що підтверджується наданим розрахунком суми заборгованості, факт наявності заборгованості в такому розмірі не спростований відповідачем, розрахунок заборгованості сумніву в суду не викликає.

Відсутність відповідного договору між споживачем житлово-комунальних послуг та їх виконавцем не є підставою для не стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Оскільки відповідно Закону України «Про житлово комунальні послуги», ст.ст.64, 68 ЖК України, громадяни зобов`язані сплачувати кожного місяця за комунальні послуги, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості основані на законі і підлягають частковому задоволенню за рахунок відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, відповідач не виконуює свої обов`язки по оплаті послуг водопостачання та водовідведення.

В якості доказів на підтвердження своїх заперечень, відповідачем не надано будь-яких доказів.

При цьому суд бере до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК).

У разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань.

Таку правову позицію було визначено Верховним Судом України в Постановах від 06 листопада 2013 року у справі №6-116 цс 13, 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14 та 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п.51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Застосування судом строків позовної давності можливе лише за заявою відповідача, зробленою до винесення рішення по справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, а позивач звернувся до суду лише 29.05.2020 року, а заборгованість просить стягнути з 01.05.2013 року, при цьому суд не визнає поважною причиною пропуску строку позовної давності - неможливість позивачем сплачувати судовий збір та відмовляє у задоволенні клопотання про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними. Суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за період часу, що знаходиться в межах строку позовної давності, з 01 червня 2017 року по 31 січня 2021 року, в розмірі 6 763,69 грн., з яких: 3508,59 грн. - за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2017 року по 31 січня 2021 року; 2597,46 грн. - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 червня 2017 року по 31 січня 2021 року; 458,98 грн. - інфляційні витрати; 198,66 грн. - три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь КП «Харківводоканал».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273, 280-283 ЦПК України, ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 162, 156 ЖК України, 267, 625 ЦК України , -

ВИРІШИВ :

Позов Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, п/р НОМЕР_3 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03361715) заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 6 763 (шість тисяч сімсот шістдесят три) гривні 69 копійок, з яких: 3508,59 грн. - за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2017 року по 31 січня 2021 року; 2597,46 грн. - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 червня 2017 року по 31 січня 2021 року; 458,98 грн. - інфляційні витрати; 198,66 грн. - три проценти річних від простроченої суми.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, п/р НОМЕР_3 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715) судовий збір в сумі 2102 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківводоканал», адреса: м. Харків, вул. Шевченко, 2, код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03361715.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 22 жовтня 2021 року.

Суддя - І.В. Ульяніч