Рішення № 10052192, 21.08.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2008 р.Справа № 10/120-2834 Господарський суд Тернопільської області складі

Розглянув справу

За позовом: Приватного підприємства “ Білокриниця “ с. Білокриниця Кременецького району Тернопільської області , ідентифікаційний код 31879740

До відповідача 1: Сільського господарського виробничого кооперативу “ Біла Криниця “ с. Білокриниця Кременецького району Тернопільської області , ідентифікаційний код 30813489

До відповідача 2 : Кременецького бюро технічної інвентаризації м. Кременець вул. Шевченка , 75 Тернопільської області , ідентифікаційний код 03363182 ;

          За участю представників:

Позивача:Трачука І.В.- представника, доручення 371 від 21.08.08р.;

Відповідача 1 : не прибув ;

Відповідача 2: не прибув;

          Представнику позивача роз’яснено процесуальні права та обов’язки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

          Суть справи: До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою приватне підприємство “ Білокриниця “ с. Білокриниця Кременецького району до сільськогосподарського виробничого кооперативу “ Біла криниця “ с. Білокриниця Кременецького району до Кременецького районного бюро технічної інвентаризації м. Кременець про визнання дійсним Договору купівлі –продажу складських приміщень від 25 липня 2008 року , що укладений між сторонами ; визнати за приватним підприємством “ Білокриниця “ право власності на будівлю зерноскладів в цілому , що знаходяться по вул. Радянська , 80 та на будівлю насіннєвого складу в цілому , що знаходиться по вул. Радянська , 82 у с. Білокриниця Кременецького району та зобов’язати Кременецьке бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності на будівлю зерноскладів в цілому , що розташована по вул. Радянська 82 у с. Білокриниця Кременецького району за приватним підприємством “ Білокриниця ; витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить покласти на СВК “ Біла криниця “ .

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог статті 657 Цивільного Кодексу України в частині ухилення сільськогосподарським виробничим кооперативом “ Біла криниця “ від нотаріального посвідчення договору, оскільки договір купівлі –продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08 серпня 2008 року розгляд справи призначено о 11 годині 21 серпня 2008 року .

          Відповідач у справі подав до господарського суду заяву № 54 від 21.08.2008 року в якій визнає позовні вимоги приватного підприємства “ Білокриниця “ повністю і вказує , що сторонами повністю виконані умови договору купівлі-продажу і власником майна є ( на час розгляду позову в суді ) приватне підприємство “ Білокриниця “.

Відповідач у справі Кременецьке бюро технічної інвентаризації м. Кременець не надало суду заперечень щодо заявлених позовних вимог .

У зв’язку з тим, що явка повноважних представників сторін у судовому засіданні не визнавалася судом обов’язковою, враховуючи, що подані суду докази є достатніми для розгляду спору по суті, тому справа розглядається без участі представників відповідачів згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

          Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги повністю.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені документи, суд встановив наступне:

          Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні ), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.

          Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

          Позивач по справі – приватне підприємство “ Білокриниця “ , є юридичною особою, яка зареєстрована Кременецькою районною державною адміністрацією 13.03.2003 року і включене до ЄДРПОУ ідентифікаційний код 31879740, що підтверджується Довідкою Тернопільського обласного управління статистики № 22-143 від 05.07.2007 року, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

          Як встановлено у судовому засіданні, 25 липня 2008 року між сільськогосподарським виробничим кооперативом “ Біла Криниця “ с. Білокриниця Кременецького району та приватним підприємством “ Білокриниця “ с. Білокриниця Кременецького району було укладено Договір купівлі –продажу складських приміщень , згідно умов якого “Продавець“ продав, а “Покупець“ купив будівлю насіннєвого складу загальною площею 962,6 кв. м. , що розташована по вул. Радянська , 82 у с. Білокриниця Кременецького району Тернопільської області та будівлю зерноскладів загальною площею 727,4 кв. м. , що розташована по вул. Радянська , 80 в с. Білокриниця Кременецького району . Дані будівлі належать продавцю на праві власності на підставі Свідоцтв про право власності на нерухоме майно , виданих Білокриницькою сільською радою 24 липня 2008 року.

          Загальна сума договору становить 49634,21 грн. в т.ч. ПДВ 310213,50 грн.(п. 1.2. договору).

          Згідно п. 1.3. договору Покупець набуває права власності на придбані будівлі складів після їх передачі йому Продавцем у натурі , що підтверджується актом приймання-передачі , що є невід’ємною частиною даного договору .

Продаж здійснюється на умовах 100 відсоткової попередньої оплати .

          Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

          Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що за своїм змістом і правовою природою укладений між сторонами Договір є Договором купівлі –продажу майна, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі в частині оплати за отриманий товар.

          За договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Ціна придбаного відповідачем майна складала 49634,21 грн.

Позивач у справі приватне підприємство “ Білокриниця “ с. Білокриниця Кременецького району виконало умови договору купівлі-продажу , а саме п. 2.1. договору сплативши кошти за придбаний об’єкт в сумі 49624,21 грн. , що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 2 від 25.07.2008 року ( копія знаходиться в матеріалах справи ) .

Передача майна була проведена за актом прийому-передачі, підписаного представниками сторін 25.07.2008 року і який свідчить про фактичну передачу об’єкта купівлі –продажу приватному підприємству “Білокриниця “ с. Білокриниця Кременецького району .

          Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Статтею 202 Цивільного Кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства ( п. 1 ст. 203 ЦК України ).

          У відповідності до статті 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативного –правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 657 Цивільного Кодексу України визначено , що договір купівлі –продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

          А статті 209,210,638-640,655-675 Цивільного Кодексу України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу та ст. ст. 22,23 Закону № 2171-12 встановлюють, що договір купівлі-продажу спірного об’єкта, обов’язковість якого випливає із зазначеного Закону, вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Разом з тим, статтею 220 Господарського кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий Договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

28.07.2008 року позивач по справі за № 73 направив СВК “ Біла криниця “ листа , в якому повідомив відповідача про намір вчинити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу 25.07. 2008 року о 10 годині 29.07.2008 року в приватного нотаріуса Бурлака О.М.. Повідомлення прийнято представником відповідача, про що свідчить відмітка на Повідомленні, датована 28.07.2008 року, скріплена підписом та відтиском печатки.

Отже, матеріалами справи доведено факт звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо забезпечення явки уповноваженого представника СВК “ Біла криниця “ до нотаріуса для нотаріального посвідчення Договору купівлі - продажу 25.07.2008 року.

Проте, представник відповідача не прибув для нотаріального посвідчення договору, що і є підставою звернення до суду з позовними вимогами.

          Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Крім того, відповідно до ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності. хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння майном.

При даних обставинах справи, суд встановив, що позовні вимоги в частині визнання дійсним договору купівлі –продажу від 25.07.2008 року підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлений та підтверджений документально.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом.

          Відповідно до статті 19 Закону України від 01.07.2004 року № 1952 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень“ підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину ;свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя ;свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили ; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

          Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень“ визначає засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав.

          Згідно з вимогами Закону ( 922/9521 ) до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав, реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

          Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина ( стаття 3 ч. 8 Закону ).

          В силу приписів ст. 3 Закону “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень“ державну реєстрацію прав повинно було проводити Кременецьке районне бюро технічної інвентаризації.

          Бюро технічної інвентаризації проводить державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно згідно з вимогами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 2223225-02, на підставі документів, що визначені цим Тимчасовим положенням.

          Відповідно до пункту 1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України № 6/5 від 28.01.2003 року та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за № 141/2003 Реєстрація прав власності на нерухоме майно –це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів, коштом особи, що звернулася до БТІ .

Отже , відповідач у справі –Кременецьке бюро технічної інвентаризації м. Кременець виконує делеговані йому виконавчим органом місцевого самоврядування повноваження щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно .

Таким чином , відповідач в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб’єктом владних повноважень .

Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України , зокрема , у своїй постанові від 05.06.2007 року у справі № 982/14249.

          Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача , суд прийшов до висновку, що провадження у справі в частині зобов’язання Кременецького бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності на будівлі підлягає припиненню з огляду на таке.

01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з положень пунктів 1,7,9 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

Таким чином, у контексті зазначених норм Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений здійснювати управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, справу №10/120-2834 в частині зобов’язання Кременецького БТІ здійснити реєстрацію права власності на будівлі слід розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак, приватне підприємство “ Білокриниця “ с. Білокриниця Кременецького району звернулося з позовом до суду, посилаючись на приписи Господарського процесуального Кодексу що унеможливлює суд розглянути дану справу в строки та в порядку, що визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

          На підставі наведеного , керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 1,2,33,44,49,82,84 Господарського процесуального Кодексу України, статтями 11,16, 202,203,209,210,655,657-640,655-675 та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, статтями 20,180,183,193,220 Господарського Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково .

2.Визнати дійсним з моменту укладення Договір купівлі –продажу від 25 липня 2008 року між сільськогосподарським виробничим кооперативом “ Біла криниця “ с. Білокриниця Кременецького району , ідентифікаційний код 30813489 та приватним підприємством “ Білокриниця “ с. Білокриниця Кременецького району , ідентифікаційний код 31879740 .

3.Визнати за приватним підприємством “ Білокриниця “ с. Білокриниця Кременецького району Тернопільської області , ідентифікаційний код 31879740 право власності на будівлю зерноскладів в цілому , що знаходиться по вул. Радянська , 80 та будівлю насіннєвого складу в цілому , що знаходиться по вул. Радянська , 82 в с. Білокриниця Кременецького району Тернопільської області .

4.В частині зобов’язання Кременецького бюро технічної інвентаризації м. Кременець здійснити державну реєстрацію права власності на будівлю зерноскладів , що знаходиться по вул. Радянська , 80 та будівлю насіннєвого складу , що знаходиться по вул. Радянська 82 в с. Білокриниця Кременецького району за приватним підприємством “ Білокриниця –провадження припинити .

5.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

          На рішення господарського суду , яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його прийняття через господарський суд Тернопільської області.

Суддя