Рішення № 10052084, 25.07.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2008 р.Справа № 6/122-2589 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Тернопільської торгово-промислової палати вул. Руська, 40,Тернопіль,46001 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегратор-99" вул. Академіка А.К. Красіна, 201, м.Мінськ, Республіка Білорусь,220109           

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ГОЛД ПАК Україна" вул. Слівенська, 11/72, м.Тернопіль,46000           

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

позивача: Терещук Б.С.

відповідача: не з'явився

Суть справи:

Тернопільська торгово-промислова палата звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегратор-99" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ГОЛД ПАК Україна" про стягнення 11708 доларів США.

Судове засідання, призначене вперше на 16 липня 2008 року було відкладено на 25 липня 2008 року.

Представник відповідача, участь якого не визнавалась судом обов’язковою, в судове засідання не з’явився, відзив на позов не представив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченому ст. 64 ГПК України. Тому справа слухається за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки передбачені ст. ст. 20,22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

20 квітня 2007 року між ТОВ "Інтегратор-99" та ТОВ "ВК ГОЛД ПАК Україна" укладено договір №56 на загальну суму 103200 доларів США, за умовами якого «Постачальник»(позивач) зобов’язувався поставити обладнання на умовах FOB порт Ningrbo (КНР), а «Покупець»(відповідач) оплатити: 30% вартості обладнання протягом 10 банківських днів з дати укладення договору, 60% - протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу заводу-виробника (КНР), та 10 % протягом 10 банківських днів з дати поставки обладнання на склад «Покупця».

Пунктом 2.4 Договору, визначено, що датою поставки обладнання, є дата прийняття обладнання на складі «Покупця»по товарній накладній (ТН-2).

Як вбачається з представлених документів, зокрема експортної митної декларації Китайської Народної республіки (у т.ч. в перекладі на російську), накладної на транспортні доставки GILHNGB07000205 KR 410 (в українському перекладі), 26 липня 2007 року відвантажувачем у порту НІНГБО (Китай) завантажено та пораховано повний набір обладнання з аксесуарами для виготовлення поліетиленових пакетів. Кінцевий пункт доставки Одеса (Україна).

17 травня 2007 року та 09 липня 2007 року ТОВ "ВК ГОЛД ПАК Україна" здійснено перший та другий платежі, 30% вартості обладнання в сумі 30960 доларів США та 60 % - в сумі 61920 доларів США відповідно (виписки з банківського рахунку наявні у матеріалах справи).

29 серпня 2007 року, в порядку визначеному п. 2.4 Договору, сторонами складено товарну накладну №1196005 (типової форми №ТН-2) про передачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 103200 доларів США.

Однак, в порушення умов договору, ТОВ "ВК ГОЛД ПАК Україна" повного розрахунку за отримане обладнання в розмірі 10 % його вартості в сумі 10320 доларів США не провело, що стало причиною звернення ТОВ "Інтегратор-99" до суду.

Направлену на адресу ТОВ "ВК ГОЛД ПАК Україна" претензію №25 від 12.02.08р., відповідач залишив без відповіді та задоволення.

За змістом п.7.1 Договору, у разі виникнення спору чи розбіжностей, якщо сторони не дійдуть згоди шляхом переговорів, останні підлягають вирішенню відповідно до Міжнародного права за місцезнаходженням покупця (ТОВ "ВК ГОЛД ПАК Україна").

Приписами ст. З Закону України „Про судоустрій" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

В порядку ч.1 ст.123 ГПК України, іноземні підприємства і організації мають право звертатися до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій відповідно до змісту ч.2 ст. 124 ГПК України, визначається за правилами, встановленими статтями 12-17 цього Кодексу.

Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у т.ч. в спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, та з інших підстав.

Згідно ст.13 ГПК України господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів, відповідно до ч.2 ст. 15 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

У відповідності до ст. 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про судоустрій України", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Беручи до уваги п.7.1 Договору №56 від 20.04.07р., вимоги ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. 4 ГПК України, при вирішенні даного господарського спору, слід керуватись законодавством України.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п. 1ст. 530 ЦК України).

За принципами, визначеними Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність»№959-ХІІ від 16.04.91р., суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності зобов’язані додержувати порядку, встановленого законами України.

Судом з’ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 712 ЦК України, ст.173, 174, 193, 265 ГК України, Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс»в редакції 2000 року, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»№959-ХІІ від 16.04.91р. відповідач у визначені строки розрахунок не провів.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. про проведення розрахунку в добровільному порядку, відповідачем не представлено, а судом не здобуто.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 10320 доларів США (в гривневому еквіваленті 50072,64грн.) боргу підлягають задоволенню як обґрунтовані і незаперечені відповідачем.

Згідно з п 6.2 Договору, у разі порушення строків оплати отриманого товару, ТОВ "ВК ГОЛД ПАК Україна" зобов’язувалось сплачувати пеню в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу, але не більше 30 % вартості договору.

Враховуючи час вчинення відповідачем порушення договірних зобов’язань, його розмір, період за який обчислено пеню, приписи п.1 ч.2 ст. 258, ст.ст. 546-549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, який підлягає стягненню складає 913,32 доларів США.

В задоволенні вимог про стягнення (1388-913,32) 474,72 доларів США пені слід відмовити.

Згідно ст.44,49 ГПК України судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Беручи до уваги клопотання позивача, відшкодування сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу здійснюється у доларах США.

На підставі наведеного, керуючись ст.4-3,33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ГОЛД ПАК Україна" (вул. Слівенська, 11/72, м.Тернопіль, код 34826707)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегратор-99" (вул. Академіка А.К. Красіна, 201, м. Мінськ, Республіка Білорусь,220109, р/р 3012107226020 в «Белвнешєкономбанке», Мінське відділення №2, код 153001215, вул. Кульман, 2, SWIFT BELBBY2X BELVNESHECONOMBANK MINSK, BELARUS KULMAN STR.2, ACC.04095326 57 Банк посередник: SWIFT: BKTRUS33, DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS NEW YORK) 10320 доларів США основного боргу, 913,32 доларів США пені, 112,40 доларів США сплаченого держмита, 23,40 доларів США витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні вимог про стягнення 474,72 доларів США пені відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 29 липня 2008р., через місцевий господарський суд.

Суддя