Постанова № 10052014, 09.07.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" липня 2008 р.Справа № 12/108-1972

12 год. 20 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі

при секретарі судового засідання

Розглянув справу

за позовом: Приватного виробничо-комерційного підприємства «Джеміні», вул. Коновальця,6/3, м. Тернопіль

до відповідача: Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, вул. Листопадова,5, м. Тернопіль

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (1): Другий відділ Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, вул. Київська,3а, м. Тернопіль

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (2): Комунальне підприємство сфери послуг «Чайка», вул. Глибока,18, м. Тернопіль

про: визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.03.2008р. №427 «Про передачу майна».

Представників сторін:

позивача: Парій І.С. –представник, доручення від 27.05.2008р.

відповідача:

третьої особи (1): Гайда А.Б. –державний виконавець

третьої особи (2):

Суть справи:

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Джеміні», м. Тернопіль, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, надалі відповідач, за участю третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог - другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції та комунального підприємства сфери послуг «Чайка»про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.03.2008р. №427 «Про передачу майна».

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що органом місцевого самоврядування прийнято рішення всупереч нормам Закону України «Про виконавче провадження»та з перевищенням наданих законом повноважень а саме зобов’язано підприємство передати майно комунальної власності, яке знаходиться під арештом іншій юридичній особі. В підтвердження викладеного додає рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.03.2008р. №427 «Про передачу майна», Постанову про звернення стягнення на майно боржника від 06.03.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання, 09.07.2008р., не з’явився, письмових заперечень проти позову не подав, в судових засіданнях позовні вимоги заперечує. Разом з тим, подав клопотання від 09.07.2008р. про зупинення провадження у даній справі, мотивуючи поданням управлінням комунальної власності позовної заяви поо визнання незаконними дій другого відділу ДВС щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.03.2008р. та акту опису й арешту майна від 07.04.2008р.

Суд відхиляє подане клопотання, оскільки положення статті 156 КАС України передбачають можливість зупинення провадження у справі вразі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням і іншій справі. Однак, заявником не подано відповідних доказів, які б підтверджували відкриття судом провадження в адміністративній справі щодо оскарження вказаної постанови та акту опису майна. Крім цього, суд враховує, що станом на дату розгляду даної справи рішення господарського суду про стягнення заборгованості з КПСП «Чайка»є чинними.

Представник комунального підприємства «Чайка»в судове засідання не з’явився, пояснень по суті позовних вимоги не подав.

Представник Державної виконавчої служби в судовому засіданні зазначає, що постанови про звернення стягнення на майно боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження були прийнятті на виконання наказів господарського суду Тернопільської області і виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом щодо примусового стягнення заборгованості із КПСП «Чайка».

Згідно поданого клопотання від 16.04.2008р. технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, судом встановлено.

Розпорядженням Тернопільської міської ради народних депутатів від 13.11.1992р. №519 «Про комерціалізацію Фірми «Лотос»створено Державно-комунальне підприємство сфери послуг «Чайка».

Як вбачається із матеріалів справи господарським судом Тернопільської області були видані накази від 13.11.2007р. по справі №14/81-2350 та від 05.10.2007р. по справі №3/221-3853 про примусове виконання рішення, а також виконавчий лист Тернопільського міськрайонного суду від 10.10.2007р. про стягнення з комунального підприємства сфери послуг «Чайка»на користь фізичних і юридичних осіб заборгованості в сумі 86739,45 грн.

05 березня 2008 року державним виконавцем другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції видана Постанова серії АА №661057, якою з метою забезпечення виконання рішення суду в порядку статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено накласти арешт на все майно, що належить КПСП «Чайка»і заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить КПСП «Чайка».

06 березня 2008 року державним виконавцем видана постанова, якою у зв’язку з відсутністю коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувачів згідно зведеного виконавчого провадження постановлено звернути стягнення на належне боржникові –КПСП «Чайка»вул. Глибока,18, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14042551 майно.

Так як боржник –КПСП «Чайка»є комунальним підприємством Тернопільську міську раду було повідомлено листом від 06.03.2008р. №19/4300-8 про звернення стягнення на майно підприємства для погашення боргу.

Не дивлячись на те, виконавчим комітетом Тернопільської міської ради було прийнято рішення №427 «Про передачу майна», яким зобов’язано комунальне підприємство сфери послуг «Чайка»передати, а управлінню комунальної власності прийняти на баланс майно комунальної власності згідно з додатком.

Дане рішення органу місцевого самоврядування оскаржується позивачем.

Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

За положеннями Глави 23 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд, а також на вчинення щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Повноваження органу місцевого самоврядування та його виконавчих органів визначені Законом України «Про місцеве самоврядування». Зокрема, згідно пункту 30 частини 1 статті 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної та міської ради вирішуються питання про прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Як вбачається із оскаржуваного рішення від 12.03.2008р. №427 розпорядження майном комунальної власності КПСФ «Чайка»здійснив не його власник, в даному випадку Тернопільська міська рада, а її виконавчий орган в особі виконавчого комітету з перевищенням наданих йому повноважень.

Крім цього, виконавчим комітетом при прийнятті рішення не було враховано наступне.

Згідно статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», надалі Закон №606, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації

Отже, арешт майна боржника в розумінні Закону України «По виконавче провадження»означає обмеження власника в праві користування та розпорядження ним.

За правилами статті 55 Закону №606 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як підтверджується матеріалами справи 05 березня 2008 року державним виконавцем другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції винесена постанова серії АА №661057, якою з метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на все майно, яке КПСП «Чайка»(м. Тернопіль, вул. Глибока,18, код ЄДРПОУ 14042551) і заборонено здійснювати його відчуження.

Судом встановлено, що таке обмеження з боку виконавчої служби здійснено в спосіб визначений законодавством України.

Однак, відповідач по справі всупереч забороні на відчуження майна, яка полягає у наявності постанови державного виконавця про арешт майна та заборону на його відчуження прийняв рішення, яким зобов’язав позивача передати управлінню комунальної власності на баланс арештоване майно підприємства, чим порушив норми Закону України «Про виконавче провадження», та права стягувача -позивача по справі на відшкодування заборгованості за рахунок майна.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. А у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано прийняття останнім рішення з порушенням норм чинного законодавства та з перевищенням наданих повноважень, що є правовою підставою для визнання його недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69–71, 86, 94, 158, 160-163 КАС України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Тернопільської міської пади від 12.03.2008р. №427 «Про передачу майна».

2.          Стягнути з Державного бюджету на користь приватного виробничо-комерційного підприємства «Джеміні», вул. Коновальця,6/3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 22604595, р/р 2600830012697 в Шевченківському відділенні АКБ УСБ, МФО 338017, - 3 грн. 40 коп. удового збору.

Виконавчий лист видати за заявою ПВКП «Джеміні».

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „14” липня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя